Справа № 802/3546/14-а
Головуючий у 1-й інстанції: Мультян М.Б.
Суддя-доповідач: Матохнюк Д.Б.
10 грудня 2014 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Матохнюка Д.Б.
суддів: Білої Л.М. Гонтарука В. М.
за участю:
секретаря судового засідання: Швець А.І.
представника позивача (апелянта): Рябчинського О.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Козятинської районної профспілкової організації працівників агропромислового комплексу на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2014 року у справі за адміністративним позовом Козятинської районної профспілкової організації працівників агропромислового комплексу до державного реєстратора прав на нерухоме майно Кукурудзи Віталія Миколайовича реєстраційної служби Козятинського міськрайонного управління юстиції Вінницької області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - Козятинська міська рада Вінницької області, реєстраційна служба Козятинського міськрайонного управління юстиції Вінницької області, про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити дії ,
У жовтні 2014 року Козятинська районна профспілкова організація працівників агропромислового комплексу звернулась до суду з позовом до державного реєстратора прав на нерухоме майно Кукурудзи Віталія Миколайовича реєстраційної служби Козятинського міськрайонного управління юстиції Вінницької області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - Козятинська міська рада Вінницької області, реєстраційна служба Козятинського міськрайонного управління юстиції Вінницької області, про визнання протиправним та скасування рішення від 09 вересня 2014 року №15668757 про відмову в державній реєстрації прав та їх обтяжень.
21 жовтня 2014 року Вінницький окружний адміністративний суд прийняв постанову про відмову у задоволенні адміністративного позову.
Не погоджуючись з судовим рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказану постанову та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги.
Представник позивача (апелянта) в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити.
Відповідач та треті особи в судове засідання не з'явилися, хоча належним чином повідомлялись про дату, час і місце судового засідання.
Відповідно до ст. 196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача (апелянта), перевіривши доводи апеляційної скарги наявними в матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, з наступних підстав.
Як встановлено з матеріалів справи, 04 квітня 2012 року виконавчим комітетом Козятинської міської ради Вінницької області позивачу видано свідоцтво №191 про право власності на частину будівлі гаражу, який розташований по вулиці П. Орлика, 10. Дане свідоцтво видане на підставі рішення виконавчого комітету Козятинської міської ради №144 від 29 березня 2012 року.
На підставі рішення №123 від 29 травня 2014 року Козятинській районній профспілковій організації працівників агропромислового комплексу надано окрему поштову адресу на гараж, який знаходиться по вулиці П. Орлика, 10 в м. Козятині, а саме вул. П. Орлика, 10-Б, м. Козятин.
Також, рішенням №206 від 07 серпня 2014 року внесено зміни в п. 1 рішення №144 від 29 березня 2012 року про оформлення Козятинській районній профспілковій організації працівників агропромислового комплексу права власності на частину будівлі гаража по вулиці П. Орлика, 10, змінивши адресу гаража на вул. П.Орлика.
За таких обставин, позивач 09 вересня 2014 року звернувся до реєстраційної служби Козятинського міськрайонного управління юстиції Вінницької області із заявою про державну реєстрацію права власності на частину будівлі гаражу, що розташований за адресою вул. П. Орлика, 10 Б.
Проте, рішенням державного реєстратора прав на нерухоме майно Кукурудзи В.М. реєстраційної служби Козятинського міськрайонного управління юстиції у Вінницькій області №15668757 від 09 вересня 2014 року відмовлено у державній реєстрації права власності, оскільки не вказано розмір частки, яку складає частина будівлі гаража.
Не погодившись з таким рішенням, позивач звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з даним позовом.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач при прийнятті оскаржуваного рішення діяв на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції по суті спору, виходячи з наступного.
Так, відповідно до ст. 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" №1952-VI від 01 липня 2004 року (Закон №1952), починаючи з 01 січня 2013 року єдиною державною інформаційною системою, що містить відомості про права на нерухоме майно, їх обтяження, а також про об'єкти та суб'єктів цих прав є Державний реєстр речових прав на нерухоме майно (Державний реєстр прав).
Згідно з ст. 6 Закону №1952 систему органів державної реєстрації прав становлять: Міністерство юстиції України; центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації прав; органи державної реєстрації прав, утворені Міністерством юстиції України в установленому законодавством порядку.
Статтею 19 Закону №1952 визначено перелік підстав для державної реєстрації прав та їх обтяжень.
Так, державна реєстрація прав проводиться на підставі: договорів, укладених у порядку, встановленому законом; свідоцтв про право власності на нерухоме майно, виданих відповідно до вимог цього Закону; свідоцтв про право власності, виданих органами приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді; державних актів на право власності або постійного користування на земельну ділянку у випадках, встановлених законом; рішень судів, що набрали законної сили; інших документів, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно, поданих органу державної реєстрації прав разом із заявою.
При цьому, Постановою Кабінетів Міністрів України від 17 жовтня 2013 року №868 затверджено Порядок державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень (Порядок).
Відповідно до п. 36 Порядку, для проведення державної реєстрації речових прав необхідними документами є документи, що підтверджують виникнення, перехід або припинення таких прав на нерухоме майно, та інші документи, визначені цим Порядком.
Згідно із п. 37 Порядку документами, що підтверджують виникнення, перехід та припинення речових прав на нерухоме майно є: 1) укладений в установленому законом порядку договір, предметом якого є нерухоме майно, права щодо якого підлягають державній реєстрації, або речове право на нерухоме майно чи його дублікат; 2) свідоцтво про право власності на частку в спільному майні подружжя в разі смерті одного з подружжя, видане нотаріусом або консульською установою України, чи його дублікат; 3) свідоцтво про право на спадщину, видане нотаріусом або консульською установою України, чи його дублікат; 4) видані нотаріусом свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів) та свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів), якщо прилюдні торги (аукціони) не відбулися, чи їх дублікати; 5) свідоцтво про право власності на нерухоме майно, видане державним реєстратором відповідно до закону; 6) свідоцтво про право власності, видане органом приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді, чи його дублікат; 7) свідоцтво про право власності на нерухоме майно чи його дублікат, видані до 1 січня 2013 р. органом місцевого самоврядування або місцевою держадміністрацією; 8) рішення про закріплення нерухомого майна на праві оперативного управління чи господарського відання, прийняте власником нерухомого майна чи особою, уповноваженою управляти таким майном; 9) державний акт на право приватної власності на землю, державний акт на право власності на землю, державний акт на право власності на земельну ділянку або державний акт на право постійного користування землею; 10) рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно; 11) ухвала суду про затвердження (визнання) мирової угоди; 12) заповіт, яким установлено сервітут на нерухоме майно; 13) закон, яким установлено сервітут на нерухоме майно; 14) рішення уповноваженого законом органу державної влади про повернення об'єкта нерухомого майна релігійній організації; 15) рішення власника майна, уповноваженого ним органу про передачу об'єкта нерухомого майна з державної у комунальну власність чи з комунальної у державну власність або з приватної у державну чи комунальну власність; 16) інші документи, що підтверджують виникнення, перехід та припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно відповідно до закону.
При цьому, п. 57 Порядку визначено, що державна реєстрація права власності на об'єкт нерухомого майна, що утворився у результаті поділу, виділу частки з об'єкта нерухомого майна або об'єднання об'єктів нерухомого майна, проводиться державним реєстратором органу державної реєстрації прав з видачею свідоцтва на кожний новостворений об'єкт нерухомого майна. На підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав щодо об'єкта нерухомого майна, який поділяється, частка з якого виділяється, або щодо об'єктів нерухомого майна, які об'єднуються, державний реєстратор на кожний новостворений об'єкт відкриває відповідний розділ у Державному реєстрі прав, присвоює реєстраційний номер такому об'єкту та формує реєстраційну справу відповідно до законодавства.
