Справа № 740/3331/14 Провадження № 22-ц/795/2192/2014 Категорія - цивільнаГоловуючий у I інстанції - Пантелієнко В. Г. Доповідач - Бечко Є. М.
09 грудня 2014 року м. Чернігів
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:
головуючого - суддіБечка Є.М.,
суддів:Хромець Н.С., Острянського В.І.,
при секретарі:Мартиновій А.В.,
за участю:позивачки ОСОБА_5, третьої особи ОСОБА_6,
розглянувши цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 25 вересня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_7, ОСОБА_8 про усунення перешкод у здійсненні права власності шляхом виселення з будинку,
треті особи - ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_6,
В липні 2014 року ОСОБА_5 звернулася до суду з позовом та в подальшому уточнивши позовні вимоги просила усунути перешкоди з боку відповідачів у здійсненні нею права власності на будинок АДРЕСА_1 шляхом виселення відповідачів ОСОБА_7 та ОСОБА_13 з її будинку.
В обґрунтування своїх позовних вимог ОСОБА_5 посилалась на те, що вона є власницею 1/10 частини спірного будинку та співвласницею 2/5 частин будинку разом із ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_9 Відповідачка ОСОБА_7, була дружиною сина позивачки - ОСОБА_16, який ІНФОРМАЦІЯ_1 помер. Відповідачка ОСОБА_7 спочатку виїхала, а потім стала проживати в частині будинку зі своїм співмешканцем ОСОБА_8 На протязі останнього року відповідачі постійно порушують правила проживання, псують майно, на зауваження позивачки не реагують, зухвало ображають її та погрожують розправою, влаштовують сварки. Так як договору найму з відповідачами вона не укладала і дозволу на поселення не давала, на її думку вони є тимчасовими мешканцями та в силу ст.818 ЦК України просила виселити відповідачів, як тимчасових мешканців.
Рішенням Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 25 вересня 2014 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_5 було відмовлено.
Не погоджуючись з даним рішенням позивачка звернулася до суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на незаконність, необґрунтованість та винесеним з порушенням норм матеріального та процесуального права просила рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.
Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що відповідачі є тимчасовими мешканцями в будинку позивачки ОСОБА_5, договору найму вона з ними не укладала і дозволу на поселення не давала, відповідачі зареєстровані за іншим місцем проживання, тому права на користування спірним будинком вони не мають та за ними без згоди власників не може бути визнано право користування її будинком.
Апелянт вважає, що суд не визначив правову природу проживання відповідачів у будинку, вказує на те, що відповідачі є тимчасовими мешканцями, які право на користування житловим приміщенням не набули, так як вони вселилися у приміщення без дозволу інших співвласників, а крім цього вони у будинку не зареєстровані і зберігають за собою право користування іншим жилим приміщенням у якому вони зареєстровані.
Крім того апелянт звертає увагу суду на той факт, що відповідачі проживали в спірному житловому будинку та не сплачували за комунальні послуги, за користування житлом.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення апелянта та третьої особи, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст.303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_5, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачі не є тимчасовими мешканцями в розумінні ст. 818 ЦК України, так як вселились та проживають у будинку з дозволу його співвласника, а не орендаря, не укладали при цьому ніяких договорів найму житла, тому підстави для задоволення позову про їх виселення в розумінні ст. 818 ЦК України відсутні.
Колегія суддів вважає, що такі висновки суперечать нормам матеріального права.
Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Судом першої інстанції було встановлено, що ОСОБА_5 є власницею 1/10 частини будинку розташованого по вул.Ніжинозерська, 53 в м.Ніжині на підставі договору дарування посвідченого Ніжинською державною нотаріальною конторою від 14.05.1963 року, ОСОБА_5, ОСОБА_14, ОСОБА_11., ОСОБА_9 є власниками 2/5 частин вказаного будинку на підставі договору дарування посвідченого Ніжинською держнотконторою 11.08.1948 року, ОСОБА_17 власник 1/2 частини на підставі договору дарування посвідченого Ніжинською міською держнотконторою 26.12.2001 року, що підтверджується довідкою КП «Ніжинське МБТІ» від 08 серпня 2014 року (а.с 63).
Вбачається також, що ОСОБА_17 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.8).
З спадкової справи заведеної після смерті ОСОБА_17 вбачається, що спадщину прийняв ОСОБА_12, який є спадкоємцем за правом представлення (а.с 38 зворотній бік), але не оформив своє право у встановленому порядку.
Також встановлено, що шлюб між ОСОБА_5 та ОСОБА_17 в 1979 році було розірвано (а.с 45).
Дійсно, жодний з досліджених в судовому засіданні відмовних матеріалів Ніжинського МВ УМВС від 22.01.2014 року, 17.03.2014 року, 25.03.2014 року, не містить заходів реагування застосованих до відповідачів, проте колегія суддів не погоджується з висновками суду про те, що звернення до міліції ОСОБА_5 не доводить неправомірної поведінки відповідачів по відношенню до позивачки.
ОСОБА_5 зверталась до відповідачів з попередженням про виселення (а.с.107).
Права власника житлового будинку, квартири визначені ст.383 ЦК України та ст.150 ЖК України, які передбачають право власника використовувати житло для власного проживання, проживання членів сім'ї, інших осіб і розпоряджатися своїм житлом на власний розсуд. Обмеження чи втручання в права власника можливе лише з підстав, передбачених законом.
Відповідно до положень ч.1 ст. 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою.
Згідно ст.391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Суду не надано доказів на існування згоди співвласників на проживання відповідачів і, враховуючи, що відповідачі вселилися до цього будинку без згоди співвласників та проживають в ньому не будучи членами сім'ї позивачки, вони підлягають виселенню.
Приймаючи до уваги, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи і вимогам закону, колегія суддів приходить до висновку про необхідність задоволення апеляційної скарги ОСОБА_5 та скасування рішення суду першої інстанції, з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог.
Крім того, оскільки позивачка звільнена від сплати судового збору, підлягають стягненню з відповідачів на користь держави судові витрати за розгляд апеляційної скарги по 60 грн. 90 коп. з кожного.
Керуючись ст.ст. 88, 303, 307, 309 ч.1, п.1,4, 313, 316, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_5 задовольнити.
Рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 25 вересня 2014 року скасувати.
Позов ОСОБА_5 задовольнити.
Усунути перешкоди у здійсненні ОСОБА_5 права власності на будинок, шляхом виселення ОСОБА_7, ОСОБА_8 з будинку АДРЕСА_1
Стягнути з ОСОБА_7 та ОСОБА_8 судовий збір на користь держави, по 60 грн. 90 коп. з кожного на розрахунковий рахунок №31210206780002, отримувач УК у м.Чернігові (м.Чернігів) 22030001, код ЄДРПОУ 38054398, банк ГУДКСУ у Чернігівській області, МФО 853592.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий:Судді: