Справа: № 810/5286/14 Головуючий у 1-й інстанції: Харченко С.В. Суддя-доповідач: Кузьменко В. В.
11 грудня 2014 року м. Київ
Колегія Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - судді Кузьменко В. В.,
суддів Василенка Я. М., Степанюка А. Г.,
розглянувши у порядку письмового провадження у м. Києві справу за скаргою ОСОБА_2 на неправомірні дії та рішення заступника начальника Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві Роєнка Романа Володимировича, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 11.09.2014 року про відмову у відкритті провадження по справі, -
Позивач звернувся до суду з скаргою на неправомірні дії та рішення заступника начальника Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві Роєнка Романа Володимировича.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 11.09.2014 року відмовлено у відкритті провадження по справі.
Не погоджуючись з вказаним рішенням позивач подала апеляційну скаргу на вищезазначену ухвалу та просить її скасувати та постановити нову ухвалу про відкриття провадження в адміністративній справі за її скаргою від 04.09.2014 року на неправомірні дії та рішення заступника начальника Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві Роєнка Романа Володимировича.
В судове засідання учасники процесу не з'явились, повідомлені належним чином про час та місце апеляційного розгляду, що не перешкоджає вирішенню спірного питання відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України.
У зв'язку з неприбуттям жодної з осіб, які беруть участь у справі у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України.
Відповідно до ч. 6 ст. 12, ч. 1 ст. 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Перевіривши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Згідно зі п. 6 ч. 1 ст. 199, ч. 1 п. 4 ст. 202 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу суду і постановити нову ухвалу. Підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є, зокрема, порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
Ухвалюючи рішення про відмову у відкритті провадження у справі суд першої інстанції виходив з того, що даний спір не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Колегія суддів не погоджується з даним висновком з огляду на наступне.
Згідно вимог ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
У розумінні п. 1 ч. 1 ст. 3 КАС України справа адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Пунктом 7 ч. 1 ст. 3 КАС України визначено, що суб'єкт владних повноважень - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Частиною 2 ст. 4 КАС України юрисдикцію адміністративних судів поширено на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.
За змістом ч. 1 ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій.
Відповідно до ч. 1 ст. 181 КАС України, учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Як вбачається з матеріалів справи, спір сторін за своєю суттю зводиться до визнання неправомірними дій, скасування постанови від 04.08.2014 року № 179 та зобов'язання вчинити дії.
Оскаржувана постанова від 04.08.2014 року №179 винесена відповідачем з приводу перевірки матеріалів виконавчого провадження, а саме: проведення перевірки законності виконання рішення Баришівського районного суду Київської області від 27.04.1995 року по справі №АЕ-43 про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання сина.
Перевірка здійснювалась відносно дій державного виконавця відділу ДВС Оболонського РУЮ м. Києва при виконанні виконавчого провадження №9349050.
Отже, що в даному випадку, спір виник не у зв'язку з виконанням відповідачем рішення Баришівського районного суду, а у зв'язку з оскарженням дій стосовно перевірки матеріалів виконавчого провадження №9349050 з примусового виконання виконавчого листа від 27.04.1995 року №АЕ-43 виданого Баришівським районним судом.
З огляду на зазначене, колегія суддів вважає, що висновок суду першої інстанції про необхідність оскарження дій та рішень заступника начальника Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві в порядку та спосіб визначений ЦПК України не ґрунтується на положеннях чинного законодавства України та не відповідає обставинам справи.
Вищевикладені обставини свідчать про те, що судом першої інстанції при ухваленні спірного судового рішення було порушено норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання.
Справи за позовами інших учасників виконавчого провадження чи осіб, які залучаються до проведення виконавчих дій під час виконання таких виконавчих документів, підсудні окружним адміністративним судам. Територіальна підсудність таких справ визначається відповідно до положень ст. 19 КАС України.
Аналогічний правовий підхід викладено в п. 9 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про практику застосування адміністративними судами законодавства у справах із приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби» від 13.12.2010 року №3, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин.
З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що даний спір є адміністративним та підлягає розгляду в порядку, визначеному КАС України.
Разом з тим, колегія суддів звертає увагу на те, що вимоги апеляційної скарги стосовно постановлення нової ухвали про відкриття провадження в адміністративній справі за скаргою ОСОБА_2 від 04.09.2014 року на неправомірні дії та рішення заступника начальника Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві Роєнка Романа Володимировича не підлягають задоволенню, оскільки вирішення вказаного питання не віднесено чинним законодавством до компетенції суду апеляційної інстанції.
Відповідно до ст. 204 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є, зокрема, порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
Перевіривши мотивування судового рішення та доводи апеляційної скарги, відповідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду, врахувавши ст. 8 КАС України, відповідно до якої суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а ухвала суду першої інстанції - скасуванню.
Керуючись ст.ст. 8, 12, 41, 160, 195, 197, 199, 202, 204, 205, 206, 212, 254 КАС України, п. 2, 3, 4, 5, 6, 9 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про судове рішення в адміністративній справі» від 20.05.2013 № 7 колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 11.09.2014 року про відмову у відкритті провадження по справі за скаргою ОСОБА_2 на неправомірні дії та рішення заступника начальника Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві Роєнка Романа Володимировича - задовольнити частково.
Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 11.09.2014 року - скасувати, адміністративну справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, тобто з 12.12.2014 року, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя: В. В. Кузьменко
Судді: Я. М. Василенко
А.Г. Степанюк
Повний текст ухвали виготовлено 12.12.2014 року.
Головуючий суддя Кузьменко В. В.
Судді: Василенко Я.М.
Степанюк А.Г.