Справа № 688/3036/14-а
Головуючий у 1-й інстанції: Стаднічук Н.Л.
Суддя-доповідач: Смілянець Е. С.
04 грудня 2014 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Смілянця Е. С.
суддів: Залімського І. Г. Сушка О.О.
за участю секретаря судового засідання: Марцісь Ю.А.
за участю представників сторін:
апелянта - Молявчик О.В.
позивача - ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в місті Шепетівці та Шепетівському районі Хмельницької області на постанову Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 17 жовтня 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до управління Пенсійного фонду України в місті Шепетівці та Шепетівському районі Хмельницької області про визнання неправомірними дій та зобов'язання здійснити виплату пенсії,,
У червні 2014 року ОСОБА_3 звернулася до Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в м.Шепетівка та Шепетівському районі Хмельницької області про визнання неправомірними дій відповідача щодо зменшення розміру пенсії з 01.05.2013 року до 1278,90 грн. та зобов'язання відновити виплату пенсії з 01.05.2013 року з врахуванням заробітної плати за період з 27.09.1988 року по 20.01.1991 року згідно довідки, виданої Шепетівським виробничим кооперативом «Темп» та здійснення відповідного перерахунку пенсії з виплатою заборгованості з 01.05.2013 року.
Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області постановою від 17.10.2014 року вказаний позов задовольнив частково, а саме визнав неправомірними дії відповідача щодо зменшення розміру пенсії та зобов'язав останнього відновити виплату пенсії позивачу в попередньому розмірі.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу з підстав невідповідності висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, у зв'язку з чим, апелянт просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити позивачу в задоволенні позову.
У судовому засіданні представник апелянта вимоги скарги підтримала у повному обсязі, окремо суду пояснивши, що в ході проведених управлінням перевірок документів по Шепетівському виробничому кооперативу «Темп», документів, які б підтвердили заробітну плату позивача, не виявлено. У зв'язку з неможливістю підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, пенсійну справу з 01.05.2013 року приведено у відповідність та взято для розрахунку пенсії довідку № 752 від 05.07.2011 року, видану районним трудовим архівом за період з 01.09.1983 року по 31.08.1988 року.
Позивач у судовому засіданні проти доводів апелянта заперечила та посилаючись на правомірність і обґрунтованість висновків суду першої інстанції, просила у задоволенні апеляційної скарги Пенсійного фонду відмовити.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 198 Кодексу адміністративного судочинства (далі-КАС) України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.
Як досліджено з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, позивач з 22.06.2011 року перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в м.Шепетівці та Шепетівському районі та отримує пенсію за віком.
З 20.09.1988 року по 20.01.1991 року позивач працювала на посаді головного бухгалтера в Шепетівському кооперативі «Темп», що підтверджується записами в трудовій книжці.
Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 26.11.2003 року Шепетівський регіональний футбольний клуб «Темп» ліквідований.
Для призначення пенсії позивачем надано дві довідки про заробітну плату, а саме: № 752 від 05.07.2011 року за період з 01.01.1983 р. по 26.09.1988 р., видану районним трудовим архівом за період роботи в Шепетівському буто-щебеневому кар'єрі, та № 178 від 20.01.1991 року, видану Шепетівським регіональним приватним футбольним клубом «Темп» за період з 27.09.1988 р. по 20.01.1991 р. Для обчислення пенсії враховано заробітну плату за період з лютого 1986 р. по січень 1990 р. як більш доцільний варіант обчислення заробітної плати.
Як встановлено з листів управління Пенсійного фонду України в м.Шепетівці та Шепетівському районі № 4706/04 від 18.04.2013 року № 21/0-14 від 24.03.2014 року довідка №178 від 20.01.1991 року, видана Шепетівським виробничим кооперативом «Темп», викликає сумнів; в зв'язку з неможливістю підтвердити зазначену довідку первинними документами, з 01.05.2013 року позивачу здійснено перерахунок раніше призначеної пенсії, внаслідок чого її розмір склав 1278,90 грн. Для розрахунку пенсії враховано довідку про заробітну плату № 752 від 05.07.2011 року, видану районним трудовим архівом за період з 01.09.1983 р. по 31.08.1988 року.
