Справа: № 810/5396/14 Головуючий у 1-й інстанції: Балаклицький А.І. Суддя-доповідач: Желтобрюх І.Л.
Іменем України
27 листопада 2014 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючої-судді: Желтобрюх І.Л.,
суддів: Мамчура Я.С.,
Шостака О.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2014 року у справі за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправною та скасування вимоги, -
Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 звернулася до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області та просила визнати протиправною і скасувати вимогу відповідача про сплату боргу від 21.11.2013 №Ф-1321.
Постановою Київського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2014 року позов задоволено.
Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову суду першої інстанції скасувати як таку, що ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити в повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на те, що фізичні особи-підприємці, які отримують пенсії, призначені за Законом України «Про пенсійне забезпечення», сплачують єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на загальних підставах.
Перевіривши доводи апеляційної скарги за наявними в матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_3 зареєстрована як фізична особа-підприємець та перебуває на спрощеній системі оподаткування.
Крім того, позивачка є пенсіонером за віком, що підтверджується копією пенсійного посвідчення Серії НОМЕР_1 від 22.12.2011 та розпорядженням УПФУ у м. Білій Церкві від 17.02.2014 №809851, в яких зазначено вид пенсії: «за віком».
21 Листопада 2013 року відповідачем прийнято вимогу про сплату боргу №Ф-1321, відповідно до якої позивачці визначено суму боргу зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 8658,71 грн.
Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивачки як фізична особа-підприємець, що є пенсіонером за віком та зареєстрована платником єдиного податку, не повинна сплачувати єдиний внесок, - у зв'язку з чим вимога про сплату боргу від 21.11.2013 № Ф-1321 є протиправною, а тому підлягає скасуванню.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить з такого:
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» платниками єдиного внеску є фізичні особи-підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.
Згідно з ч. 4 ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» особи, зазначені у пункті 4 частини першої цієї статті, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про пенсійне забезпечення» громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.
Статтею 17 зазначеного Закону встановлено, що за цим Законом призначаються пенсії за віком багатодітним матерям і матерям інвалідів з дитинства
Жінки, які народили п'ятеро або більше дітей і виховали їх до восьмирічного віку, і матері інвалідів з дитинства, які виховали їх до цього віку, мають право на пенсію за віком після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 15 років із зарахуванням до стажу часу догляду за дітьми. При цьому до числа інвалідів з дитинства належать також діти-інваліди віком до 16 років, які мають право на одержання соціальної пенсії.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачці призначено пенсію за віком на пільгових умовах, оскільки вона є матір'ю, яка виховувала дитину-інваліда з дитинства. Проте, ця обставина не спростовує того факту, що позивачка вийшла на пенсію саме за віком, хоча і на пільгових умовах.
Суд звертає увагу, що знижений граничний вік виходу на пенсію осіб, які підпадають під дію Закону України «Про пенсійне забезпечення», не є підставою для висновку про виплату пенсії позивачці з інших підстав, і вона є пенсіонером в розумінні визначення поняття «пенсіонер», яке наведено у Законі України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». А тому на позивачку як на пенсіонера у розумінні норм наведеного Закону поширюються положення ч. 4 ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалах Вищого адміністративного суду України №К/9991/45538/12 від 20.09.2012, №К/9991/49213/12 від 09.10.2012 та №К/9991/78530/12 від 14.02.2013.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що вимога про сплату недоїмки від 21.11.2013 № Ф-1321 зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування є протиправною та підлягає скасуванню.
Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.
Допущення судом першої інстанції порушень норм матеріального та процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи, колегією суддів не виявлено, суд повно і правильно встановив фактичні обставини справи, правильно визначив правовідносини, що склалися між сторонами, і дав їм належну правову оцінку, - з огляду на що підстави до скасування судового рішення відсутні.
Керуючись ст.ст.160, 167, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2014 року, - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуюча:
Судді:
.
Головуючий суддя Желтобрюх І.Л.
Судді: Мамчур Я.С
Шостак О.О.