Справа № 138/757/14-а
Головуючий у 1-й інстанції: Капацин Л.В.
Суддя-доповідач: Смілянець Е. С.
04 грудня 2014 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Смілянця Е. С.
суддів: Залімського І. Г. Сушка О.О.
за участю секретаря судового засідання: Марцісь Ю.А.
за участю представників сторін:
апелянта - ОСОБА_2
позивача - ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_4 на постанову Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 15 жовтня 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_5 в своїх інтересах та неповнолітніх дітей ОСОБА_6, ОСОБА_7 до Могилів-Подільської міської ради Вінницької області, треті особи без самостійних вимог - Служба у справах дітей Могилів-Подільської міської ради, ОСОБА_4 про визнання частково недійсним рішення,
В березні 2014 року ОСОБА_5 звернулась до Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області в своїх інтересах та в інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_6, ОСОБА_7 з позовом до Могилів-Подільської міської ради, треті особи - Служба у справах дітей Могилів-Подільської міської ради, ОСОБА_4, про визнання частково недійсним рішення виконкому Могилів-Подільської міської ради.
Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області постановою від 15.10.2014 року вказаний позов задовольнив повністю.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, третьою особою - ОСОБА_4 подано апеляційну скаргу з підстав невідповідності висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, у зв'язку з чим, апелянт просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити позивачу в задоволенні позову.
У судовому засіданні представник апелянта - третьої особи апеляційні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд їх задовольнити.
Представник позивача проти доводів скаржника заперечив та посилаючись на правомірність і обґрунтованість висновків суду першої інстанції, просив у задоволенні апеляційної скарги відмовити.
Заслухавши суддю-доповідача та думку учасників процесу, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 198 Кодексу адміністративного судочинства (далі-КАС) України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.
Як досліджено з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, згiдно з службовим ордером №5435, виданим виконавчим комітетом Могилів-Подільської міської ради 31.07.2003 року, даний ордер видано ОСОБА_4 на склад сім'ї з 4-х осіб на право на вселення в квартиру АДРЕСА_1.(а.с.5).
Відповідно до рішення виконкому Могилів-Подільської міської ради № 147 від 24.04.2012р. вказану квартиру вирішено виключити з числа службових, раніше виданий службовий ордер погасити, та видати ордер на заселення сім'ї ОСОБА_4 складом 3 чол. у квартиру АДРЕСА_2 (а.с.54), тобто, зовсім в іншу квартиру.
Проте, всупереч даному рішенню виконкому, 21.05.2012 року сім'ї ОСОБА_4 складом 4 чол. видано ордер на квартиру АДРЕСА_1. (а.с.6).
29.05.2012р. ОСОБА_4 звертається до керівника органу приватизації Бровка П.П. із заявою про оформлення передачі в особисту (спільну, сумісну, часткову) власність одноквартирного будинку, що займає він разом з членами сім'ї на умовах найму з належними будівлями і спорудами (а.с.58).
08.06.2012 року відповідачем прийнято рішення за №207, п.2.1 якого надано право на приватизацію квартири АДРЕСА_1, лише ОСОБА_4
Не погоджуючись із зазначеними діями відповідача, ОСОБА_5 оскаржила їх до суду.
Суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови виходив з того, що оскільки п.2.1. рішення виконкому Могилів-Подільської міської ради № 207 від 08.06.2012р. «Про приватизацію державного житлового фонду» підтверджено право на приватизацію спірної квартири лише за апелянтом, і не визнано такого права за його неповнолітніми і малолітніми дітьми, вказаний пункт слід визнати недійсним, а позов задовольнити частково.
З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів апеляційної інстанції погоджується, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.2 ст.8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» передача квартир здійснюється в спільну сумісну або часткову власність за письмовою згодою всіх повнолітніх членів сім'ї, які постійно мешкають у цій квартирі, в тому числі тимчасово відсутніх, за якими зберігається право на житло.
Факт постійного проживання позивача та дітей в спірній квартирі до 22.05.2013 року та незаконного виселення їх відповідачем встановлено рішенням Могилів-Подільського міськрайонного суду від 25.12.2013 року, яке набрало чинності 08.02.2014 року (а.с.4).
Як з'ясовано судом першої інстанції та знайшло своє підтвердження під час апеляційного розгляду, позивач дійсно знімала з реєстрації себе та дітей зі спірної жилплощі на деякий час з метою пришвидшення переводу квартири із службового до державного житлового фонду та в подальшому проведення приватизації.
Разом з тим відповідно до ч.2 ст.177 СК України, батьки малолітньої дитини не мають право без дозволу органу опіки та піклування відмовлятися від майнових прав дитини, а згідно з ч.3 цієї статті батьки мають право дати згоду на вчинення неповнолітньою дитиною правочинів, передбачених частиною другою цієї статті, лише з дозволу органу опіки та піклування.
Виходячи з наведеного, судова колегія не бере до уваги посилання ОСОБА_4 наведені в апеляційній скарзі з підстав того, що в даному випадку оскаржуваним рішенням відповідача порушені права дітей на житло, оскільки на момент приватизації спірної квартири діти фактично проживали в ній, що встановлено рішенням Могилів-Подільського міськрайонного суду від 25.12.2013р. (а.с.4).
Отже, наведені в апеляційній скарзі доводи не викликають сумнівів щодо правильності висновків суду першої інстанції та застосування норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до ч.1 ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Зважаючи на те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення, а постанову Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 15 жовтня 2014 року - без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.
Ухвала суду складена в повному обсязі 09 грудня 2014 року .
Головуючий Смілянець Е. С.
Судді Залімський І. Г.
Сушко О.О.