31 жовтня 2006 року Колегія суддів судової палати в
цивільних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:
Головуючого: Міщія О.Я.,
Суддів: Ткача З.Є., Ткач О.І.,
при секретарі Кріль Н.З.,
з участю ОСОБА_1, ОСОБА_2, його
представника ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Тернопільського міськрайонного суду від 03 липня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2, третя особа ОСОБА_1, про відшкодування майнової та моральної шкоди,
встановила;
В лютому 2006 року ОСОБА_4 пред'явив позов до ОСОБА_2 про відшкодування майнової та моральної шкоди спричиненої ДТП та стягнення збитків внаслідок неотриманого доходу.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що 17 листопада 2005 року, з вини ОСОБА_2 , який керував автомобілем «Мерседес - Бенц», номер НОМЕР_1, сталася ДТП в якій було пошкоджено орендований ним автобус марки ПАЗ 3205, номер НОМЕР_2.
У зв'язку з цим , просив стягнути з відповідача в його користь:
· за пошкодження орендованого автобуса 6055 грн., а з урахуванням інфляції- в розмірі 6275, 77 грн.;
· збитки у вигляді неотриманого прибутку в розмірі 1775 грн.;
· витрати понесені за обстеження автомобіля в сумі 300 грн.;
Справа № 22а-1090 Головуючий у 1-й інстанції: Підлісна І.М.
Категорія : відшкодування шкоди Доповідач Ткач З.Є.
1
- 2000 грн. на відшкодування моральної шкоди заподіяної втратою
роботи та залишення сім'ї без засобів існування.
· витрати по орендній платі в розмірі 237 грн., сплачених за період невикористання автомобіля;
· судові витрати в сумі 74 грн. 50 коп.
Рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 03 липня 2006 року вирішено : « Позов задоволити частково. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 6055 грн. 53 коп. матеріальної шкоди, 500 грн. моральної шкоди та 300 грн. вартості проведення експертизи, 75 грн. 50 коп. сплаченого держмита, а всього 6 931 (шість тисяч дев'ятсот тридцять одну) гривню 03 копійки.
Стягнути з ОСОБА_2 ЗО ( тридцять) грн., витрат на інформаційне забезпечення цивільних справ ( Державне підприємство «Судовий інформаційний цент» код ЄДРПУ : 30045370, р/р 26001014180002, банк ВАТ «Банк універсальний », м. Львів, МФО банку 325707).
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.»
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду в частині відшкодування майнової та моральної шкоди скасувати і ухвалити нове, яким у позові ОСОБА_4 відмовити, посилаючись на те, що позивачем не доведено право на автобус, у зв'язку з чи він не мав права на відшкодування шкоди. Також суд не врахував технічних несправностей автобуса, які вплинули на розвиток ДТП.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення сторін, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення.
Суд неповно з'ясував обставини справи, що мають значення для вирішення спору, належно не визначив характер спірних правовідносин і в частині задоволення позовних вимог ухвалив неправильне рішення, яке підлягає скасуванню.
Встановлено, що 17 листопада 2005 року, ОСОБА_2, керуючи автомобілем марки «Мерседес - Бенц», державний номерний знак НОМЕР_1, допустив наїзд на автобус марки ПАЗ 3205, державний номерний знак НОМЕР_2, що рухався по переду під керуванням водія ОСОБА_1. Внаслідок ДТП, одному пасажиру автобуса були спричинені тілесні ушкодження середньої тяжкості.
Згідно висновку експертного автотоварознавчого дослідження НОМЕР_5, зробленого Тернопільським відділенням КНДІСЄ, вартість відновлювального ремонту автобуса становить 6055 грн. 53 коп.
Задовольняючи позовні вимоги , суд виходив з того, що автобус находився у позивача ОСОБА_4 на умовах оренди, керував автобусом водій ОСОБА_1 за усним дозволом орендаря ОСОБА_4, та ДТП сталася з вини ОСОБА_2 і з цих підстав він мав право на відшкодування збитків заподіяних у ДТП.
2
В обґрунтування цих висновків суд зіслався на договір оренди НОМЕР_3, укладеного між ВАТ «ТеКЗ» та підприємцем ОСОБА_4, та на постанову Тернопільського міськрайонного суду від 23 грудня 2005 року про закриття провадження в кримінальній справі про обвинувачення ОСОБА_2 за ст. 286 ч. 1 КК України за примиренням винного з потерпілим.
