Справа № 6693 / 06 Головуючий у 1 й інстанції -
Самоткан Н.Г.
Категорія-19/21 Доповідач - Гайдук В. І.
30 листопада 2006 року колегія суддів судової палати по цивільним справам апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
головуючого - Гайдук В.І.
суддів - Поплавського В.Ю., Дерев'янко О.Г.,
при секретарі - Колесніченко О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Павлоградського міськрайонного суду від 11 травня 2006 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ВАТ "Павлоградвугілля" про відшкодування шкоди працівнику в разі ушкодження здоров'я, -
встановила:
У вересні 2005 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ВАТ "Павлоградвугілля", третя особа відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Павлограді, про стягнення 12058,53 грн. в рахунок належних йому недоплачених сум з щомісячного відшкодування втраченого заробітку та просив стягувати щомісячно 890,67 грн., різницю між фактичним розміром втраченого заробітку, обчисленого виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, та страховою виплатою, що сплачується відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Павлограді з 01 жовтня 2005 року.
Відповідач проти позову заперечував.
Рішенням Павлоградського міськрайонного суду від 11 травня 2006 року в задоволені позову ОСОБА_1 відмовлено.
В апеляційній скарзі позивач ставить питання про скасування рішення суду, як необгрунтованого та направлення справи на новий судовий розгляд, оскільки рішення постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Розглянувши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів не находить передбачених ст.ст.309-311 ЦПК України підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду.
2.
З'ясувавши в достатньо повному обсязі права та обов'язки сторін, обставини справи, доводи та заперечення сторін і давши їм правову оцінку, суд постановив рішення, яке відповідає матеріалам справи та вимогам закону. Висновки суду достатньо обґрунтовані та підтверджуються матеріалами справи.
Встановлено, що позивач перебував в трудових відносинах із державним відкритим товариством шахтою "Павлоградська" ВАТ "Павлоградвугілля" з 1991р. по 1993 р. (а.с.17,18) . У 1993 році позивач отримав виробничу травму і за висновком МСЕК від 9.11.1993 р. йому було встановлено вперше 90 % втрати працездатності та першу групу інвалідності в зв'язку з чим ОСОБА_1 проводилися належні виплати за втратою професійної працездатності. З 9 липня 2001 року справу по відшкодуванню шкоди ОСОБА_1 підприємством було передано до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Павлограді, який продовжує виплачувати позивачу страхові виплати, розмір яких позивач не оспорює. Комісією МСЕК від 16.09.2003 р. позивачу встановлено 100% втрати працездатності (а.с.8-16).
Доводи позивача, що відповідно до ст.1197 ЦК України, відповідач повинен йому відшкодувати різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою, є безпідставними, оскільки правовідносини, які виникли між сторонами, а саме відшкодування шкоди внаслідок травмування на виробництві, регулюються спеціальним законом, зокрема, Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності». Відповідно до цього Закону позивач отримує відшкодування шкоди у зв'язку з виробничою травмою, тому підстав для перерахунку йому шкоди з 01 жовтня 2005 року відповідно до положень ст.1197 ЦК України, у позивача не має.
Приведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. Рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням вимог матеріального і процесуального права, підстав для його скасування не встановлено.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.307,308 ЦПК України, колегія суддів, -
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Павлоградського міськрайонного суду від 11 травня 2006 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.
Судді: