03 грудня 2014 р. Справа № 818/1908/14
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Бартош Н.С.
Суддів: Мельнікової Л.В. , Донець Л.О.
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 16.09.2014р. по справі № 818/1908/14
за позовом Публічного акціонерного товариства "Сумихімпром"
до Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області
про зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач, Публічне акціонерне товариство "Сумихімпром", звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області, в якому просить суд визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області щодо обліку в картці особового рахунку Публічного акціонерного товариства "Сумихімпром" 45871,06 грн. зобов'язань з податку на прибуток, визначених у податкових повідомленнях-рішеннях від 01.03.2011 р. №000162314 та №000172314 та 397971,70 грн. пені., визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області щодо обліку в картці особового рахунку Публічного акціонерного товариства "Сумихімпром" 45871,06 грн. зобов'язань з податку на прибуток, визначених у податкових повідомленнях-рішеннях від 01.03.2011 р. №000162314 та №000172314, 5922003,94 грн. узгоджених податкових зобов'язань включених до реєстру вимог кредиторів підприємства, та 397971,70 грн. пені та зобов'язати відповідача провести коригування в картці особового рахунку Публічного акціонерного товариства "Сумихімпром" з податку на прибуток юридичних осіб (код класифікації бюджету 11020100) шляхом списання з неї 45871,06 грн. зобов'язань з податку на прибуток, визначених у податкових повідомленнях-рішеннях від 01.03.2011 р. №000162314 та №000172314, 5922003,94 грн. узгоджених податкових зобов'язань включених до реєстру вимог кредиторів підприємства, 397971,70 грн. пені та відновлення в ній позитивного сальдо розрахунків з бюджетом в розмірі 21407507,06 грн.
Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 16.09.2014 р. позовні вимоги задоволено.
Державна податкова інспекція у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області, не погоджуючись з вказаним рішенням суду, в апеляційній скарзі вказує, що рішення є необґрунтованим та незаконним, прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Сумського окружного адміністративного суду від 16.09.2014 р. та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.
У відповідності до положень ст. 197 КАС України, зазначена адміністративна справа розглянута в порядку письмового провадження.
Колегія суддів, перевіривши рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та наведені в скарзі доводи, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а судове рішення, відповідно до положень ст. 203 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України ), скасуванню з закриттям провадження у справі з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що за результатами звіряння, проведеного в липні 2014 року між ПАТ «Сумихімпром» та ДПІ у м. Сумах, щодо розрахунків платника з бюджетом з податку на прибуток юридичних осіб (код класифікації бюджету 11020100) за період 01.01.2014 р. по 30.06.2014 р., складено акт від 07.07.2014 р. №5911-20 ( далі по тексту - Акт ). ( а.с. 8 )
За даними податкового органу, зазначеними в Акті, заборгованість підприємства з податку на прибуток станом на 30.06.2014 р. відсутня, сума переплати склала 15041275,67 грн.
За даними ПАТ «Сумихімпром» заборгованість з податку на прибуток також відсутня, проте сума переплати склала 21407507,06 грн.
Різниця між даними податкового органу та даними підприємства складає 6366231,39 грн.
Розбіжність даних щодо суми переплати з податку на прибуток, на думку позивача, виникла внаслідок неправомірного зменшення відповідачем ПАТ «Сумихімпром» податкових зобов'язань, нарахуванні пені та їх погашення за рахунок переплати підприємства.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», цей Закон має пріоритет перед іншими законодавчими актами України у регулюванні відносин, пов'язаних з банкрутством суб'єктів підприємницької діяльності, за винятком випадків, передбачених цим Законом.
Ухвалою Господарського суду Сумської області 24.10.2011 р. по справі №5021/2509/2011 порушено провадження у справі про банкрутство ПАТ «Сумихімпром» та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.
Відповідно до ст. 14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» конкурсними вважаються кредитори, вимоги яких виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство.
Конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.
Вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, - не розглядаються і вважаються погашеними, про що господарський суд зазначає в ухвалі, якою затверджує реєстр вимог кредиторів. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.
На виконання зазначеної вище норми Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» податковим органом до Господарського суду Сумської області було подано заяву від 13.03.2012 р. №23814/9/10-008 про визнання кредиторських вимог у справі про банкрутство №5021/2509/11 на загальну суму податку на прибуток підприємств в розмірі 30547952,90 грн.
Ухвалою Господарського суду Сумської області від 06.09.2012 р. по справі №5021/2509/2011 заявлені податковим органом конкурсні кредиторські вимоги визнано частково, а саме: в сумі 5922389,63 грн. з яких
- 3095115,94 грн. - основного боргу по податковому повідомленню-рішенню від 24.04.2009 р. №0000422314;
- 2826888 грн. - штрафні (фінансові) санкції по податковому повідомленню-рішенню від 24.04.2009 р. №0000422314;
- 385,69 грн. - пеня по податковому повідомленню-рішенню від 24.04.2009 р. №0000422314.
Кредиторські вимоги ДПІ ум. Сумах з податку на прибуток в розмірі 24625536,27 грн. Господарським судом Сумської області не визнано.
Списання невизнаної судом заборгованості з особової картки ПАТ «Сумихімпром» податковим органом здійснено не було.
