15 грудня 2014 р. Справа № 876/10457/14
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі :
головуючого судді: Ліщинського А.М.,
суддів: Довгої О.І., Запотічного І.І.,
при секретарі судового засідання: Керод Х.І.
з участю представника позивача: ОСОБА_1
та представника відповідача: Лупій Х.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційні скарги Державної митної служби України, Львівської митниці на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2014 року про виплату середнього заробітку за час затримки виконання судового рішення у справі за позовом ОСОБА_3 до Державної митної служби України, Львівської митниці про визнання протиправними дій, скасування наказу, поновлення на роботі, -
Позивач 28.04.2011 року звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідачів про визнання протиправними дій, скасування наказу, поновлення на роботі.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 23.08.2011 року у справі № 2а-4878/11/1370 визнано протиправним та скасовано наказ Державної митної служби України № 603-к від 04.04.2011 року в частині припинення перебування на державній службі ОСОБА_3 та наказ Львівської митниці № 205-к від 05.04.2011 року в частині оголошення наказу ДМС України № 603-к від 04.04.2011 року. Поновлено ОСОБА_3 на посаді начальника служби власної безпеки Львівської митниці. Зобов'язано Львівську митницю виплатити на користь ОСОБА_3 заробітну плату за час вимушеного прогулу з 06.04.2011 року по 23.08.2011 року в розмірі 26 736,11 грн. Постанову суду в частині поновлення ОСОБА_3 на державній службі в митних органах України та в частині стягнення заробітної плати за один місяць в розмірі 5 788,23 грн звернено до негайного виконання.
Позивач звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з заявою до Мінстерства доходів і зборів України, Львівської митниці Міністерства доходів і зборів України, в якій просив: стягнути з Львівської митниці середній заробіток за час вимушеного прогулу при затримці виконання рішення про поновлення на роботі в розмірі 122104,09 грн за період з 24.08.2011 року по 01.06.2013 року.
Заява обґрунтована тим, що 04.04.2011 року згідно з наказом Державної митної служби України № 603-к від 04.04.2011 року припинено перебування на державній службі в митних органах начальника служби власної безпеки ОСОБА_3, а вказане вище судове рішення виконано відповідачем у справі лише 01.06.2013 року. Таким чином, у період з 24.08.2011 року по 01.06.2013 рік мала місце затримка виконання рішення про поновлення на роботі працівника.
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2014 року заяву ОСОБА_3 про виплату середнього заробітку за час затримки виконання судового рішення у справі за позовом ОСОБА_3 до Державної митної служби України, Львівської митниці про визнання протиправними дій, скасування наказу, поновлення на роботі - задоволено. Стягнуто з Львівської митниці на користь ОСОБА_3 середній заробіток за час затримки виконання судового рішення про поновлення на роботі в розмірі 122104 (сто двадцять дві тисячі сто чотири) грн 09 коп. з відрахуванням обов'язкових платежів та зборів.
Відповідачі ухвалу оскаржили, не погодившись із зазначеним судовим рішенням, подали апеляційні скарги, зазначивши, що оскаржувана ухвала винесена з порушенням норм процесуального права та є незаконною, просять оскаржувану ухвалу скасувати та прийняти нову, якою відмовити ОСОБА_3 в задоволенні заяви про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання судового рішення.
В апеляційній скарзі покликаються на те, що відповідно до ст.236 КЗпП України підставою для виплати незаконно звільненому працівнику середнього заробітку є затримка власником або уповноваженим ним органом виконання рішення про поновлення на роботі. Обов'язок власника або уповноваженого ним органу виплатити працівникові середній заробіток за час затримки виконання рішення про поновлення його на роботі настає тоді, коли така затримка була допущена з вини власника або уповноважденого ним органу. Вказують на те, що позивач не вчиняв жодних дій щодо його поновлення (не було пред'явлено виконавчого листа про виконання судового рішення у частині поновлення на роботі у порядку передбаіченому Закону України «Про виконавче провадження»), а затримка виконання судового рішення спричинена штучно, за незалежними від відповідачів причин.
У ході апеляційного розгляду представник апелянта Лупій Х.Ю. надала пояснення та просить задовольнити апеляційну скаргу.
Представник позивача ОСОБА_1, у ході апеляційного розгляду надала пояснення та просить відхилити апеляційну скаргу.
Інші особи які беруть участь у справі, в судове засідання на виклик суду не з'явилися, що не перешкоджає розгляду справи в їх відсутності згідно з ч.4 ст. 196 КАС України.
Судова колегія заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційних скарг, вважає за необхідне їх відхилити з наступних підстав.
Задовольняючи позовні вимоги позивача, суд першої інстанції виходив з того, що підставою для виплати незаконно звільненому працівнику середнього заробітку є затримка власником або уповноваженим ним органом виконання рішення про поновлення на роботі. Враховуючи те, що на виконання постанови Львівського окружного адміністративного суду від 23.08.2011 року ОСОБА_3 був поновлений на роботі лише 01.06.2013 року, тому наявні правові підстави для задоволення вимог ОСОБА_3 про стягнення на його користь середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі, а саме з 24.08.2014 року до 01.06.2013 року.
Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що місцевий суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
Згідно ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, добросовісно.
