Справа № 761/19566/14-ц
Провадження №2/761/5826/2014
іменем України
(заочне)
17 листопада 2014 року м.Київ
Шевченківський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді Гриньковської Н.Ю.,
при секретарі Ковтун А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Акціонерного комерційного банку "Правекс-Банк", третя особа: Відділ державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м.Києві про звільнення майна з-під арешту,-
У липні 2014р. до Шевченківського районного суду м.Києва звернулася представник позивача - ОСОБА_3 з позовом, в якому, з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог, поставлено питання про звільнення з-під арешту та заборони відчуження транспортного засобу ВАЗ 2107, 2006р. випуску, д.н.з. НОМЕР_1, легковий седан, шасі кузов НОМЕР_3, який був накладений Постановою ВДВС Шевченківського районного управління юстиції у м.Києві від 27.11.2006р., а також, визнання за позивачем права власності на указаний автомобіль.
Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що 27.11.2006р. ВДВС Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві було винесено постанову про накладення арешту та розшук майна боржника, а саме автомобіль ВАЗ 2107, колір зелений, 2006 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1, тип ТЗ, легковий седан, шасі (кузов, рама, коляска) НОМЕР_3, який зареєстрований у МРЕВ-1 УДАІ ГУ МВС України у м.Києві 14.02.2006р. Вказує, що 22.05.2008р. ОСОБА_2 на її ім'я було видано довіреність на керування і розпорядження вказаним автомобілем, відповідно до якої позивача уповноважено керувати і розпоряджатись вказаним транспортним засобом. Крім цього зазначає, що 15.05.2008р. ОСОБА_2 була складена заява на підтвердження факту отримання від неї грошей за проданий автомобіль в сумі 10400,00грн. Також, листом №68459/73 від 20.05.2008р. АКБ «Правекс-Банк» повідомив, що ОСОБА_2 виконала усі зобов'язання за кредитним договором №419-010/06Р від 17.02.2006р., у зв'язку із чим договір застави транспортного засобу припинив свою дію. Позивач вказує, що 05.12.2013р., керуючи автомобілем ВАЗ-2107, державний знак НОМЕР_1, вона була зупинена працівником ДАІ, який повідомив її, що даний транспортний засіб знаходиться у розшуку, про що було складено відповідний акт огляду та затримання транспортного засобу. При зверненні позивача із запитом до ВДВС Шевченківського районного управління юстиції у м.Києві, останній листом від 27.12.2013р. повідомив, що виконавчий документ, згідно якого винесено постанову про накладення арешту та розшук майна, на виконанні у відділі не перебуває. Також її було повідомлено про те, що відповідно до порядку роботи з документами в органах ДВС та інструкції з діловодства, яка діяла до введення вказаного порядку, завершенні виконавчі провадження відповідної категорії перебувають в архіві 3 роки, після чого підлягають знищенню. Вказані обставини зумовили позивача звернутися до суду за захистом своїх порушених прав.
Позивач в судове засідання не з'явилася, про місце та час слухання справи повідомлена належним чином. Однак, повноважним представником позивача, 17.11.2014, через канцелярію суду було подано заяву про розгляд справи за її відсутності та за відсутності позивача, позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила суд позов задовольнити, проти заочного розгляду справи не заперечувала.
04.11.2014р., через канцелярію суду, представником позивача була подана заява про збільшення позовних вимог від 27.10.2014р. в якій представник позивача просила позов задовольнити та звільнити автомобіль ВАЗ 2107, 2006р. випуску, д.н.з. НОМЕР_1 з-під арешту, а також, визнати за позивачем право власності на вказаний транспортний засіб.
Відповідачі та третя особа в судове засідання не з'явилися, про дату та час судового засідання повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомляли, заперечення проти позову не подавали та не просили розглядати справу за їх відсутності.
У відповідності до вимог ст.224 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу на підставі наявних у справі доказів, проти чого не заперечував представник позивача.
Суд, дослідивши наявні матеріали справи, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступного висновку.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 22.05.2008р. ОСОБА_2 (далі-відповідач 1) на ім'я ОСОБА_1 (далі-позивач) було видано довіреність на керування та розпорядження автомобілем ВАЗ 2107, 2006 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1, тип ТЗ, легковий седан, шасі (кузов, рама, коляска) НОМЕР_3, який зареєстрований у МРЕВ-1 УДАІ ГУ МВС України у м.Києві 14.02.2006р. (а.с.6).
