09.12.2014
Справа № 497/2508/14-ц
Провадження № 2/497/891/14
09.12.2014 року м. Болград
Болградський районний суд Одеської області у складі:
головуючого - судді Кодінцевої С.В.,
за участю секретаря - Ковтун О.І.,
представника позивача - Попової К.В.,
відповідача - ОСОБА_2,
представника відповідача - ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Болград в режимі відеоконференції цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агросфера" (надалі ТОВ "Агросфера") до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -
Позивач звернувся до суду з вищезазначеним позовом та просить постановити рішення, яким стягнути з відповідача заборгованість по договору купівлі-продажу № 7541 від 30.05.2011 року в сумі 210 645.75 гривен та судові витрати.
В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що 30.05.2011 року між позивачем та Сільськогосподарським виробничим кооперативом "Агрофірма "Трояни" (надалі СВК "Агрофірма "Трояни") був укладений договір купівлі-продажу №7541, відповідно до якого позивач передав СВК "Агрофірма "Трояни" товар на умовах товарного кредиту на загальну суму 17 934.63 гривен з відстроченням строку оплати: 50 % вартості всього товару до 25.08.2011 року, решту 50 % вартості товару до 25.10.2011 року.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 14.12.2011 року по справі № 3/5005/14972/2011 позов ТОВ «Агросфера» до СВК "Агрофірма "Трояни" про стягнення заборгованості за вказаним договором - задоволено в повному обсязі. Стягнуто заборгованість за вищеназваним договором купівлі-продажу у розмірі 23 625.59 гривен, з яких: 18 010.35 гривен - проіндексована сума боргу; 4 906.79 гривен - сума процентів за користування товарним кредитом; 240.87 гривен - сума пені; державне мито - 231.58 гривен, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу - 236.00 гривен.
На підставі вказаного рішення господарським судом був виданий судовий наказ, який був пред'явлений до примусового виконання до Відділу державної виконавчої служби за місцем знаходження боржника СВК "Агрофірма "Трояни". Однак, станом на 02.09.2014 року з боржника не стягнуто жодних грошових коштів, тому рішення господарського суду Дніпропетровської області від 14.12.2011 року, яке набрало законної сили, й досі є невиконаним.
Для забезпечення виконання СВК "Агрофірма "Трояни" зобов'язань по вказаному договору 30 травня 2011 року між ТОВ «Агросфера», ОСОБА_2 та СВК "Агрофірма "Трояни" був укладений договір поруки №7541/1-ПОР, відповідно до умов якого поручитель ОСОБА_2 зобов'язався перед ТОВ «Агросфера» відповідати за виконання СВК "Агрофірма "Трояни" усіх його зобов'язань перед кредитором в повному обсязі. Зобов'язання за вказаним договором купівлі-продажу СВК "Агрофірма "Трояни" не виконує, заборгованість за договором станом на 02.09.2014 року становить 210 645.75 гривен, яка складається з:
- нестягнутої проіндексованої суми боргу згідно рішення господарського суду Дніпропетровської області від 14.12.2011 року - 18 010.35 грн.;
- нестягнутої суми процентів по товарному кредиту за період з 26.08.2011 року по 27.10.2011 року включно згідно рішення господарського суду Дніпропетровської області від 14.12.2011 року - 4 906.79 гривен.;
- нестягнутої суми пені за період з 26.08.2011 року по 27.10.2011 року включно згідно рішення господарського суду Дніпропетровської області від 14.12.2011 року - 240.87 гривен.;
- донарахованої суми процентів по товарному кредиту по договору купівлі-продажу №7541 від 30.05.2011 року за період з 28.10.2011 року по 02.09.2014 року включно - 187 487.74 гривен.
Саме з цих підстав позивач вважає, що його права були порушені, за захистом яких звернувся з цим позовом до суду.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, просив задовольнити в повному обсязі, надав пояснення з підстав зазначених в позові.
Відповідач ОСОБА_2, будучи присутнім в судовому засіданні 30.10.2014 року позов не визнав (а.с.51). Надалі в судові засідання не з'являвся, повідомлений належним чином (а.с.84). Подав заяву про розгляд справи у його відсутність (а.с.68).
Згідно письмових заперечень відповідача (а.с.76-83) вбачається, що ОСОБА_2 не заперечує факту укладення договору поруки, а навпаки підтверджує, що він взяв на себе зобов'язання перед позивачем відповідати за порушення зобов'язань СВК «Агрофірма Трояни» перед ТОВ «Агросфера» за договором купівлі продажу засобів захисту рослин. Не заперечує того, що цим договором визначено строк його дії 4 (чотири) роки з дати його підписання. Однак, вважає, що за основним зобов'язанням, яке є пріоритетнішим ніж додаткове зобов'язання (забезпечення), тому як основне зобов'язання - договір купівлі продажу є первинним зобов'язанням, а договір поруки - похідним від договору купівлі продажу. Зокрема п.13.1. договору купівлі продажу передбачено, що договір діє до повного виконання покупцем своїх зобов'язань в частині розрахунку. З договору купівлі-продажу, товар надавався з кінцевим строком повної оплати до 25.10.2011 року. Тобто датою, що вказує на подію, яка має юридичне значення і яка має неминуче настати, є 25 жовтня 2011 року. Таким чином, умови договору поруки про його дію протягом 4 років та до повного виконання всіх зобов'язань боржника не свідчать про те, що договором установлено строк припинення поруки в розумінні ст. 251, ч.4 ст. 559 ЦК України, тому в цьому разі підлягають застосуванню норми ч.4 ст. 559 ЦК України про те, що порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Товар боржнику СВК «Агрофірма Трояни» надавався на строк до 25.10.2011 року, договором поруки не визначено чітко строк, після закінчення якого порука припиняється, оскільки пунктом 8.1 договору встановлено, що вони діють протягом 4 років, та п. 3.1. договору купівлі-продажу передбачено, що договір діє до повного виконання покупцем своїх зобов'язань в частині розрахунку тобто до повного виконання всіх зобов'язань боржника за основним договором. Позивачем не надано доказів про те, що ТОВ «Агросфера» протягом шести місяців з часу закінчення строку погашення заборгованості боржником, не направила йому, відповідачу ОСОБА_2 претензію з вимогою про погашення заборгованості. Тому, відповідач вважає, що договір поруки в силу ч.4 ст.559 ЦПК України припинив свою дію, тому вимоги щодо задоволення позовних є такими, що не підлягають задоволенню.
Представник відповідача підтримав заперечення свого довірителя, також стверджував, що строк дії договору поруки закінчився, тому позов є безпідставним та задоволенню не підлягає.
Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення сторін по справі, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог за таких підстав.
Судом встановлено, що між ТОВ "Агросфера" та Сільськогосподарським виробничим кооперативом «Агрофірма «Трояни» (надалі СВК «Агрофірма «Трояни») 30 травня 2011 року був укладений договір купівлі-продажу №7541, згідно якого ТОВ «Агросфера» передало, а СВК «Агрофірма «Трояни» отримав товар на загальну суму 17 928.11 гривен на умовах товарного кредиту зі строками платежів: 50% вартості всього товару (Перша частина товарного кредиту) до 25.08.2011року та 50% вартості всього товару (Друга частина товарного кредиту) до 25.10.2011 року. (а.с.8-10, 11, 12).
На підтвердження правомірності своєї діяльності позивач надав суду Ліцензію Міністерства аграрної політики України від 29.05.2007 року видана ТОВ «Агросфера» для здійснення виду господарської діяльності: Оптова, роздрібна торгівля пестицидами та агрохімікатами (тільки регуляторами росту рослин) на період 24.05.2007 року - 24.05.2012 року (а.с.69-70).
30.05.2011 між ТОВ «Агросфера», ОСОБА_2 та СВК «Агрофірма «Трояни» укладений договір поруки №7541/1-ПОР. Предметом договору поруки є зобов'язання поручителя, тобто відповідача ОСОБА_2 перед ТОВ "Агросфера" відповідати за порушення боржником СВК «Агрофірма «Трояни» його зобов'язань перед кредитором, тобто ТОВ "Агросфера" за договором купівлі-продажу №7541 від 30.05.2011 року (а.с.14).
Пунктом 5.1 договору поруки узгоджено, що у разі порушення СВК «Агрофірма «Трояни» зобов'язання, забезпеченого порукою, СВК «Агрофірма «Трояни» і поручитель ОСОБА_2 відповідають перед ТОВ "Агросфера" як солідарні боржники. Поручитель ОСОБА_2 відповідає перед ТОВ "Агросфера" у тому ж обсязі, що і СВК «Агрофірма «Трояни».
Відповідно до пункту 8.1. договору поруки цей договір поруки набирає чинності з дати його підписання та діє протягом 4-х років.
Згідно пункту 8.2. договору поруки цей договір є невід'ємною частиною договору купівлі-продажу.
Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
СВК «Агрофірма «Трояни» були порушені строки оплати першої та другої частин товарного кредиту за договором купівлі-продажу №7541 від 30.05.2011 року.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 14.12.2011 року у справі № 3/5005/14972/2011, що набрало законної сили 03.01.2012 року, позов ТОВ «Агросфера» до СВК «Агрофірма Трояни» задоволено. Стягнуто солідарно з СВК «Агрофірма «Трояни» та ТОВ «Літосфера» на користь ТОВ «Агросфера» 18 010.35 гривен - проіндексованої суми боргу, 4 906.79 гривен - суми процентів за користування товарним кредитом, 240.87 гривен - пені, 231.58 гривен державного мита, 236.00 гривен - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу (а.с.15-16).
Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 ЦПК України. А в ч. 3 ст. 61 ЦПК України вказано, що обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлені ці обставини.
03 січня 2012 року господарським судом був виданий наказ про примусове виконання, котрий в подальшому був направлений ТОВ "Агросфера" для примусового виконання до Відділу державної виконавчої служби Болградського районного управління юстиції Одеської області.
За даним наказом було відкрито виконавче провадження ВП № 31634296 від 05.03.2012 року (а.с.44-45). Однак, станом на час розгляду цієї справи, суму заборгованості СВК «Агрофірма «Трояни» - не сплатила, тобто рішення господарського суду Дніпропетровської області від 14.12.2011 року у справі № 3/5005/14972/2011 - не виконано.
Зазначене підтверджується:
- постановою про відкриття виконавчого провадження Відділу державної виконавчої служби Болградського районного управління юстиції одеської області від 05.03.2012 року ВП № 31634296 (а.с.44);
- відповіддю Державної виконавчої служби України від 19.03.2013 року № 13-0-35-600/33 (а.с.45).
Відповідно до ч.1 ст.543 ЦК України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.
Положеннями ст. 554 ЦК України передбачено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.
Згідно ч.3 ст. 692 ЦК України у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.
Вимогами ст. 694 ч.5 ЦК України визначено, якщо покупець прострочив оплату товару, на прострочену суму нараховуються проценти відповідно до ст.536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути оплачений, до дня його фактичної оплати.
Як встановлено судовим розглядом, боржник СВК «Агрофірма «Трояни» і надалі продовжує неправомірно користуватися товарним кредитом. У зв'язку з чим, позивачем здійснено подальше нарахування процентів за користування товарним кредитом за наступний календарний період з 28 жовтня 2011 року по 02 вересня 2014 року включно.
Таким чином, загальна заборгованість ОСОБА_2, як солідарного боржника перед ТОВ "Агросфера" за договором купівлі-продажу №7541 від 30.05.2011, що заявляється до стягнення на підставі договору поруки №7541/1-ПОР від 30.05.2011 року, станом на 02.09.2014 (включно) складає 210 645.75 грн., з яких:
- 18 010.35 грн. - проіндексована сума боргу по товарному кредиту станом на 27.10.2011 року згідно рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 14.12.2011 року у справі № 3/5005/14972/2011;
- 4 906.79 гривен - сума процентів по товарному кредиту за період з 26.08.2011 року по 27.10.2011 року включно згідно рішення господарського суду Дніпропетровської області від 14.12.2011 року;
- 240.87 гривен нестягнутої суми пені за період з 26.08.2011 року по 27.10.2011 року включно згідно рішення господарського суду Дніпропетровської області від 14.12.2011 року;
- 187 487.74 гривен - донарахованої суми процентів по товарному кредиту по договору купівлі-продажу №7541 від 30.05.2011 року за період з 28.10.2011 року по 02.09.2014 року включно.
Відповідно до ч.5 ст. 694 ЦК України, якщо покупець прострочив оплату товару, на прострочену суму нараховуються проценти відповідно до ст.536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути оплачений, до дня його фактичної оплати.
Пунктом 7.3 договору купівлі-продажу № 7541 від 30.05.2011 року передбачено, що у разі несвоєчасного погашення заборгованості за Товарним кредитом, згідно умов оплати, через 10 календарних днів з дати виникнення простроченої заборгованості, на суму заборгованості нараховуються проценти за користування Товарним кредитом з розрахунку 1 % за кожний день прострочення оплати.
Позивачем надано розрахунок суми процентів за користування товарним кредитом по договору купівлі-продажу № 7541 від 30.05.2011 року (а.с.7).
Даний розрахунок, а ні відповідачем, а ні представником відповідача не оскаржувався.
Заперечення відповідача, що строк дії договору поруки скінчився, суд оцінює критично виходячи з наступного:
Порука, будучи за своєю правовою природою зобов'язанням, припиняється на загальних підставах, передбачених у главі 50 ЦК України. У ст. 559 ЦК України визначено також спеціальні (додаткові) підстави її припинення.
Відповідно до ч.4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.
Отже чинне цивільне законодавство визначає, що в першу чергу сторони мають право самостійно в договорі поруки визначити строк його дії, тобто строк для пред'явлення кредитором вимоги до поручителя.
