Господарський суд Чернігівської області
Пр-т. Миру, 20, м. Чернігів, 14000 , тел. 676-311, факс 77-44-62, e-mail: inbox@cn.arbitr.gov.ua
Іменем України
« 16» грудня 2014 року Справа № 927/1824/14
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Квестор ЛТД",
вул. Пушкіна, 16, м. Чернігів, 14013
Відповідач: Дочірнє підприємство "Чернігівська ПМК-59" Відкритого акціонерного товариства "Чернігівводбуд", вул. Лісна 42, м. Чернігів, 14000
про стягнення 20084,02 грн.
Суддя Бобров Ю.М.
від позивача: Леоненко О.І. - директор, паспорт НК 968988 виданий Новозаводським ВМ УМВС України в Чернігівській області 05.01.2002р., копія наказу № 1/к від 24.09.1997р., та Кривенко О.О., довіреність № 181 від 17.11.2014р.
від відповідача: не з'явився.
CУТЬ СПОРУ:
Товариством з обмеженою відповідальністю «Квестор ЛТД» подано позов до Дочірнього підприємства «Чернігівська ПМК-59» Відкритого акціонерного товариства «Чернігівводбуд» про стягнення 20084,02 грн.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач у позовній заяві посилається на те, що відповідач, в порушення умов укладеного між сторонами договору на поставку нафтопродуктів № 045-08 від 09.08.2011р., своєчасно та в повному обсязі оплату за поставлені нафтопродукти не здійснив, у зв'язку з чим у останнього виникла заборгованість в сумі 15530,90 грн. Позивач просить стягнути з відповідача 15530,90 грн. основного боргу, 3074,97 грн. інфляційних втрат та 1478,15 грн. трьох відсотків річних, всього - 20084,02 грн.
Відповідач відзиву на позов або письмових пояснень щодо суті спору суду не надав, у призначене судове засідання повноважного представника не направив. Про дату, час та місце судового засідання відповідача було повідомлено належним чином. На адресу відповідача, зазначену у позовній заяві, було направлено копію ухвали суду про порушення провадження у справі від 28.11.2014р., яка була отримана уповноваженою відповідачем особою 02.12.2014р., про що свідчить відмітка на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення.
На день прийняття рішення, заяв та клопотань від відповідача до суду не надходило.
За таких обставин, суд вважає, що нез'явлення представника відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду справи за наявними у справі матеріалами.
Розглянувши подані матеріали, з'ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши та оцінивши надані докази, заслухавши в судовому засіданні пояснення представника позивача, суд встановив наступне.
Згідно ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч.2 ст. 712 ЦК України).
Як вбачається із матеріалів справи, 09 серпня 2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Квестор ЛТД» (Продавець) та ДП «Чернігівська ПМК-59» ВАТ «Чернігівводбуд» (Покупець) було укладено договір № 045-08 (далі - Договір) (а.с. 7).
Відповідно до умов Договору Продавець зобов'язався поставляти та передавати у власність (повне господарське володіння) Покупцю нафтопродукти, а Покупець зобов'язався приймати ці нафтопродукти та своєчасно проводити оплату за них відповідно до умов даного Договору (п. 1.1 Договору).
Предметом поставки є наступні нафтопродукти:
1. Бензин А-76;
2. Бензин Аи-95, А-92;
3. Дизельне паливо. (п. 1.2 Договору).
Згідно п. 3.1 Договору ціна, кількість та асортимент кожної окремої партії нафтопродуктів попередньо погоджуються сторонами Договору, з наступним відображенням в рахунку-фактурі для оплати на момент поставки.
Відповідно до п. 5.1., п. 5.2 Договору нафтопродукти відпускаються Покупцю зі складу Продавця на умовах самовивозу Покупцем. Нафтопродукти можуть бути доставлені Покупцю транспортом Продавця, за умови оплати Покупцем вартості доставки.
Оплата за поставлені нафтопродукти і надані послуги по доставці проводиться на протязі 3 банківських днів з моменту отримання нафтопродуктів у вигляді безготівкового платежу на розрахунковий рахунок Продавця (п. 6.1 Договору).
Даний Договір вступає в силу з моменту підписання і діє до 31.12.2012р., а в частині перерахування грошових коштів - до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за даним Договором (п. 10.1 Договору).
Договір не розривався, недійсним в судовому порядку не визнавався.
Як вбачається із матеріалів справи, позивач виконав свої зобов'язання за Договором, а саме на підставі рахунків-фактур № СФ-0000857 від 21.11.2011р., № СФ-0000909 від 26.12.2011р., № СФ-0000910 від 27.12.2011р., № СФ-0000911 від 27.12.2011р. поставив відповідачу нафтопродукти та надав транспортні послуги на загальну суму 129929,50 грн., що підтверджується видатковими накладними № РН-0000904 від 21.11.2011р., № РН-0000955 від 27.12.2011р., № РН-0000956 від 27.12.2011р., № РН-00000957 від 27.12.2011р., копії яких знаходяться в матеріалах справи,
Відповідач нафтопродукти та послуги отримав, будь-яких заперечень не надав, отже враховуючи положення ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Однак всупереч обумовленим в Договорі умовам і строкам оплати товару відповідач, оплату за поставлений товар своєчасно та в повному обсязі не здійснив, сплативши лише 27.12.2011р. - 107398,60 грн., 04.05.2012р. - 7000,00 грн., що підтверджується виписками банку (а.с. 16-17).
З метою досудового врегулювання спору позивач направив на адресу відповідача вимогу на оплату отриманих нафтопродуктів та наданих транспортних послуг вих.. № 163 від 17.10.2014р., в якій просив відповідача в строк до 22.10.2014р. розрахуватися за поставлені нафтопродукти. Дана вимога була залишена відповідачем без відповіді, заборгованість сплачена не була.
Таким чином, на день прийняття судом рішення по справі, заборгованість відповідачем не сплачена та становить 15530,90 грн.
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно ч. 1 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Зобов'язання, згідно ст. 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України), суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (стаття 612 ЦК України).
Відповідно до вимог ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Суд вважає, що надані позивачем письмові докази доводять ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог.
Відповідач доказів своєчасної оплати поставленого товару, як і доказів, які б спростовували викладені в позовній заяві обставини, суду не надав.
Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу обґрунтовані та підлягають задоволенню в повній сумі.
Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 73074,97 грн. інфляційних втрат за період з грудня 2011 року по жовтень 2014 року та 1478,15 грн. 3 % річних за період з 25.11.2011р. по 25.11.2014р.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Розглянувши розрахунок позивача, враховуючи, що сума основного боргу не була своєчасно сплачена відповідачем, суд вважає, що позивачем правомірно нараховано відповідачу та пред'явлено до стягнення 73074,97 грн. інфляційних втрат та 1478,15 грн. 3 % річних.
За таких обставин, суд доходить до висновку про повне задоволення позовних вимог.
Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Дочірнього підприємства «Чернігівська ПМК-59» Відкритого акціонерного товариства «Чернігівводбуд» (вул. Лісна, 42, м. Чернігів, 14034, рахунок не відомий, код ЄДРПОУ 01037726) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Квестор ЛТД» (вул. Пушкіна, 16, м. Чернігів, 1401; р/р 26007010044124 в ПАТ «ВТБ-Банк» м. Чернігів, МФО 321767, код ЄДРПОУ 22821016) 20084,02 грн. (двадцять тисяч вісімдесят чотири грн. 02 коп.) заборгованості в тому числі: 15530,90 грн. основного боргу, 3074,97 грн. інфляційних втрат та 1478,15 грн. трьох відсотків річних; 1827,00 грн. (одну тисячу вісімсот двадцять сім грн. 00 коп.) на відшкодування витрат по сплаті позивачем судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя Ю.М. Бобров
.