08.12.2014
Справа № 497/2384/14-ц
Провадження № 2/497/846/14
08.12.2014 року м. Болград
Болградський районний суд Одеської області у складі:
головуючого - судді Кодінцевої С.В.,
за участю секретаря - Ковтун О.І.,
представника позивача - ОСОБА_1,
відповідачки - ОСОБА_2,
її представника - ОСОБА_3,
розглянувши, у відкритому судовому засіданні в м. Болград, цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2, третя особа на стороні позивача Болградська міська рада Одеської області про знесення об'єкту самочинного будівництва,-
Позивач звернувся до суду з вищеназваним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що об'єкт нерухомості, розташований за адресою: АДРЕСА_1 належить на праві власності йому, позивачу та відповідачці ОСОБА_2 по 1/2 частці на підставі рішення Болградського районного суду Одеської області від 28.01.2009 року.
За наслідками укладеної мирової угоди, та затвердженої Болградським районним судом Одеської області від 23.05.2011 року було здійснено фактичний розподіл даного об'єкту з відступленням від ідеального розміру долей. В зв'язку з чим, між ними була досягнута домовленість про те, що відповідачка бере на себе всі необхідні витрати по ремонтно-будівельним роботам по облаштуванню перегородки і вхідного отвору на даному об'єкті. Проте, як йому стало відомо, відповідачка ніяких дозвільних документів не вказане переобладнання не отримувала, звела перегородку і влаштувала дверний проріз самостійно.
У зв'язку з тим, що були порушені його, позивача, права як власника, він змушений звернутися до суду з позовною заявою, в якій просить зобов'язати відповідачку знести самовільно зведену стіну і закласти дверний проріз в приміщенні за адресою: АДРЕСА_1.
Позивач жодного разу в судове засідання не прибув, хоча щоразу був повідомлений належним чином (а.с.28, 29, 56-57, 66-67, 85).
Представник позивача будучи присутнім в судовому засіданні 25.11.2014 року наполягав на задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Просив оголосити перерву для можливості забезпечити присутність позивача в судовому засіданні. Однак в судове засідання 08.12.2014 року не прибув, хоча був особисто повідомлений (а.с.81, 83), причини не явки не повідомив, будь-яких заяв до суду не надав.
Відповідачка повністю заперечувала усі доводи позивача, на спростування яких надала відповідні докази. Пояснила, що судовим рішенням Болградського районного суду Одеської області від 23.05.2011 року було затверджено мирову угоду та фактично здійснено розподіл належного їм з позивачем об'єкту, а саме магазину «ІНФОРМАЦІЯ_1» за адресою: АДРЕСА_1. Тривалий час вона чекала, доки позивач допустить її до користування її частиною приміщення, однак відповідач вигадував різні причини щоб не допустити позивачку до користування її ж частиною приміщення. Звернувсь з заявою до Інспекції ДАБК в Одеській області про надання дозволу на зведення стіни (перегородки) у приміщенні магазину згідно судового рішення, вона отримала дозвіл, запросила будівельників та розпочала зводити стіну згідно плану розподілу приміщення. Позивачу про це було достовірно відомо, при ньому здійснювали необхідні заміри та визначалося де саме буде збудована стіна. Згодом їй було видано Декларацію про початок проведення будівельних робіт. Майже по закінченню будівельних робіт, прибув позивач, та попросив особисто робітників, що працювали у приміщенні, здійснити отвір у його частині приміщення, а саме: замість вікна прорубати отвір для вхідних дверей. Працівники погодилися на пропозицію позивача, здійснили отвір та отримали розрахунок від уповноваженої особи позивача, який є керуючим в магазині «ІНФОРМАЦІЯ_1» - ОСОБА_6. В той же день, ввечері були встановлені вхідні двері. Через деякий проміжок часу, позивач замість вхідних дверей у своїй частині будівлі облаштував вхідну групу з вікнами та дверима майже на весь фасад приміщення. До приміщення позивача, вона відповідачка ніякого відношення не має, користується та розпоряджається виключно лише своїм приміщенням. Крім того, так як її переобладнане приміщення не прийнято в експлуатацію, вона - позивачка не може розпочати працювати в ньому. Здати приміщення в експлуатацію можливо лише разом з іншою частиною, що належить позивачу, однак позивач не вчиняє для цього ніяких заходів.
Представник відповідачки підтримав пояснення своєї довірительниці, просив в задоволенні позову відмовити, оскільки позов є необґрунтованим та жодними доказами не доведено позивачем заявлених вимог.
Третя особа про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, про що в справі є відповідні докази (а.с.26, 55, 68, 84). Подала заяву про розгляд справи у їх відсутність та про визнання позовних вимог (а.с.69).
Оцінивши усі докази зібрані в справі у їх сукупності, виходячи з обставин, встановлених під час судового розгляду справи, враховуючи норми діючого законодавства, яким врегульовані встановлені судом правовідносини, заяви сторін по справі, суд прийшов до висновку про відмову в задоволення позовних вимог за наступних підстав.
Судом встановлено, що згідно рішення Болградського районного суду Одеської області від 28.01.2009 року, справа № 2-ц-115 власниками будівлі за адресою: АДРЕСА_1 є ОСОБА_4 та ОСОБА_2 у рівних частках по ? (а.с.35, 16, 40).
Ухвалою Болградського районного суду Одеської області від 23.05.2011 року було прийнято та затверджено мирову угоду по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про розподіл майна в натурі. За умовами мирової угоди майно (об'єкти нерухомості) розподілені наступним чином:
- об'єкт нерухомості: приміщення магазину, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, згідно варіанту № 1 розподілу магазина та варіанту № 1 розподілу будівель і споруд висновку № 7048 судової будівельно-технічної експертизи від 20.12.2010 року, де ОСОБА_2 - співвласник № 1, а ОСОБА_4 - співвласник № 2.
А саме:
- ОСОБА_2. (співвласнику № 1) виділити частку магазину під зн. « 1*» загальною площею 100.65 кв.м. (1* - торговий зал площею 96.05 кв.м., 2 - підсобне приміщення площею 4.6. кв.м.), ? частку складу під літ. «Б» розміром 4.5 м. х 19.98 м., ? частку № 1 - воріт, ? частку № 2 - воріт, ? частку № 3 - хвіртки, ? частку № 4 - забору, 1/2 частку 1 - мощення, та визнати за нею ОСОБА_2 право власності на нього;
- ОСОБА_4 (співвласнику № 2) виділити: частку магазину під зн. « 1**» загальною площею 108.25 кв.м. (1** - торговий зал, площею 91.85 кв.м., 1*** - коридор, площею 5.3 кв.м., 3 - підсобне приміщення, площею 11.1 кв.м.), погріб під літ. «В», ? частку складу під літ. «Б» розміром 4.5 м. х 19.98 м, ? частку № 1 - воріт, ? частку № 2 - воріт, ? частку № 3 - хвіртки, ? частку № 4 - забору, 1/2 частку 1 - мощення та визнати за ним ОСОБА_4 право власності на перелічені об'єкти (а.с.17-23).
Порядок проведення реконструкції та перепланування врегульовано ст. 9 Закону України «Про архітектурну діяльність», згідно з якою будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об'єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності».
Виконання таких робіт з порушенням встановленого законом порядку є самочинним будівництвом.
На спростування доводів позивача та його представника відповідачкою надано Декларацію Інспекції ДАБК в Одеській області про початок виконання будівельних робіт, а саме реконструкції ? частини нежитлової будівлі магазину промислових товарів з виділом в самостійну одиницю без зміни зовнішньої конфігурації за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.41).
В судовому засіданні були допитані свідки, які пояснили наступне.
Свідок ОСОБА_8 пояснив, що на прохання відповідачки ОСОБА_2 він разом з ОСОБА_9 в жовтні-листопада 2013 року будували стінку у приміщенні магазину «ІНФОРМАЦІЯ_1» за адресою: АДРЕСА_1. Перед початком робіт були присутні, і ОСОБА_2, і ОСОБА_4, які їм показали план та визначили, де саме має бути стіна. За будівництво стіни розраховувалася ОСОБА_2 Перед закінченням будівництва цієї стіни, до них звернувся ОСОБА_4 та попросив зробити отвір під вхідні двері замість наявного вікна в частині магазину, який належить йому, і роботу потрібно було зробити терміново, так як магазин продовжував працювати і реалізовувати наявні в ньому товари. Показав де саме, і який отвір має бути, по всіх питанням рекомендував звертатись до ОСОБА_6. Після того, як вони з ОСОБА_9 вибили отвір для дверей, за вчинену роботу з ними розрахувався ОСОБА_6 (а.с.73-74).
Свідок ОСОБА_9 дав аналогічні свідчення, як і свідок ОСОБА_8 (а.с.75-76
Свідок ОСОБА_10 пояснив, що 02.11.2013 року до нього звернувся ОСОБА_4 з прохання терміново виготовити вхідні металопластикові двері та встановити в магазині «ІНФОРМАЦІЯ_1», що розташований за адресою: АДРЕСА_1. Замовлення було прийнято, терміново виготовлено двері, та пізно ввечері вони були встановлені, оскільки магазин продовжував функціонувати. За виконану роботу розраховувався ОСОБА_6, якого на це уповноважив ОСОБА_4, та рекомендував до нього звертатися з усіх питань. Потім, 14.11.2014 року ОСОБА_4 замовив вхідну групу дверей разом з вікнами, які просив встановити в тому ж приміщенні магазину «ІНФОРМАЦІЯ_1» (замість попередньо встановлених, оскільки було зроблено значно більший пройом), крім того пояснив, що розрахуватися він зможе частинами, і розрахунок здійснить його довірена особа ОСОБА_6. Замовлення було виконано та вхідна група була встановлена.
На підтвердження надав копію витягу зі свого журналу замовлень, де значиться замовлення від ОСОБА_4 для магазину «ІНФОРМАЦІЯ_1» (а.с.78-80).
Свідок ОСОБА_11, який працює головним державним інспектором Інспекторського відділу № 1 Інспекційного управління ІДАБК в Одеській області пояснив, що на ім'я Інспекції ДАБК надійшов лист від Болградської міської ради Одеської області про направлення інспектора для встановлення законності проведення будівельних робіт по зміненню зовнішнього вигляду фасаду будівлі за адресою: АДРЕСА_1. 25.12.2013 року йому було видано направлення за № 35-33 для проведення позапланової перевірки щодо реконструкції фасаду будівлі АДРЕСА_1. Під час здійснення перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил за адресою: АДРЕСА_1 у присутності ОСОБА_4, та його довіреної особи ОСОБА_12 було встановлено, що будівельні роботи із реконструкції існуючої будівлі громадського призначення в ? частині, належній ОСОБА_4 виконані без будь-якого документу дозвільного характеру, що надає право на виконання будівельних робіт. Крім того, ОСОБА_4 продовжує експлуатацію об'єкту будівництва без прийняття в експлуатацію у встановленому законом порядку, чим грубо порушує вимоги ст.ст.34 ч.1, 39 ч.8 Закону «Про регулювання містобудівної діяльності). На ім'я ОСОБА_4 було винесено припис про заборону експлуатації магазину та необхідність усунення порушення законодавства у сфері містобудівної діяльності. Після невиконання припису ОСОБА_4 притягнуто до відповідальності на накладено штраф. (а.с.88-98).
Частиною 8 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» визначено, що експлуатація закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих (якщо таке прийняття передбачено законодавством) в експлуатацію, забороняється.
Відповідачкою дотримано усі необхідні умови для здійснення реконструкції, отримано Декларацію про початок робіт. Оскільки, після перебудови, об'єкт не прийнятий в експлуатацію, відповідачка не використовує його для роботи.
Відповідно до ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Згідно ст.10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ст. 58 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Не може суд прийняти до уваги позицію позивача та його представника стосовно наполягання на своїх позовних вимогах, оскільки вона спростовується вищенаведеним і нічим об'єктивно не підтверджується.
Таким чином, під час розгляду даної справи не знайшли свого підтвердження доводи позивача та не надано суду належних та допустимих доказів.
З огляду на викладене, суд вважає що позов ОСОБА_4 в такому вигляді не ґрунтується на вимогах закону, є безпідставним та таким, що задоволенню не підлягає.
Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Враховуючи, що суд прийшов до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, понесені позивачем судові витрати стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись ст.ст. 2, 10, 11, 57, 60, 131, 208, 209, 212-215, 218, 223, 294 ЦПК України, суд -
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 до ОСОБА_2, третя особа на стороні позивача Болградська міська рада Одеської області про знесення об'єкту самочинного будівництва - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Одеської області через Болградський районний суд Одеської області. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя С.В.Кодінцева