Справа № 743/1107/14-ц Провадження № 22-ц/795/2290/2014 Категорія -цивільнаГоловуючий у I інстанції -Жовток Є. А. Доповідач - Бечко Є. М.
09 грудня 2014 року м. Чернігів
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:
головуючого - суддіБечка Є.М.,
суддів:Хромець Н.С., Острянського В.І.,
при секретарі:Мартиновій А.В.,
за участю:представника позивача Рожка С.М.,
розглянувши цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на рішення Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 09 жовтня 2014 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Рішенням Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 09 жовтня 2014 року задоволено частково позов ПАТ КБ «ПриватБанк», стягнуто з ОСОБА_6 на користь позивача заборгованість за кредитним договором у розмірі 13464 грн. 70 коп., вирішено питання про стягнення судового збору.
Не погоджуючись з даним рішенням представник ПАТ КБ «ПриватБанк» звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просив рішення суду скасувати в частині відмови в задоволенні позовних вимог по стягнення штрафу в розмірі 1894,19 дол. США, відмови у задоволенні заборгованості за тілом кредиту в розмірі 30,66 дол. США, зменшенню розміру пені з 17844,71 дол. США до 500 дол. США ухваливши в цій частині нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі, в іншій частині рішення залишити без змін.
Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що оскільки кредитний договір діє до 26.12.2012 року, а заборгованість попереднім рішенням стягнуто станом на 09.12.2011 року, а тому ще на наступний рік залишилась заборгованість за тілом кредиту в розмірі 30,66 дол. США у задоволенні яких було відмовлено судом.
Апелянт також вважає, що штраф має разовий характер, а пеня продовжує стимулювати боржника до повного виконання взятих на себе зобов'язань, а тому у межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.
Апелянт зазначає, що суд першої інстанції порушив норми матеріального права, застосувавши норми, які не підлягали застосування в цьому випадку. Представник ПАТ КБ «ПриватБанк» вказав, що відповідач не заявляв клопотання про зменшення суми неустойки та взагалі не приймав участь у справі.
Представник апелянт в судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу.
Відповідач ОСОБА_6 в судове засідання не з'явився, судова повістка направлялась за адресою його місця проживання, зареєстрованого у встановленому законом порядку (а.с.33), але повернулась в зв'язку з його не проживанням за вказаною адресою, а тому, на підставі ст.74 ЦПК України, вважається належним чином повідомленим.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, дослідивши та обговоривши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Статтями 213, 214 ЦПК України передбачено, що рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувались вимоги і заперечення, якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Зазначеним вимогам закону ухвалене судове рішення відповідає.
Задовольняючи частково позовні вимоги ПАТ КБ «ПриватБанк» суд першої інстанції виходив з того, що судом вже вирішувався спір між тими самими сторонами, з того самого приводу і з тих же самих відстав, на користь позивача з ОСОБА_6 було стягнуто кошти на відшкодування як основного зобов'язання, так і зобов'язання по сплаті відсотків, комісії, штрафів та пені, а тому судом було відмовлено у стягненні з відповідача основного зобов'язання, штрафів, а вимоги про стягнення відсотків та комісії стягнуто з урахуванням раніше стягнутих сум. Крім того, судом зменшено розмір нарахованої пені, оскільки вона значно перевищує розмір збитків, завданих позикодавцеві.
Згідно з ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Судом встановлено, що між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_6 27 грудня 2007 року було укладено кредитний договір №CNGLAE00000138 про надання кредиту в сумі 16863,89 доларів США на строк до 26 грудня 2012 року з метою придбання автомобіля. А також внесення страхових і інших платежів (а.с.11-15).
ПАТ КБ «ПриватБанк» умови даного кредитного договору виконало належним чином. ОСОБА_6 умови зазначеного кредитного договору виконував неналежним чином, кошти по кредиту сплачував несвоєчасно внаслідок чого виникла заборгованість.
Також з матеріалів справи вбачається, що рішенням Ріпкинського районного суду від 09 грудня 2011 року вже було задоволено позовні вимоги ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_6 та стягнуто на користь позивача заборгованість по відсотках в розмірі 2436,56 долара США, заборгованість по комісії - 522,92 долари США, штраф - 981,98 долари США, пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань - 5638,21 долари США, а всього, відповідно до курсу валют на час розгляду - 161226 грн. 98 коп.
Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до норми ст.629 ЦК договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Як вбачається з матеріалів справи, дійсно позивачу вже були відшкодовані кошти на відшкодування основного зобов'язання, тому колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції в цій частині.
Також колегія суддів погоджується із зменшенням розміру нарахованої відповідачеві неустойки на підставі ч.3 ст.551 ЦК України, оскільки остання значно перевищу розмір збитків, завданих позикодавцеві.
Доводи апеляційної скарги не спростовують вірного по суті рішення суду першої інстанції, оскільки для зменшення пені не є обов'язковим звернення відповідача з відповідним клопотанням або заявою.
Оскаржуване рішення ґрунтується на повно та всебічно досліджених доказах, оцінка яких проведена у відповідності до положень ст.ст.57-66 ЦПК України і доводи апеляційної скарги не містять передбачених законом підстав для скасування вірного по суті рішення.
Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Враховуючи викладене, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» відхилити.
Рішення Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 09 жовтня 2014 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий:Судді: