02 грудня 2014 р.Справа № 820/14537/14
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Мельнікової Л.В.
суддів - Бартош Н.С., Донець Л.О.
за участю секретаря судового засідання - Співак О.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові справу за апеляційною скаргою фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2014 року по справі за позовом Головного управління Держсанепідслужби у Харківській області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду, -
У серпні 2014 року позивач, Головне управління Держсанепідслужби у Харківській області (далі по тексту ГУ Держсанепідслужби), звернувся до суду з адміністративним позовом про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду шляхом припинення діяльності перукарні відповідача - фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (далі по тексту ФОП ОСОБА_1), яка розташована за адресою: АДРЕСА_1.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що в ході проведення позапланової перевірки дотримання санітарного законодавства в перукарні ФОП ОСОБА_1, за адресою: АДРЕСА_1, яка розташована в підвальному приміщенні 5 поверхового житлового будинку, встановлені порушення вимог Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», від 24.02.1994 року №4004-ХІІ «Державних санітарних правил та норм для перукарень різних типів» № 2.2.2.022-99, затвердженого Постановою першого заступника Головного державного санітарного лікаря України від 25.03.1999 №22. У зв'язку із тим, що порушення санітарного законодавства, виявлені під час перевірки, створюють реальну загрозу здоров'ю людей, а також загрозу виникнення і розповсюдження інфекційних хвороб та масових неінфекційних захворювань (отруєнь) серед населення, просив застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду шляхом припинення діяльності перукарні відповідача.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2014 року адміністративний позов ГУ Держсанепідслужби задоволено.
Судове рішення мотивовано посиланням на правомірність вимоги ГУ Держсанепідслужби, оскільки проведеною перевіркою встановлені порушення відповідачем санітарного законодавства, які створюють реальну загрозу здоров'ю людей, а також загрозу виникнення і розповсюдження інфекційних хвороб серед населення.
Не погоджуючись з судовим рішенням, в апеляційній скарзі ФОП ОСОБА_1, посилаючись на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2014 року та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ГУ Держсанепідслужби відмовити у повному обсязі.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги щодо дотримання правильності застосування судом норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі апеляційної скарги, дійшла висновку, що апеляційна скарга, відповідно до положень ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України (далі по тексту КАС України), задоволенню не підлягає, з наступних підстав.
Законом, що регулює суспільні відносини, які виникають у сфері забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя, визначає відповідні права і обов'язки державних органів, підприємств, установ, організацій та громадян, встановлює порядок організації державної санітарно-епідеміологічної служби і здійснення державного санітарно-епідеміологічного нагляду в Україні є Закон України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» від 24.02.1994 року № 4004-ХІІ.
Відповідно до приписів ст.ст. 33, 39 вказаного Закону одним із основних напрямів діяльності державної санітарно-епідеміологічної служби є здійснення державного санітарно - епідеміологічного нагляду.
Державний санітарно-епідеміологічний нагляд - це діяльність органів, установ та закладів державної санітарно-епідеміологічної служби по контролю за дотриманням юридичними та фізичними особами санітарного законодавства з метою попередження, виявлення, зменшення або усунення шкідливого впливу небезпечних факторів на здоров'я людей та по застосуванню заходів правового характеру щодо порушників.
Державний санітарно-епідеміологічний нагляд здійснюється відповідно до Положення про державний санітарно-епідеміологічний нагляд в Україні, що затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 22.06.1999 року № 1109 (далі по тексту Положення про державний санітарно-епідеміологічний нагляд), вибірковими перевірками дотримання санітарного законодавства за планами органів державної санітарно-епідеміологічної служби, а також позапланово залежно від санітарної, епідемічної ситуації та заявами громадян.
Результати перевірки оформляються актом, форма і порядок складання якого визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я.
Згідно п. 3 Положення про державний санітарно-епідеміологічний нагляд, метою державного санітарно-епідеміологічного нагляду є запобігання, виявлення та припинення порушень санітарного законодавства.
Державний санітарно-епідеміологічний нагляд здійснюється головними державними санітарними лікарями, їх заступниками, іншими посадовими особами, а також установами і закладами державної санітарно-епідеміологічної служби у порядку запобіжного та поточного нагляду (п. 5 Положення про державний санітарно-епідеміологічний нагляд).
Судом встановлено, що відповідач орендував нежитлові приміщення підвальної частини загальною площею 55.1 кв.м. в житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується договором оренди нежитлового приміщення від 30.04.2014 року (а.с.18-20).
17 червня 2014 року на адресу Харківського міського управління ГУ Держсанепідемслужби в Харківській області надійшов лист голови адміністрації Київського району м. Харкова, в якому останній просить провести перевірку узгодження норм санітарного законодавства розміщення перукарні в підвальному приміщення жилого дому за відсутністю окремого входу, вікон та вентиляції (а.с.9).
Вищевказаний лист направлено на підставі письмового звернення (скарги) мешканців будинку АДРЕСА_1 до міського Голови Кернеса Г.А. (а.с.10).
У період з 17 липня 2014 року по 18 липня 2014 року, на підставі наказу на проведення позапланової перевірки об'єкту № 500 від 17.07.2014 року та на підставі направлення на проведення перевірки дотримання санітарного законодавства від 17.07.2014 року №2609 фахівцями ГУ Держсанепідслужби проведено позапланову перевірку дотримання фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 санітарного законодавства з метою розгляду фактів вказаних в заяві громадян: Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» від 24.02.1994 року № 4004-ХІІ, Державних санітарних норм та правил утримання території населених місць затверджений наказом МОЗ України № 145 від 17.03.2011 року та зареєстрованих в юстиції України 05.04.2011 року № 457/19195, Державні санітарні правила та норми для перукарень різних типів ДСанПіН 2.2.2.022-99.
За результатами проведеної перевірки складено акт № 2609 від 17-18 липня 2014 року (а.с.15-16), яким встановлено порушення відповідачем вимог діючого законодавства, а саме:
- п. 2.1 ДСанПіН 2.2.2.022-99 «Державні санітарні правила та норми для Перукарень різних типів», оскільки перукарня ФОП ОСОБА_1, загальною площею приміщень - 55,1 м., розташована в підвальному приміщені 5 поверхового житлового будинку (технічний паспорт з реєстровим №2962, інвентаризаційна справа №1067 згідно договору Оренди від 30.04.14 з ОСОБА_3. Має спільний вхід зі входами до квартир мешканців житлового будинку (з приміщення 1 під'їзду);
- п. 6.1 ДСанПіН 2.2.2.022-99 «Державні санітарні правила та норми для перукарень різних типів», ст. 22 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» №4004-ХІІ від 24.02.1994 року, оскільки освітлення в приміщеннях перукарні - штучне за рахунок обладнання приміщень перукарні світлодіодними лампами. Природне освітлення в приміщеннях перукарні - відсутнє.
Встановлено, що порушення санітарного законодавства, виявлені під час перевірки створюють реальну загрозу здоров'ю людей, а також загрозу виникнення і розповсюдження інфекційних хвороб серед населення.
21 липня 2014 року за фактами порушень санітарного законодавства фахівцем ГУ Держсанепідслужби складено протокол про порушення санітарних норм, який вручено під підпис ФОП ОСОБА_1 (а.с.16).
22 липня 2014 року головним державним санітарним лікарем м. Харкова Зубковою Іриною Аріївною винесено постанову № 960 про притягнення ФОП ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 306,00 грн. (а.с.17).
Погоджуючись з позицією суду першої інстанції щодо обгрунтвановсті вимоги позивача колегія суддів зазначає, що відповідно до ст. 1 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» державні санітарні норми та правила - обов'язкові до виконання нормативно-правові акти центрального органу виконавчої влади в галузі охорони здоров'я, що встановлюють медичні вимоги безпеки щодо середовища життєдіяльності та окремих його факторів, недотримання яких створює загрозу здоров'ю і життю людини та майбутніх поколінь, а також загрозу виникнення і розповсюдження інфекційних хвороб та масових інфекційних захворювань (отруєнь) серед населення.
Згідно положень ст. 22 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» органи виконавчої влади, місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані утримувати надані в користування чи належні їм на праві власності жилі, виробничі, побутові та інші приміщення відповідно до вимог санітарних норм.
У процесі експлуатації виробничих, побутових та інших приміщень, споруд, обладнання, устаткування, транспортних засобів, використання технологій їх власник зобов'язаний створити безпечні і здорові умови праці та відпочинку, що відповідають вимогам санітарних норм, здійснювати заходи, спрямовані на запобігання захворюванням, отруєнням, травмам, забрудненню навколишнього середовища.
Відповідно до п. «а» ч. 1 ст. 42 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» головні державні санітарні лікарі (їх заступники) застосовують такі заходи для припинення порушення санітарного законодавства: обмеження, тимчасова заборона чи припинення діяльності підприємств, установ, організацій, об'єктів будь-якого призначення, технологічних ліній, машин і механізмів, виконання окремих технологічних операцій, користування плаваючими засобами, рухомим складом і літаками у разі невідповідності їх вимогам санітарних норм.
Пунктом 2.1 Інструкції про порядок застосування державною санітарно-епідеміологічною службою України адміністративно-запобіжних заходів, яка затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України від 14.04.95 року № 67, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 15 серпня 1995 року за № 298/834 передбачено, що до адміністративно-запобіжних заходів, порядок застосування яких регулюється цією Інструкцією, відносяться: обмеження, тимчасова заборона, припинення, зупинення при наявності санітарних показань (заподіяння або реальна загроза заподіяння шкоди здоров'ю).
Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначаються Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 № 877-V.
Відповідно до ч. 5 ст. 4 вказаного Закону (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) повне або часткове зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг допускається за постановою адміністративного суду, ухваленою за результатами розгляду позову органу державного нагляду (контролю) щодо застосування заходів реагування.
Згідно приписів ч. 6 та ч. 7 ст. 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю), у разі виявлення порушень вимог законодавства складає акт.
На підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду.
Відповідно до ч. 5 ст. 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб'єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб'єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.
Відповідачем, в порядку ч. 1 ст. 71 КАС України, не надано судам першої та апеляційної інстанції доказів усунення встановлених перевіркою порушень санітарного законодавства.
Таким чином, враховуючи, що проведеною позивачем перевіркою встановлені порушення санітарного законодавства створюють реальну загрозу здоров'ю людей, а також загрозу виникнення і розповсюдження інфекційних хвороб серед населення, які станом на час судового розгляду справи відповідачем не усунуто, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог ГУ Держсанепідслужби.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.
Відповідно до ч.1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційні скарги без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду сторони, які беруть участь у справі, до засідання суду апеляційної інстанції не прибули, у зв'язку з чим, в порядку, передбаченому ст. 41, ч. 4 ст. 196 КАС України, розгляд справи відбувся за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 41 ч. 1, 160, 167, 195, 196, 198 ч. 1 п. 1, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2014 року - без змін.
Ухвала Харківського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя (підпис) Л.В. Мельнікова
Судді (підпис) Н.С. Бартош
(підпис) Л.О. Донець
Повний текст ухвали виготовлений і підписаний 08 грудня 2014 року.