25 жовтня 2006 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
ГоловуючогоЦуркана М.І.
Суддів:Амєліна С.Є.
Гуріна М.І.
Ліпського Д.В..
Юрченка В.В.
при секретарі судового засідання Міненко І.М.,
за участю представника позивача Вагіна Д.С., представника відповідача Дмитрука М.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом приватного підприємства (ПП) «Альянс молодіжний житловий комплекс» до Державної податкової інспекції (ДПІ) у м. Хмельницькому про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень
У серпні 2005 року ПП «Альянс молодіжний житловий комплекс»звернулось в суд з позовом до ДПІ у м. Хмельницькому про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень №0001562601/2/2500, №0000712601/2/2501від 18 липня 2005 року,№0000712601/0/1417 від 11 квітня 2005 року та №0000712601/1/1722 від 11 травня 2005 року.
Зазначали, що ДПІ у м. Хмельницькому проведено документальну перевірку позивача щодо дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01 грудня 2002 року по 31 грудня 2004року, за
результатами якої складено акт № 775/26-109/32260310 від 08 квітня 2005 року.
За змістом акта позивачем порушені вимоги п. 2.13, 2.15 ст. 2, п. 3.2 ст. 3 Положення «Про порядок ведення касових операцій у національній валюті в Україні», п.7 Інструкції НБУ «Про порядок ведення касових операцій у національній валюті в Україні», п. 4.18 Інструкції «Про організацію роботи з готівкового обігу установами банків України», що призвело до використання одержаних в установі банку готівкових коштів не за цільовим призначенням на загальну суму 57 751,63 грн., перевищення встановлених строків використання виданої під звіт готівки на загальну суму 59 875,65 грн., не оприбуткування (неповне оприбуткування) у касі готівки у сумі 950,00 грн.
Наведені порушення зазначені підставою прийняття податкового повідомлення - рішення № 0000712601/0/1417 від 11 квітня 2005 року про визначення податкового зобов'язання зі сплати штрафних санкцій за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу, в сумі 77 470,54 грн.
ДПІ у м. Хмельницькому рішенням № 8539/25-036 від 11 травня 2005року відхилила скаргу на згадане податкове повідомлення-рішення та прийняла нове, за № 0000712601/1/1/722 від 11 травня 2005 року, на ту ж суму.
Крім того, податковим органом проведено документальну перевірку щодо дотримання позивачем вимог порядку ведення касових операцій у національній валюті за період з 01 грудня 2002 року по 31 грудня 2004 року, за наслідками якої складено акт № 1353/26-109/32260310 від 12 липня 2005 року про несвоєчасне звітування за отриману готівку з каси підприємства підзвітними особами на загальну суму в 71 980,91 грн.
За результатами розгляду скарг у адміністративному порядку, рішенням ДПА у Хмельницькій області від 15 липня 2005 року податкове повідомлення-рішення залишено без змін та збільшено на 3 026,32 грн. суму штрафної санкції, у зв'язку з чим відповідачем прийняті податкові повідомлення - рішення від 18 липня 2005 року № 0000712601/2/2501 на суму 77 470,54 грн. та № 0001562601/2/2500 на суму 3 026, 32 грн.
Посилаючись на те, що працівники ДПІ 08 квітня 2005 року діяли без повноважень на здійснення перевірки цільового використання позивачем готівкових коштів, одержаних в установі банку, а також, на те, що у підприємства відсутні податкові зобов'язання - просили спірні податкові повідомлення-рішення скасувати.
Постановою господарського суду Хмельницької області від 05 жовтня 2005 року, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного господарського суду від 20 грудня 2005 року, позов задоволено частково.
Визнано протиправними і скасовано податкове повідомлення-рішення №0001562601/2/2500 від 18 липня 2005 року про визначення сумою податкового зобов'язання 3 026,32 грн. за платежем «штрафні санкції за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу».
Визнано частково протиправними і скасовано податкові повідомлення-рішення № 0000712601/0/1417 від 11 квітня 2005 року, № 0000712601/1/1722 від 11 травня 2005 року, № 0000712601/2/2501 від 18 липня 2005 року про визначення суми у 52 796,26 грн. податковим зобов'язанням за платежем «штрафні санкції за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу» в частині санкцій в кожному з рішень та в частині визначення платежу податковим зобов'язанням.
У задоволенні інших вимог відмовлено.
У касаційній скарзі ДПІ у м. Хмельницькому, з посиланням на порушення судами норм матеріального права, просить рішення в частині задоволених вимог скасувати і постановити нове, про відмову у позові.
В решті рішення не оскаржено.
Заслухавши доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши доводи касаційної скарги та заперечення на них, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
За правилами ст.1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» від 12.06.95р. (у редакції чинній на час виникнення спірних відносин) передбачено застосування фінансових санкцій у разі порушення юридичними особами норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, а право такого застосування , відповідно із ст.ст.2,3 Указу, надано податковим органам.
Повноваження державних податкових інспекцій здійснювати контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), застосовувати і своєчасно стягувати суми фінансових санкцій за порушення законодавства закріплені і в Законі України «Про державну податкову службу в Україні» (п. п.4,6 ст.10 , п. п.2, 11 ст.11 Закону).
На підставі допустимих і належно оцінених доказів судами встановлено, що позивачем за перевірений період порушені вимоги п.2.13 ст.2, п.3.2 ст. Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ від 19.02.2001 року №72, тобто використання отриманої з банку готівки не за цільовим призначенням, не оприбуткування ( не повне оприбуткування) готівки в касі підприємства.
Також встановлено порушення вимог п.7 Інструкції про порядок ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженої постановою Правління НБУ від 02.02.1995 р. №21 ( з послідуючими змінами) щодо перевищення встановлених строків використання виданої під звіт готівки.
На підставі ст.1 Указу, податковим органом за наведені порушення нараховані фінансові санкції: 57 751,63 грн., що становить 100 % готівки витраченої не за цільовим призначенням; 4750 грн., як 5 -ти кратний розмір не оприбуткованих 950 грн.; 17 995,23 грн., що становить 25% готівки виданої під звіт з порушенням.
Судами також встановлено, що фінансові санкції визначені як податкові зобов'язання.
Вирішуючи спір, суд першої інстанції, а апеляційний суд погодившись з таким висновком, правильно зазначили, що визначення фінансових санкцій застосованих відповідно до ст.1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» як податкових зобов'язань суперечать преамбулі та п. п.1.2, 1.5 ст.1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», ст.ст. 13.14 Закону України «Про систему оподаткування», оскільки положення Закону «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» розповсюджуються лише на штрафні санкції, які застосовуються до платника податків у зв'язку з порушенням ним правил оподаткування, визначених відповідним законом, тобто податкове повідомлення-рішення, де штрафна санкція визначена податковим зобов'язанням, може бути прийняте при порушенні падаткового, а не іншого (як Указ) законодавства.
При цьому, суди правильно зазначили, що ця обставина є підставою лише для визнання спірних податкових повідомлень-рішень недійсними в частині визначення санкцій податковим зобов'язанням і не тягне визнання недійсним рішення в цілому.
Відповідно до ч.1 ст.238 ГК України санкції, передбачені за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності є адміністративно-господарськими, а тому на їх застосування розповсюджуються строки встановлені ст. 250 ГК України.
Правильно визначивши спірні рішення адміністративно -господарськими санкціями, суди обґрунтовано визнали недійсними ті, які застосовані понад строк у шість місяців з дня виявлення порушення та через один рік з дня порушення суб'єктом господарювання встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності.
За таких обставин доводи касаційної скарги про порушення судами вимог чинного матеріального права є непереконливими і правових висновків судів не спростовують.
За правилами ч.1 ст.224 КАС України, якщо суди не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень, то суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення - без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 220, 223, 230 КАС України, колегія суддів
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому залишити без задоволення, апостанову господарського суду Хмельницької області від 5 жовтня 2005 року та ухвалу Житомирського апеляційного
господарського суду від 20 грудня 2005 року без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім як з підстав, у строк та у порядку визначеними ст.ст. 237 - 239 КАС України.
Головуючий М.І.Цуркан
Судді: М.І.Гурін
Д.В.Ліпський
С.Є.Амєлін
В.В.Юрченко