Про те, суд не дав належної оцінки правовідносинам, які склалися щодо утримання позивачем пошкодженого автотранспорту, та не врахував всіх обставин ДТП, що має значення для правильно вирішення спору.
Так із договору оренди вбачається, що він був укладений між ОСОБА_4 та ВАТ «ТеКЗ» терміном на один рік : з 30 квітня 2001 року по ЗО квітня 2002 рік. Умови переукладення на подальший період вказаним договором не передбачено.
По закінченні дії цього договору, новий договір оренди транспортного засобу з дотриманням ст. 799 ЦК України щодо форми договору, сторонами не укладався.
Таким чином, висновок суду щодо володіння позивачем автобусом на умовах оренди є безпідставним.
Разом з тим, колегія суддів вважає, що право вимоги на відшкодування матеріальної шкоди у позивача виникло, виходячи з умов п.8 Договору оренди від 05.04.2001 року, згідно якого він зобов'язаний був повернути транспортний засіб у справному стані.
Як встановлено колегією суддів, позивач повернув автобус орендодавцю 01 листопада 2005 року, після ДТП, у робочому стані і згідно довідки ВАТ «ТеКЗ» від 31 жовтня 2006 року, претензій до ОСОБА_4 він не має.
Таким чином, позивач має право на відшкодування витрат понесених на відновлювальний ремонт автобуса.
В той же час, виходячи з характеру цих правовідносин, колегія суддів вважає, що позивачу моральна шкода, з мотивів , які він виклав у позовній заяві, не була заподіяна, оскільки права користування автобусом на цей період у нього вже не було. Отже, ці позовні вимоги є безпідставними.
Також, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції, вирішуючи питання про стягнення з відповідача майнової шкоди не, врахував всіх обставин ДТП, які мають значення для встановлення цивільно-правової відповідальності.
Так з матеріалів кримінальної справи вбачається, що відповідач ОСОБА_2, в своїх поясненнях даних в день ДТП та в наступних, послідовно стверджував, що однією із причин, чому він допустив наїзд, були несправності автобуса, який їхав попереду, під керуванням ОСОБА_1 Зокрема, в автобусі погано працювало зовнішнє світло - повороти, стопи, через що несвоєчасно визначив тормозіння та поворот автобуса, через що допустив наїзд.
Висновком експертизи НОМЕР_4 з визначення технічного стану транспортного засобу - автобуса марки ПАЗ 3205, державний номерний знак НОМЕР_2, складеного Науково-дослідним експертно-криміналістичним центром 16 листопада 2005 року, долученого до матеріалів кримінальної справи, встановлено, що на момент дослідження автомобіля виявлено технічні несправності зовнішньої освітлювальної системи (зменшення прозорості (світлопропускання) розсіювачів ліхтарів вказівних задніх поворотів, які з внутрішньої сторони вкриті шаром бруду, відсутність металізованого покриття рефлектора), при наявності яких забороняється експлуатація автомобіля і які могли вплинути на розвиток ДТП.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів бере до уваги пояснення ОСОБА_2 і приходить до висновку про наявність змішаної вини сторін у ДТП, в якій вину позивача слід визначити в розмірі 30 відсотків.
Таким чином, розмір матеріальної шкоди, яка підлягає відшкодуванню позивачу, становить 4238 грн. 50 коп. ( 6055,58 - 30% = 4238 грн. 87 коп. ).
Відповідно підлягає зменшенню сума витрат за проведення експертизи, яка становитиме 210 грн.
Виходячи з вищевикладеного, рішення суду в частині стягнення грошових сум слід скасувати і ухвалити нове, яким позовні вимоги ОСОБА_4 задовольнити частково.
Керуючись ст.ст. 307, 309, 314 ЦПК України, колегія суддів,
вирішила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 частково задовольнити.
Рішення Тернопільського міськрайонного суду від 03 липня 2006 року в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_4 скасувати.
Позов ОСОБА_4 задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 4238 грн. 87 коп. матеріальної шкоди , 210 грн. -вартості проведеної експертизи , 51 грн. судового збору і ЗО грн. на інформаційно-технічне забезпечення.
В решті позовних вимог відмовити.
Рішення апеляційного суду набирає чинності негайно, але може бути оскаржена до Верховного Суду України в касаційному порядку, протягом двох місяців з дня проголошення, шляхом подачі скарги безпосередньо до Верховного Суду України.
Головуючий
Судді: