Справа № 05-6109 км 06 Доповідач Пекний С.Д.
Іменем України
Колегія суддів Судової палати Верховного Суду України у кримінальних справах в складі:
головуючого судді Синявського О.Г.,
суддів Косарєва В.І., Пекного С.Д.,
розглянувши в судовому засіданні 14 листопада 2006 року в м. Києві кримінальну справу за касаційною скаргою засудженої ОСОБА_1 на вирок Київського районного суду м. Сімферополя від 2 вересня 2005 року і ухвалу апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 25 жовтня 2005 року,
вироком суду
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, раніше не судиму -
засуджено:
- за ч. 5 ст. 191 КК України на 7 років позбавлення волі, з позбавленням права
займати посади, пов'язані з адміністративно-господарчими функціями строком на 3 роки, з конфіскацією майна;
- за ч.2 ст. 366 КК України на 4 роки позбавлення волі з позбавленням права
займати посади, пов'язані з адміністративно-господарчими функціями строком на 2 роки.
На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів ОСОБА_1
визначено остаточне покарання у виді 7 років позбавлення волі, з позбавленням права займати посади, пов'язані з адміністративно-господарчими функціями строком на 3 роки, з конфіскацією всього належного майна.
За ст. 364 КК України ОСОБА_1 виправдано за відсутністю в її діях зазначеного складу злочину.
Вироком також вирішено питання про стягнення із засудженої заподіяної злочином матеріальної шкоди та долі речових доказів у справі.
ОСОБА_1 засуджено за те, що вона, працюючи в період 1999-2003 років ІНФОРМАЦІЯ_2 і одночасно виконуючи, на порушення нормативних документів, обов'язки касира підприємства ТОВ “Декор-СВ», розташованого у м. Сімферополі, з метою заволодіння чужим майном, будучи посадовою особою, зловживаючи своїм службовим становищем, грубо порушувала встановлені правила ведення бухгалтерського обліку, створюючи умови для викрадення грошовий коштів.
За вказаний період вона з метою вчинення розкрадання в особливо великих розмірах шляхом зловживання службовим становищем, використовуючи некомпетентність керівництва підприємства і його засновників, практично не вела бухгалтерського обліку на підприємстві, а первинні документи і касові книги зберігала за місцем свого проживання, що дало їй можливість їх знищити і скласти фіктивні документи, які були нею представлені на аудиторську перевірку.
В період 2002-2003 років, ОСОБА_1, використовуючи печатку підприємства і чекову книжку, що знаходилися в розпорядженні, підписувала у директора незаповнені банківські чеки на одержання коштів з розрахункового рахунку у банку і одержувала по ним гроші, які привласнювала.
Так, в період з 14 січня по 12 листопада 2002 року за вказаними у вироку епізодами за рахунок привласнення частини коштів, що надійшли як виручка з магазину “Декор-СВ», а також за рахунок сум, одержаних нею у банку в якості заробітної плати та матеріальної допомоги працівникам ОСОБА_1 викрала 57383 грн. 67 коп., заподіявши ТОВ “Декор-СВ» істотну матеріальну шкоду, що у 600 і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян.
Крім того, ОСОБА_1 з метою приховання вчиненого розкрадання грошових коштів підприємства виготовила і склала фіктивні документи бухгалтерського обліку, підробивши підпис директора підприємства, виписки банку, фіктивний договір займу, платіжні доручення, тощо, що потягло за собою тяжкі наслідки.
В апеляційному порядку вирок відносно ОСОБА_1 залишено без зміни.
У касаційній скарзі засуджена ОСОБА_1 ставить питання про скасування вироку і ухвали апеляційної інстанції в частині її засудження за ч.5 ст. 191 КК України і про застосування щодо неї ст. 75 КК України за ч.2 ст. 366 КК України, посилаючись при цьому на те, що в матеріалах справи відсутні докази її причетності до викрадення коштів підприємства, а ведення на підприємстві подвійної бухгалтерії не є свідченням вчинення їх розкрадання; вважає також, що суд навівши у вироку обставини і дані про її особу, які пом'якшують злочин, фактично не врахував їх при призначенні їй покарання.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали кримінальної справи і обговоривши доводи скарги, колегія суддів не знаходить підстав для її задоволення.
Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 за вчинення нею зазначених у вироку злочинів засуджено підставно, її дії за ч.5 ст. 191, ч.2 ст. 366 КК України кваліфіковано правильно, а призначене їй покарання відповідає фактичним обставинам справи і даним про особу засудженої, у тому числі і тих, на які є посилання у касаційній скарзі.
Висновок суду про винуватість ОСОБА_1 у привласненні нею понад 57 тисяч грн. належних підприємству ТОВ “Декор-СВ» коштів і вчиненні службового підроблення офіційних документів за викладених у вироку обставин грунтується на досліджених в судовому засіданні доказах, у тому числі на показаннях самої засудженої, яка, визнаючи свою винність у неоприбуткуванні по касі одержаної у банку готівки, пояснила, що ці кошти витрачалися безобліково на потреби підприємства, а також на показаннях свідків ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та інших, які, спростовуючи показання засудженої, пояснили, що кошти, які ІНФОРМАЦІЯ_2 не були оприбутковані по касі, були нею привласнені.
Крім того, винність ОСОБА_1 у вчиненні зазначених злочинів стверджена в судовому засіданні і іншими доказами, зокрема висновком аудиторської перевірки діяльності підприємства, згідно з яким неоприбутковані по касі гроші вилучені засудженою, а їх використання для потреб підприємства даними обліку чи іншим чином не знайшло свого підтвердження.
Доводи засудженої про наявність у справі даних про те, що неоприбутковані нею кошті пішли на потреби підприємства перевірялися судом і не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, а тому їх не можна вважати обгрунтованими.
Порушень вимог кримінально-процесуального закону, які тягнуть скасування вироку по справі, не виявлено.
Керуючись ст.394 КПК України, колегія суддів
Касаційну скаргу засудженої ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Судді:
Синявський О.Г. Косарєв В.І. Пекний С.Д.