Виходячи із того, що строк поруки не є строком для захисту порушеного права, а строком існування (дії) самого зобов'язання поруки (преклюзивність строку), варто зазначити, що і право кредитора, і обов'язок поручителя по його закінченні припиняються, а це означає, що жодних дій щодо реалізації цього права, в тому числі застосування примусових заходів захисту в судовому порядку, кредитор вчиняти не може. З огляду на вказане, доцільно тлумачити використовуваний в ч. 4 ст. 559 ЦК України термін "вимога" в широкому значенні - маючи на увазі будь-яку вимогу кредитора до поручителя, в тому числі і позовну.
Враховуючи правову конструкцію зазначеної правової норми, викладеної в одному абзаці, подібність правовідносин, які вона регулює, та на підставі системного, послідовного, логічного тлумачення змісту цієї норми слід дійти висновку про те, що передбачений цією нормою підхід до правового регулювання строків дії поруки та її припинення є однаковим.
Аналіз зазначеної норми права дає підстави для висновку про те, що строк дії поруки (будь-який із зазначених у частині четвертій статті 559 ЦК України) не є строком захисту порушеного права, а є строком існування суб'єктивного права кредитора й суб'єктивного обов'язку поручителя, після закінчення якого вони припиняються.
Це означає, що зі збігом цього строку (який є преклюзивним) жодних дій щодо реалізації свого права за договором поруки, у тому числі застосування судових заходів захисту свого права (шляхом пред'явлення позову), кредитор вчиняти не може.
В пункті 8.1 Договору поруки прописано, що договір поруки набирає чинності з дати його підписання сторонами договору та діє протягом 4-х (чотирьох) років.
Тобто, в договорі поруки сторонами встановлено чіткий строк його дії. Відлік чотирьохрічного строку для пред'явлення кредитором вимог до поручителя починається з 31.05.2011 року, тобто з дати підписання та є чинним до 31 травня 2015 року включно.
Відповідно до п.4.1 договору, передбачено, що у разі порушення зобов'язання боржником, кредитор має право, на власний вибір, направити поручителю письмову вимогу виконати зобов'язання або пред'явити до поручителя позов.
Позивач скористався своїм правом, та вимогу до поручителя ОСОБА_2 пред'явив у вигляді цивільного позову, який судом отримано 22.09.2014 року в межах строку дії договору поруки.
Таким чином, аналізуючи частину четверту статті 559 ЦК України, суд доходить висновку про те, що застосоване в цій нормі поняття "строк чинності поруки" має розглядатися однаково, тобто як строк, протягом якого кредитор може в судовому порядку реалізувати свої права за порукою як видом забезпечення зобов'язання.
Викладене повністю відповідає висновкам Верховного Суду України, викладених в постановах № 6-3цс13 від 13.02.2013 року, № 6-53цс14 від 17.09.2014 року та в інших (а.с.86-92).
Відповідно до ч.1 ст. 3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Відповідно до змісту положень ст.ст.79, 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
З цих підстав та зважаючи на вимоги ст. 88 ЦПК України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача судові витрати в розмірі 2 106.46 гривен судового збору (а.с.1).
Керуючись ст. ст. 251, 525, 526, 536, 543, 554, 559, 625, 692, 694 ЦК України, ст. 3, 10, 11, 57-60, 61 ч.3, 79, 88, 131, 208, 209, 212-215, 223, 294 ЦПК України, суд, -
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Агросфера» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - задовольнити.
2. Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованого і проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, паспорт НОМЕР_1, виданий 13.11.2000 року Болградським РВ ГУМВС України в Одеській області, ідентифікаційний номер НОМЕР_2
на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агросфера»: вул. Собінова, буд. № 1, м.Дніпропетровськ, 49083, код ЄДРПОУ 31320991, р/р 26005962504310 ПАТ «ПУМБ», МФО 334851, ІПН 313209904610
заборгованість станом на 02.09.2014 року по договору купівлі-продажу №7541 від 30.05.2011 року в розмірі 210 645.75 гривен (двісті десять тисяч шістсот сорок п'ять гривен сімдесят п'ять копійок), з яких:
- 18 010.35 грн. - проіндексована сума боргу по товарному кредиту станом на 27.10.2011 року згідно рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 14.12.2011 року у справі № 3/5005/14972/2011;
- 4 906.79 гривен - сума процентів по товарному кредиту за період з 26.08.2011 року по 27.10.2011 року включно згідно рішення господарського суду Дніпропетровської області від 14.12.2011 року;
- 240.87 гривен нестягнута суми пені за період з 26.08.2011 року по 27.10.2011 року включно згідно рішення господарського суду Дніпропетровської області від 14.12.2011 року;
- 187 487.74 гривен - донарахована сума процентів по товарному кредиту по договору купівлі-продажу №7541 від 30.05.2011 року за період з 28.10.2011 року по 02.09.2014 року включно,
та судовий збір в розмірі 2 106.46 гривен (дві тисячі сто шість гривен сорок шість копійок).
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Одеської області через Болградський районний суд Одеської області. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя: С. В. Кодінцева