К/С № К-6713/06
25.10.2006 р. м. Київ
Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:
головуючого суддіПилипчук Н.Г.
суддів Костенка М.І.
Ланченко Л.В.
Карася О.В.
Степашка О.І.
при секретарі: Ільченко О.М.
за участю представника
відповідача: Драного О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргуСільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Дружба"
на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 05.07.2005 р.
у справі № 8/6
за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Дружба"
до Світловодської об'єднаної державної податкової інспекції
про визнання недійсним акту, -
Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 05.07.2005 р. позов задоволено частково. Визнано недійсним податкове повідомлення-рішення № 0000331530/0 від 01.07.2003 р. в частині зобов'язання позивача сплатити штраф у розмірі 989,99 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Стягнуто з відповідача на користь позивача витрати по сплаті державного мита в сумі 42,50 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 59,00 грн.
Рішення мотивовано тим, що, у даному випадку, базовим податковим (звітним) періодом є календарний місяць, а не рік. Позивач порушив при сплаті фіксованого сільськогосподарського податку строк його сплати, який встановлений до 20 числа наступного місяця.
Позивач, у порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України, подав касаційну скаргу, якою просить скасувати вказане рішення повністю та прийняти нове, яким визнати недійсним податкове повідомлення-рішення № 0000331530/0 від 01.07.2003 р. згідно до якого визначено податкове зобов'язання по штрафним санкціям із фіксованого сільськогосподарського податку в розмірі 2754,33 грн. Посилається на неправильне застосування судом норм матеріального права, а саме: ст. 5 Закону України "Про фіксований сільськогосподарський податок", п.п. 5.3.1. п. 5.3 ст. 5 Закону № 2181 в частині визначення базового податкового (звітного) періоду та граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання по цьому податку. Вважає, що оскільки ст. 5 Закону України "Про фіксований сільськогосподарський податок" (у редакції, що існувала до 01.01.2004 р.) не було визначено базовий податковий (звітний) період, але на платника податку було покладено обов'язок здійснювати розрахунок цього податку на поточний рік, то базовим податковим (звітним) періодом був календарний рік.
Представник відповідача в судовому засіданні просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а судові рішення - без змін, як законні та обґрунтовані.
Позивач, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, свого представника в судове засідання не направив. Враховуючи викладене та виходячи із вимог ч. 4 ст. 221 Кодексу адміністративного судочинства України, справа розглядається без участі представника позивача.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, судові рішення, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Судами першої та апеляційної інстанції було встановлено таке.
Податковою інспекцією в ході проведення перевірки (акт № 107/1510 від 25.06.2003 р.) встановлено, що у порушення п.п. 5.3.1. п. 5.3. ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 р. № 2181-III (далі у тексті Закон № 2181) позивачем не сплачено суму податкового зобов'язання з фіксованого сільськогосподарського податку, зазначеного у поданих деклараціях за 2001, 2002 та 2003 р.р. протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку сплати на суму 75491,14 грн.
За наслідками перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення від 01.07.2003 р. № 0000341530/0, яким на підставі п.п. 17.1.7. п. 17.1. ст. 17 Закону № 2181 позивач повідомлявся про зобов'язання сплатити штраф у розмірі 10 % в сумі 2754,33 грн.
Закон № 2181 є спеціальним законом з питань оподаткування, який встановлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.
Цим законом передбачено право платників податків самостійно визначати суму податкових зобов'язань та узгоджувати її шляхом подання податкової декларації (п. 5.1 ст. 5).
Як передбачено п. 1.11. ст. 1 податкова декларація, розрахунок (далі податкова декларація) - документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу).
Законом, який визначає механізм справляння фіксованого сільськогосподарського податку, що сплачується сільськогосподарськими товаровиробниками, є Закон України "Про фіксований сільськогосподарський податок" від 17.12.1998 р. № 320-XIV з подальшими змінами та доповненнями.
Відповідно до ст. 5 вказаного закону (в редакції, що діяла на спірний період) платники податку визначають суму фіксованого сільськогосподарського податку на поточний рік у порядку і розмірах, передбачених цим Законом, і подають розрахунок органу державної податкової служби за місцем знаходження платника податку до 1 лютого поточного року.
Сплата податку проводиться щомісячно до 20 числа наступного місяця у розмірі третини суми податку, визначеної на кожний квартал від річної суми податку.
Таким чином, платник фіксованого сільськогосподарського податку зобов'язаний подавати розрахунок та проводити сплату вказаного податку у строк, встановлений вищевказаним законом. Як передбачено цим законом, податкові зобов'язання з цього податку визначаються на поточний рік, на відміну від вимог Закону № 2181 (в редакції, чинній на спірний період), якими передбачено подання податкових декларацій за базовий податковий (звітний) період (п.п.4.1.4. п. 4.1. ст. 4).
Разом з тим, для цілей підпункту 4.1.4 цього пункту під терміном "базовий податковий період" розуміється перший податковий період звітного року, визначений відповідним законом з питань оподаткування.
Отже, виходячи із приписів вказаного законодавства, місцевим господарським судом правильно визначений перший податковий період звітного року (базовий податковий період) для фіксованого сільськогосподарського податку, а саме: податковий місяць. За Законом України "Про фіксований сільськогосподарський податок" виникає дещо інший порядок узгодження податкового зобов'язання з такого податку, яке відбувається по кожному місяцю у певному відсотку на квартал. Відповідно, штраф у загальній сумі нараховується виходячи із кількості пропуску строку по кожній узгодженій місячній сумі.
За таких обставин, висновки місцевого господарського суду узгоджуються з обставинами у справі та відповідають нормам матеріального права.
Керуючись ст. ст. 220, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції, -
Касаційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Дружба" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Кіровоградської області від 05.07.2005 р. - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття обставин, які можуть бути підставою для провадження за винятковими обставинами.
головуючий суддя Н.Г. Пилипчук
судді М.І. Костенко
Л.В. Ланченко
О.В. Карась
О.І. Степашко
Ухвалу складено у повному обсязі 30.10.2006 р.