Справа № 2/1519/7694/11
Провадження № 6/521/595/14
Іменем України
09 грудня 2014 року
Малиновський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді - Мирончук Н.В.,
при секретарі - Коваленко Г.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі подання державного виконавця Другого Малиновського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1, -
Державний виконавець Другого Малиновського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції звернувся до Малиновського районного суду м. Одеси з поданням про вирішення питання щодо тимчасового обмеження у праві виїзду за межі території України боржника ОСОБА_1, до виконання зобов'язань за рішенням суду.
Подання мотивоване тим, що на примусовому виконанні у Другому Малиновському відділі державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції перебуває виконавчий лист № 1519/2-7694/11 від 28.05.2012 року, виданого Малиновським районним судом м. Одеси про стягнення грошової суми з ОСОБА_1 на користь ВАТ НАСК «Оранта» у розмірі 15 781,16 гривень.
06.08.2014 року постановою державного виконавця відкрито виконавче провадження. Як зазначає державний виконавець, враховуючи значний термін невиконання боржником зобов'язань за рішенням суду та законних вимог державного виконавця, є достатні підстави вважати, що боржник ухиляється від виконання рішення суду.
Сторони в судове засідання не викликалися.
Вивчивши матеріали подання, суд прийшов до наступного.
Відповідно до ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Заборона виїзду за кордон - є одним з найсуворіших заходів, що сприяє примусовому виконанню судових рішень, так як пов'язаний з обмеженням конституційного права людини на вільне пересування та вибір місця проживання.
Порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в'їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, визначення випадків тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України і встановлення порядку розв'язання спорів у цій сфері регулює Закон України від 21 січня 1994 року «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України».
Зокрема п. 2 ст. 5 зазначеного Закону передбачає, як підставу для тимчасового обмеження у праві виїзду за кордон громадянинові України, якщо він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням.
Згідно ч. 2, 4 ст. 6 Закону "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну" громадянинові України, який має паспорт, у випадках, передбачених п.1-9 ч.1 цієї статті, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон або у вказаних випадках паспорт може бути тимчасово затримано чи вилучено.
Таким чином, за наявності підстав для тимчасових обмежень у праві виїзду громадян України за кордон, до громадянина в залежності від наявності чи відсутності паспорта для виїзду за кордон застосовується: відмова у видачі паспорта; відмова у виїзді за кордон; тимчасове затримання чи вилучення паспорта для виїзду за кордон.
Слід зазначити, що у поданні не вказано підстав та доказів того, що боржник має намір виїхати за межі України, не йдеться також про наявність в нього закордонного паспорту, тобто наявність лише самого зобов'язання не наділяє ВДВС правом на звернення до суду з поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за кордон.
Крім того, суд вважає за необхіднне зазначити, що тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за кордон, є крайньою мірою, але заявником не долучено доказів, які саме міри приймались ним стосовно боржника ОСОБА_1.
Оцінивши надані докази, суд вважає, що факт ухилення боржника від виконання зобов'язання не доведений.
Крім того, подання не містить необхідних відомостей, а саме: до подання не долучено ксерокопію паспорта, ідентифікаційного коду боржника, не зазначено відомостей про повідомлення державним виконавцем боржника про направлення до суду відповідного подання, не долучено довідку про останнє місце реєстрації боржника.
Також, у поданні відсутні документи, які б свідчили про здійснення відповідних виконавчих дій щодо сплати боржником суми заборгованості, тобто, не зазначено у поданні та не надано доказів до суду, які саме виконавчі дії було проведено державним виконавцем відносно боржника ОСОБА_1.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що до подання державного виконавця не долучено зазначених судом доказів та в судове засіданння ці докази заявником також не було надано, суд приходить до висновку щодо неможливості задовольнити заявлене подання.
Керуючись ст. 33 Конституції України, ст. 377-1 ЦПК України, Законом України "Про порядок обмеження виїзду з України та в'їзду в Україну громадян України", суд, -
У задоволенні подання державного виконавця Другого Малиновського відділу Державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_1 - відмовити.
Копію ухвали направити державному виконавцю Другого Малиновського відділу Державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції для відома.
Роз'ясннити заявнику, що у разі усунення зазначених судом недоліків подання, він може повторно звернутись до суду з тими ж вимогами.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 5-денний строк з дня отримання копії ухвали апеляційної скарги.
Суддя: Мирончук Н.В.