Так, відповідно до п. 58 Порядку для проведення державної реєстрації прав з видачею свідоцтва на об'єкт нерухомого майна, який поділяється (у тому числі у результаті виділення окремого об'єкта нерухомого майна із складу об'єкта нерухомого майна, що складається з двох або більше об'єктів) або частка з якого виділяється, заявник, крім документа, що підтверджує виникнення, перехід та припинення речових прав на об'єкт нерухомого майна, який поділяється або частка з якого виділяється, подає: технічні паспорти на новостворені об'єкти нерухомого майна; документ, що підтверджує присвоєння новоствореному об'єкту нерухомого майна окремої адреси.
У разі коли державна реєстрація прав з видачею свідоцтва проводиться на об'єкт нерухомого майна, що складається з двох або більше об'єктів і перебуває у спільній власності, заявник, крім документів, що зазначені в цьому пункті, подає письмову згоду всіх співвласників, справжність підпису яких засвідчується відповідно до Закону України "Про нотаріат". При цьому право спільної власності на виділений об'єкт нерухомого майна із складу об'єкта нерухомого майна, що складається з двох або більше об'єктів, не припиняється. Проте, позивачем не подані необхідні документи для проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно на об'єкт нерухомого майна, що утворився у результаті поділу, виділу частки з об'єкта нерухомого майна.
Так, судом першої інстанції встановлено те, що позивачем для реєстрації права власності подано свідоцтво про право власності, видане органом місцевого самоврядування до 01 січня 2013 року. Свідоцтво видане та оформлене на підставі "Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно" затвердженого наказом Міністерства юстиції України №7/5 від 07 лютого 2002 року (Положення).
При цьому, відповідно до п. 8.4 Положення свідоцтво про право власності містить наступну інформацію: назву об'єкта нерухомого майна; місце видачі свідоцтва; дату видачі свідоцтва; назву органу, який видав свідоцтво; тип (призначення) об'єкта нерухомого майна (житловий будинок, садиба, квартира, приміщення тощо); адресу (місцезнаходження) об'єкта нерухомого майна; відомості про власника (власників); форму власності; вид спільної власності та розмір часток, якщо майно належить на праві спільної часткової власності; опис об'єкта нерухомого майна (дані про будівлі, споруди, їх частини; найменування та літеровка; загальна та житлова площа; площа земельної ділянки (у разі наявності такої інформації), матеріали стін тощо), що формується за результатом проведеної технічної інвентаризації об'єкта нерухомого майна; реквізити прийнятого рішення (найменування органу, назва документа, дата та індекс); прізвище, ім'я, по батькові та підпис керівника органу, який прийняв рішення. Зазначене свідоцтво скріплюється печаткою органу, який проводив оформлення права власності на нерухоме майно.
Проте, у свідоцтві про право власності на частину будівлі гаражу, яке видане позивачу на підставі рішення виконавчого комітету Козятинської міської ради №144 від 29 березня 2012 року, не зазначено розмір частки, яку складає частина будівлі гаража.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що оскаржене рішення відповідача прийнято в межах повноважень та у спосіб, що передбаченні Конституцією та законами України, оскільки позивачем не подані необхідні документи для проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно на об'єкт нерухомого майна, що утворився у результаті поділу, виділу частки з об'єкта нерухомого майна.
Крім того, колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на апелянта про те, що установленим порядком державної реєстрації речових прав на нерухоме майно передбачено право повторного звернення із заявою за умови усунення перешкод для державної реєстрації прав та їх обтяжень.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що доводи апеляційних скарг не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, та повністю спростовуються встановленими у справі обставинами.
Відповідно до ч.1 ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
На підставі викладеного та приймаючи до уваги, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку, та прийняв законне і обґрунтоване рішення, висновки суду відповідають обставинам справи, а тому підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд
апеляційну скаргу Козятинської районної профспілкової організації працівників агропромислового комплексу залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2014 року - залишити без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.
Ухвала суду складена в повному обсязі 15 грудня 2014 року .
Головуючий Матохнюк Д.Б.
Судді Біла Л.М.
Гонтарук В. М.