Не погоджуючись із зазначеними діями відповідача, ОСОБА_3 оскаржила їх до суду.
Суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови виходив з того, що оскільки відповідачем не надано доказів, що надана позивачем довідка про заробітну плату № 178 від 20.01.1991 року є недостовірною, Пенсійний фонд безпідставно зменшив розмір пенсії ОСОБА_3
З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів апеляційної інстанції погоджується, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 101 Закону України "Про пенсійне забезпечення" органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також у разі потреби перевіряти обґрунтованість їх видачі.
Згідно Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 листопада 2005 за №1566/11846 (ділі - Порядок № 22-1), до заяви про призначення пенсії додається, зокрема, довідка податкової адміністрації про присвоєння ідентифікаційного номеру, документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637, довідка про заробітну плату особи за період страхового стажу, документи про місце проживання (реєстрації) особи.
Порядком № 22-1 передбачено форму довідки про заробітну плату для обчислення пенсії, яка повинна містити: розшифровку сум помісячно, штамп підприємства, що видало довідку, найменування грошової одиниці сум, завіряється печаткою та підписується головним бухгалтером та керівником підприємства з розшифруванням прізвищ. Довідка надається на підставі особистих рахунків особи з зазначенням років, за які вона видана (Додаток №1).
Довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працювала особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або державними архівними установами (п.17 Порядку № 22-1).
Пунктом 38 Порядку №22-1 передбачені повноваження Управління Пенсійного фонду при прийнятті документів, а саме: перевіряти правильність оформлення заяви й подання про призначення пенсії, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; здійснювати попередню правову експертизу змісту і належного оформлення представлених документів; перевіряти правильність копій відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розходження; видати пам'ятку пенсіонеру, копія якої зберігається у пенсійній справі.
Призначення пенсії та її розмір ставляться у залежність від заробітку, фактично отриманого працівником у період його роботи.
Відповідно до ст.49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» виплата пенсії припиняється за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості.
Згідно ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Надаючи правову оцінку висновкам суду першої інстанції судова колегія зауважує, що відповідачем не надано доказів, що надана позивачем довідка про заробітну плату №178 від 20.01.1991 року є недостовірною.
Крім того, як досліджено зі змісту апеляційної скарги, відповідач приймаючи рішення про перерахунок розміру пенсії, виходив з відсутності можливості встановити достовірність довідки про заробітну плату позивача на Шепетівському виробничому кооперативі «Темп», через відсутність первинних документів.
Проте до вказаної позиції відповідача судова колегія ставиться критично, оскільки підставою для такого рішення повинен бути категоричний висновок про недостовірність таких даних, а не про неможливість їх перевірки.
Наявність чи відсутність у Шепетівського виробничого кооператива «Темп» первинних документів, що відображають характер та умови роботи позивача на час прийняття рішення про припинення виплати пенсії відповідачем не перевірялася.
В даному випадку, на думку судової колегії, в спірних правовідносинах відповідач, як суб'єкт владних повноважень, перекладає на позивача, фізичну особу, обов'язок по доведенню обставин, які ним не заперечуються, що є неприпустимим в силу ч. 2 ст. 71 КАС України.
Отже, наведені в апеляційній скарзі доводи не викликають сумнівів щодо правильності висновків суду першої інстанції та застосування норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до ч.1 ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Зважаючи на те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в місті Шепетівці та Шепетівському районі Хмельницької області залишити без задоволення, а постанову Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 17 жовтня 2014 року - без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.
Ухвала суду складена в повному обсязі 09 грудня 2014 року .
Головуючий Смілянець Е. С.
Судді Залімський І. Г.
Сушко О.О.