Також, 15.05.2008р. відповідачем 1 була складена заява про підтвердження факту отримання нею від позивача грошових коштів за проданий автомобіль в сумі 10400,00грн. та відсутність будь-яких претензій до позивача, яка була посвідчена приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 (а.с.8). Зазначене підтверджує факт переходу права власності на транспортний засіб до позивача.
При цьому, як вбачається з матеріалів справи, АКБ «Правекс-Банк» (далі-відповідач 2) листом №68459/93 від 20.05.2008р. повідомив Начальника МРЕВ-1 ДАІ ГУ УМВС України в м.Києві про виконання відповідачем 1 усіх зобов'язань за кредитним договором №419-010/06Р від 17.02.2006р., у зв'язку із чим договір застави транспортного засобу марки ВАЗ 2107, 2006 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1, тип ТЗ, легковий седан, шасі (кузов, рама, коляска) НОМЕР_3 припинив свою дію (а.с.9).
Між тим, як вказує позивач у позовній заяві, 05.12.2013р., під час керування автомобілем ВАЗ-2107, державний знак НОМЕР_1, вона була зупинена працівником ДАІ, який повідомив її, що даний транспортний засіб знаходиться у розшуку на підставі постанови ВДВС Шевченківського районного управління юстиції у м.Києві (далі-третя особа) про накладення арешту та розшук майна боржника від 27.11.2006р., про що було складено відповідний акт огляду та затримання транспортного засобу (а.с.16).
На звернення позивача до ВДВС Шевченківського районного управління юстиції у м.Києві, останній листом від 27.12.2013р. повідомив позивача про те, що виконавчий документ, згідно якого винесено постанову про накладення арешту та розшук майна, на виконанні у відділі не перебуває. Також позивача було повідомлено про те, що відповідно до порядку роботи з документами в органах ДВС та інструкції з діловодства, яка діяла до введення вказаного порядку, завершенні виконавчі провадження відповідної категорії перебувають в архіві 3 роки, після чого підлягають знищенню (а.с.10).
Так, згідно зі ст.386 ЦК України власник, який має підстави передбачити можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.
Відповідно до ст.392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Відповідно до положень ст.60 Закону України «Про виконавче провадження» арешт з майна може бути знятий за рішенням суду.
Відповідно до п.24 постанови Пленуму ВССУ з розгляду цивільних та кримінальних справ №6 від 07.02.2014 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» вимоги інших осіб щодо належності їм, а не боржникові майна, на яке накладено арешт, вирішуються шляхом пред'явлення ними відповідно до правил судової юрисдикції позову до боржника та особи, в інтересах якої накладено арешт, про визнання права власності на це майно і зняття з нього арешту. У такому ж порядку розглядаються вимоги осіб, які не є власниками майна, але володіють ним на законних підставах. Орган державної виконавчої служби у відповідних випадках може бути залученим судом до участі у справі як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.
З наявних матеріалів справи, судом встановлено, що право володіння, користування та розпорядження зазначеним транспортним засобом, які є складовими права власності, фактично перейшло до позивача, у зв'язку з чим, остання має право на захист свого порушеного права.
Таким чином, виходячи із встановлених фактичних обставин справи, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про необхідність визнання за позивачем права власності на автомобіль ВАЗ 2107, 2006р. випуску, д.н.з. НОМЕР_1, легковий седан, шасі кузов НОМЕР_3, а також, звільнення з-під арешту та заборони відчуження вказаного транспортного засобу.
Керуючись ст.ст.10, 11, 57- 60, 61, 88, 179, 208, 209, 212 - 215, 218, 223, 294 ЦПК України; суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Акціонерного комерційного банку «Правекс-Банк», третя особа: Відділ державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м.Києві про звільнення майна з-під арешту - задовольнити.
Звільнити з-під арешту та заборони відчуження транспортний засіб ВАЗ 2107, колір зелений, 2006 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1, тип ТЗ, легковий седан, шасі (кузов, рама, коляска) НОМЕР_3, який зареєстрований у МРЕВ-1 УДАІ ГУ МВС України у м.Києві 14.02.2006р., який був накладений постановою Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м.Києві від 27.11.2006р.
Визнати за ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_2) право власності на транспортний засіб ВАЗ 2107, колір зелений, 2006 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1, тип ТЗ, легковий седан, шасі (кузов, рама, коляска) НОМЕР_3, який зареєстрований у МРЕВ-1 УДАІ ГУ МВС України у м.Києві 14.02.2006р.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку до Апеляційного суду м. Києва через Шевченківський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Суддя: