Справа № 741/1512/14-ц Провадження № 22-ц/795/2408/2014 Головуючий у I інстанції -Киреєв О. В. Доповідач - Мамонова О. Є.
Категорія - цивільна
11 грудня 2014 року м. Чернігів
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:
головуючого -судді: Мамонової О.Є.,
суддів: Губар В.С., Позігуна М.І.
при секретарі: Коваленко Ю.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою державного виконавця відділу державної виконавчої служби Носівського районного управління юстиції Драган Інни Сергіївни на ухвалу Носівського районного суду Чернігівської області від 05 листопада 2014 року у справі за поданням державного виконавця відділу державної виконавчої служби Носівського районного управління юстиції Драган Інни Сергіївни про встановлення тимчасового обмеження ОСОБА_4 у праві виїзду за межі України без вилучення паспорта громадянина України для виїзду за кордон до виконання ним зобов'язань за рішенням суду,-
Ухвалою Носівського районного суду Чернігівської області від 05 листопада 2014 року відмовлено в задоволенні подання державного виконавця відділу ДВС Носівського районного управління юстиції Драган І.С. про встановлення тимчасового обмеження ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, у праві виїзду за межі України без вилучення паспорта громадянина України для виїзду за кордон до виконання ним зобов'язань за рішенням суду.
В апеляційній скарзі державний виконавець відділу ДВС Носівського районного управління юстиції Драган І.С. просить скасувати вказану ухвалу та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити подання державного виконавця.
Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що в період з 2012 року по жовтень 2014 року боржник аліментів не сплачує, у зв'язку з чим станом на 31.10.2014 року заборгованість становить 12591,00 грн.; звернути стягнення на майно боржника у відповідності до ч.2 ст.74 Закону України «Про виконавче провадження» неможливо за відсутності у останнього такого майна. Апелянт наполягає, що боржник від виконання своїх зобов'язань по сплаті аліментів ухиляється, на виклики державного виконавця жодного разу не з'явився, державним виконавцем вичерпано всі можливі засоби, які б спонукали ОСОБА_4 виконувати рішення суду.
Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а ухвала суду залишенню без змін.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.312 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.
Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що подання державного виконавця є передчасним, сукупність наявних в матеріалах справи доказів не свідчить про умисне ухилення боржника від виконання судового рішення в розумінні ст.377-1 ЦПК України, ст.6 Закону України «Про порядок виїзду з України і виїзду в України громадян України» та ст.11 Закону України «Про виконавче провадження».
З таким висновком районного суду погоджується апеляційний суд, оскільки він ґрунтується на матеріалах справи та відповідає вимогам чинного законодавства.
По справі встановлено, що на виконанні у відділі ДВС Носівського районного управління юстиції знаходиться виконавче провадження №33272235 щодо примусового виконання виконавчого листа №2-47/12, виданого 02.07.2012 року Носівським районним судом про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 10 січня 2012 року до досягнення ним повноліття.
04.07.2012 року державним виконавцем відділу ДВС Носівського районного управління юстиції Драган І.С. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з виконання вказаного виконавчого листа (а.с.4).
Статтею 377-1 ЦПК України встановлено, що питання про тимчасове обмеження боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця, погодженим з начальником відділу державної виконавчої служби.
Відповідно до ст.33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Закон України „Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України" від 21 січня 1994 року регулює порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в'їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок та визначає випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України і встановлює порядок роз'вязання спорів у цій сфері.
Пунктом 5 ч. 1 ст. 6 вказаного Закону передбачено як підставу для тимчасового обмеження у праві виїзду за кордон - ухилення громадянина України від виконання ним зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи), - до виконання зобов'язань.
Згідно п. 18 ч. 3 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника фізичної особи або керівника боржника юридичної особи за межі України до виконання зобов'язання за рішенням.
Таким чином, в розумінні вказаних правових приписів, застосування тимчасового обмеження права особи на виїзд за межі України (за кордон) може мати місце у випадках, коли особа ухиляється від виконання зобов'язання, покладеного на неї рішенням суду.
Відповідно до ст.ст. 10, 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Крім того, доказуванню підлягають не тільки факти ухилення боржника від виконання рішення суду, а й вжиття державним виконавцем заходів примусового виконання рішення суду відповідно до ст. 32 Закону України „Про виконавче провадження".
Із супровідного листа № 2030/03-32 від 06.07.2012 року вбачається, що державним виконавцем відділу ДВС Носівського районного управління юстиції Драган І.С. на адресу ОСОБА_4 06.07.2012 направлялася постанова про відкриття виконавчого провадження з виконання виконавчого листа №2-47/12 (а.с.19), даних про отримання боржником даної постанови матеріали справи не містять.
Державним виконавцем складалися виклики, якими боржник зобов'язувався з'явитися до органів державної виконавчої служби 10 квітня 2013 року, 02 жовтня 2013 року та 12 грудня 2013 року (а.с.25,26,27), але матеріали справи не містять даних про те, що ці виклики боржником були отримані.
Таким чином, матеріали справи не містять доказів ухилення боржника від виконання своїх боргових зобов'язань, а саме доказів вручення боржнику копії постанови про відкриття виконавчого провадження, доказів обізнаності боржника щодо наявності відкритого виконавчого провадження та строків його добровільного виконання.
Наявність у боржника невиконаних зобов'язань по сплаті аліментів не є підставою для тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України, оскільки тільки у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням суду, може бути застосовано до нього вказане обмеження.
Оскільки доказів про ухилення боржника від виконання своїх зобов'язань державний виконавець відділу ДВС Носівського районного управління юстиції не надав, а судом першої інстанції їх здобуто не було, тому законних підстав для тимчасового обмеження у праві виїзду ОСОБА_4 за межі України не вбачається.
Доводи апелянта стосовно того, що постанова про відкриття виконавчого провадження надсилається адресатові із супровідним листом простою кореспонденцією суперечить нормам ст.31 Закону України «Про виконавче провадження», за якою копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження, що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилається адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувану відповідно до статті 47 цього закону, що надсилається рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Відтак, висновок суду першої інстанції про передчасність заявленого подання є вірним, а тому відповідно до ч. 1 ст. 312 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає ухвалу суду без змін як законну і обґрунтовану.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 312, 313-315, 317, 319, 324 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу державного виконавця відділу державної виконавчої служби Носівського районного управління юстиції Драган Інни Сергіївни відхилити.
Ухвалу Носівського районного суду Чернігівської області від 05 листопада 2014 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню у касаційному порядку не підлягає.
Головуючий:Судді: