Справа № 761/35937/14-к
Провадження № 1-кп/761/1225/2014
Іменем України
15 грудня 2014 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі: головуючого судді ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , участю прокурора ОСОБА_3 , потерпілого ОСОБА_4 , представника потерпілого ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 , обвинуваченого ОСОБА_7 , розглянувши у підготовчому судовому засіданні обвинувальний акт відносно ОСОБА_7 , обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.190 КК України, (внесено в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12014100100011333 від 16 жовтня 2014 року),
До Шевченківського районного суду м. Києва надійшов обвинувальний акт з реєстром матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_7 , який обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.190 КК України.
При проведенні підготовчого судового засідання прокурор вважає за необхідне призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту, оскільки вважає, що при проведенні досудового розслідування органом досудового слідства виконані всі вимоги КПК України.
Представник потерпілого заявила клопотання про повернення обвинувального акту прокурору, тому що свідок ОСОБА_8 насправді є потерпілим, оскільки він отримав шкоду внаслідок кримінального правопорушення, проте в обвинувальному акті не зазначено, що шкода спричинена ОСОБА_8 , що позбавляє його можливості звернутися із заявою до компетентного органу про визнання його потерпілим, тим самим порушуються його права та законні інтереси.
Потерпілий підтримав думку представника потерпілого.
Захисник та обвинувачений поклались на розсуд суду.
Прокурор заперечує проти клопотання представника потерпілого, оскільки вважає, що обвинувальний акт складений відповідно до ст.291 КПК України та відсутні підстави для повернення обвинувального акту прокурору.
Суд, вислухавши доводи сторін, дослідивши обвинувальний акт, вважає, що обвинувальний акт підлягає поверненню прокурору, оскільки він не відповідає вимогам КПК України, а саме: в акті зазначені дані потерпілого ОСОБА_9 , в той час, коли згідно реєстру матеріалів досудового розслідування відсутні відомості про визнання ОСОБА_9 потерпілим.
Крім того, відомості, які містяться в реєстрі матеріалів досудового розслідування суперечать один одному, а саме: в п.2 Розділу І Реєстру матеріалів досудового розслідування зазначено, що внесення відомостей до ЄРДР відбулося 16.10.2014 року о 13 годині 40 хвилин, в той час коли відповідно до п.2 зазначеного Розділу огляд місця події проходив 16.10.2014 року з 13 години 35 хвилин до 14 години та о 13 годині 40 хвилин розпочався допит потерпілого ОСОБА_9 .
Таким чином, з вищенаведеного слідує, що в реєстрі матеріалів досудового розслідування містяться розбіжності, оскільки відсутній проміжок часу між моментом внесення відомостей до ЄРДР та допитом потерпілого ОСОБА_9 , в той час коли відповідно до вимог КПК України, допит потерпілого здійснюється після визнання такої особи потерпілою та відповідно вимог ст.214 КПК України з моменту внесення відомостей до ЄРДР та перед початком проведення слідчих дій, слідчий зобов'язаний вчинити низку обов'язкових дій, зокрема відповідно до п. 6. ст.214 КПК України, слідчий невідкладно у письмовій формі повідомляє прокурора про початок досудового розслідування, підставу початку досудового розслідування та інші відомості, передбачені частиною п'ятою цієї статті.
Крім того, приймаючи до уваги заяву представника потерпілого щодо відсутності відомостей в обвинувальному акті щодо того, що шкода була спричинена не лише ОСОБА_9 , а й ОСОБА_8 , що в судовому засіданні підтвердив і сам ОСОБА_8 , проте в обвинувальному акту взагалі відсутні будь-які дані щодо особи ОСОБА_8 , суд вважає, що зазначена заява має значення та підлягає з'ясуванню зазначена інформація, оскільки відповідно до вимог ст.55 п.7 КПК України, якщо особа не подала заяву про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяву про залучення її до провадження як потерпілого, то слідчий, прокурор, суд має право визнати особу потерпілою лише за її письмовою згодою. Проте, оскільки в обвинувальному акті не зазначено, що ОСОБА_8 спричинена шкода, то таким чином, в подальшому можуть бути порушені його права та законні інтереси, оскільки без зазначення в обвинувальному акті відомостей, що йому була спричинена шкода, він втрачає можливість отримати статус потерпілого.
Відповідно до ст.315 КПК України під час підготовки до судового розгляду суд з'ясовує питання про склад осіб, які братимуть участь у судовому розгляді, проте з урахуванням того, що зазначила представник потерпілого, потерпілий ОСОБА_9 та ОСОБА_8 відносно того, що ОСОБА_8 фактично отримав шкоду внаслідок кримінального правопорушення, але в обвинувальному акті цього не зазначено, суд позбавлений можливості в повному обсязі визначити склад осіб, які братимуть участь в судовому розгляді.
Відповідно до п.7 ч.2 ст.291 КПК України в обвинувальному акті мають міститися такі відомості як розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, відповідно до п.3 ч.1 ст.91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а відповідно до ст.92 КПК України обов'язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого. Проте, в наданому суду обвинувальному акті, зазначено, що потерпілий ОСОБА_9 отримав шкоду в розмірі 10 000 гривень, але враховуючи дані представника потерпілого, самого потерпілого ОСОБА_9 та ОСОБА_8 , шкода була спричинена саме ОСОБА_8 , тому виникають протиріччя між викладеним в обвинувальному акті та повідомленим в судовому засіданні.
На підставі викладеного, суд вважає, що обвинувальний акт не відповідає вимогам КПК України та підлягає поверненню прокурору для усунення недоліків.
З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 314 КПК України, суд
Обвинувальний акт відносно ОСОБА_7 , обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.190 КК України повернути прокурору для усунення недоліків.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом 7 днів з дня проголошення до Апеляційного суду м.Києва через Шевченківський районний суд.