Частиною 1 ст. 195 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Правильність вирішення справи відповідно до вимог ст.13 КАС України забезпечується системою: апеляційною та касаційною. Можливість апеляційного та касаційного оскарження судових рішень є принципом адміністративного судочинства, що спрямований на забезпечення прав осудності (законності та обґрунтованості) судових рішень.
Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, що 23.08.2011 року Львівським окружним адміністративним судом прийнята постанова у справі № 2а-4878/2011, згідно з якою задоволено позовні вимоги ОСОБА_3, а саме: визнано протиправним та скасовано наказ Державної митної служби України № 603-к від 04.04.2011 року в частині припинення перебування на державній службі ОСОБА_3 та наказ Львівської митниці № 205-к від 05.04.2011 року в частині оголошення наказу ДМС України № 603-к від 04.04.2011 року.
Поновлено ОСОБА_3 на посаді начальника служби власної безпеки Львівської митниці. Зобов'язано Львівську митницю виплатити на користь ОСОБА_3 заробітну плату за час вимушеного прогулу з 06.04.2011 року по 23.08.2011 року в розмірі 26 736,11 грн.
Постанову суду в частині поновлення ОСОБА_3 на державній службі в митних органах України та в частині стягнення заробітної плати за один місяць в розмірі 5 788,23 грн звернено до негайного виконання.
16.08.2012 року Львівським апеляційним адміністративним судом винесена ухвала у справі № 118552/11/9104, згідно з якою залишено без змін постанову Львівського окружного адміністративного суду від 23.08.2011 року у справі № 2а-4878/11/1370.
Згідно з ухвалою Вищого адміністративного суду України від 26.06.2014 року у справі № К/9991/56678/12 постанову Львівського окружного адміністративного суду від 23.08.2011 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 16.08.2012 залишено без змін.
Відповідно до ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду апеляційної інстанції набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.
Однак, зазначене судове рішення в частині поновлення ОСОБА_3 на роботі було виконане лише після винесення наказу Державної митної служби України від 01.06.2013 року № 856-к «По особовому складу митних органів», Відповідно до якого на виконання постанови Львівського окружного адміністративного суду від 23.08.2011 року у справі № 2а-4878/11/1370, залишеної без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 16.08.2012 року, скасовано наказ Державної митної служби України від 04.04.2011 року № 603-к «Про припинення перебування на державній службі» та поновлено ОСОБА_3 на посаді начальника служби власної безпеки Львівської митниці з 06.04.2011 року (а.с. 157, Том ІІ).
Таким чином, постанова Львівського окружного адміністративного суду від 23.08.2011 року в частині поновлення ОСОБА_3 на посаді начальника служби власної безпеки Львівської митниці фактично виконана Державною митною службою України лише 01.06.2013 року шляхом прийняття відповідного наказу.
Як встановлено судом за період з дня прийняття постанови суду до дня її фактичного виконання позивачу не оплачену заробітну плату.
Відповідно до ч. 2 ст. 14 Кодексу адміністративного судочинства України постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України.
Згідно ч. 1 ст. 255 цього Кодексу постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.
Відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 256 цього Кодексу постанови суду про поновлення на посаді у відносинах публічної служби виконуються негайно.
А згідно з ч. 2 ст. 257 цього Кодексу судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.
Суд першої інстанції правильно зазначив, з чим погодилась колегія суддів, враховуючи те, що на виконання постанови Львівського окружного адміністративного суду від 23.08.2011 року ОСОБА_3 був поновлений на роботі лише 01.06.2013 року, тому наявні правові підстави для задоволення вимог ОСОБА_3 про стягнення на його користь середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі, а саме з 24.08.2014 року до 01.06.2013 року.
Відповідно до ст. 235 Кодексу законів про працю України у разі звільнення без законної підстави працівник повинен бути поновлений на попередні роботі органом, який розглядає трудовий спір.
При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.
Відповідно до ст. 236 Кодексу законів про працю України у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.
Таким чином, підставою для виплати незаконно звільненому працівнику середнього заробітку є затримка власником або уповноваженим ним органом виконання рішення про поновлення на роботі.
За наведених обставин, суд вважає, що відповідач порушив вищенаведені норми та не виконав негайно постанову суду в частині поновлення ОСОБА_3 на посаді.
Отже, на користь ОСОБА_3 підлягає стягненню з Львівської митниці Міндоходів середній заробіток за час вимушеного прогулу внаслідок затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі за період з 24.08.2011 року по 01.06.2013 року,- 122655,35 грн., з відрахуванням обов'язкових платежів та зборів, розрахованих відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року № 100.
Відповідно до статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно з статтею 86 КАС України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Мотивація та докази, наведені у апеляційній скарзі, не дають адміністративному суду апеляційної інстанції підстав для постановлення висновків, які б спростовували правову позицію суду першої інстанції.
За таких обставин справи, колегія суддів приходить до переконання, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, оскільки вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм у оскаржуваному судовому рішенні належну правову оцінку.
Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судова колегія вважає, що доводи апеляційних скарг не являються суттєвими і не складають підстави для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи.
Керуючись статтями 160 ч.3, 195, 196, 199 п.1, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-
Апеляційні скарги Державної митної служби України, Львівської митниці залишити без задоволення, а ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2014 року у справі №2а-4878/11/1370 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя А.М.Ліщинський
Судді О.І.Довга
І.І.Запотічний