За рахунок позитивного сальдо розрахунків з бюджетом в розмірі 21407502,06 грн. (переплата), ДПІ у м. Сумах здійснено погашення податку на прибуток по зобов'язанням, які не увійшли до реєстру вимог кредиторів (податкове повідомлення-рішення від 01.03.2011 р. №000162314 та податкове повідомлення-рішення від 01.03.2011 р. №000172314) в розмірі 45871,06 грн.
Крім того, позивач зазначає, що з акту звіряння розрахунків від 07.07.2014 р. №5911-20 встановлено, що податковим органом без врахування норм Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» погашено податкові зобов'язання ПАТ «Сумихімпром» в розмірі 5922389,63 грн., що увійшли до реєстру вимог кредиторів за рахунок позитивного сальдо розрахунків з бюджетом ПАТ «Сумихімпром».
Також, в порушення ст. 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» у період дії мораторію на задоволення вимог кредиторів ДПІ у м. Сумах нараховано ПАТ «Сумихімпром» пеню в розмірі 398357,39 грн. на суму податкових зобов'язань визначених податковим повідомленням-рішенням від 31.08.2012 р. №0000442250/0/40124 про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 16863103 грн. (яке скасовано постановою ВАСУ від 07.08.2013 р. по справі №2а-1870/7721/12) та здійснено її погашення у січні 2014 року за рахунок позитивного сальдо розрахунків з бюджетом ПАТ «Сумихімпром»
Зазначені вище протиправні дії податкового органу призвели до зменшення позитивного сальдо розрахунків з бюджетом ПАТ «Сумихімпром» на суму 6366231,39 грн. (5922389,63 + 45871,06 + 397971,70).
Враховуючи вищевикладене, позивач вважає, що ДПІ у м. Суми неправомірно обліковує в картці особового рахунку ПАТ «Сумихімпром» зобов'язання з податку на прибуток.
Вирішуючи питання про правомірність дій податкової інспекції та приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що даний спір є справою адміністративної юрисдикції, яка підлягає розгляду у судовому порядку.
Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Згідно з ч.1 та 2 ст.17 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму. Юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема: спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності; спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби; спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень; спори, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів; спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України; спори щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму.
Так, справа в адміністративному суді може бути порушена за наявності між сторонами публічно-правового спору, оскільки у розумінні ст.3 Кодексу адміністративного судочинства України справа адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин, вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, якщо позивач вважає, що цими рішеннями, діями чи бездіяльністю його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав чи свобод.
З наведених норм права випливає, що позивач на власний розсуд визначає, чи порушені його права рішеннями, дією або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень. Проте, ці рішення, дія або бездіяльність повинні бути такими, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин.
Отже, при визначенні юрисдикції справи, необхідно виходити з характеру спірних правовідносин, прав та інтересів, за захистом яких звернувся позивач, суб'єктного складу сторін, предмету спірних правовідносин.
У той же час, змістом Порядку ведення органами Міністерства доходів і зборів України оперативного обліку податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, інших платежів, які сплачуються під час митного оформлення товарів, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 05.12.2013 року № 765, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 04.02.2014 року за № 217/24994, встановлюється виключно механізм ведення територіальними органами Міністерства доходів і зборів України (далі - Міндоходів) оперативного обліку податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок), інших платежів, які сплачуються під час митного оформлення товарів.
Пунктом 1 розділу 2 згаданого Порядку визначено мету відкриття територіальними органами Міндоходів на кожний поточний рік інтегрованих карток платників за кожним платником та кожним видом платежу - облік нарахованих і сплачених сум платежів до бюджету.
З правового аналізу наведених положень вбачається, що облік платежів у картках особового рахунку за своєю юридичною природою не є тими діями суб'єкта владних повноважень, які породжують для підприємства будь-які правові наслідки.
Отже, саме по собі відображення у картці особового рахунку відповідних даних не породжує для платника податків настання будь-яких юридичних наслідків та не впливає на його права і обов'язки.
Таким чином, дії податкового органу по обліку платежів у інтегрованих картках платників неможливо вважати його рішенням, дією чи бездіяльністю, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки позивача у сфері публічно-правових відносин, а відтак вони не підпадають під дію пункту 1 частини 1 статті 17 КАС.
Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що в даному випадку обраний позивачем спосіб захисту права не відповідає його змісту, а спірні правовідносини не є публічно-правовими, що як наслідок, унеможливлює розгляд вказаної справи в порядку адміністративного судочинства, отже провадження в адміністративній справі слід закрити.
Таким чином, колегія суддів вважає, що приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку відносно того, що заявлені позовні вимоги підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Пунктом 1 частини 1 ст. 157 КАС України передбачено, що суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 198 КАС України, за насідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати постанову суду і залишити позовну заяву без розгляду або закрити провадження по справі.
З урахуванням встановлених обставин у справі та допущеного судом першої інстанції порушення норм процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ДПІ у м. Сумах підлягає частковому задоволенню, а постанова Сумського окружного адміністративного суду від 16.09.2014 року по справі № 818/1908/14 скасуванню з прийняттям ухвали про закриття провадження по справі.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 197, п. 3 ст. 198, п. 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області задовольнити частково.
Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 16.09.2014р. по справі № 818/1908/14 скасувати.
Провадження по справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Сумихімпром" до Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області про зобов'язання вчинити певні дії - закрити.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.
Головуючий суддя Бартош Н.С.
Судді Мельнікова Л.В. Донець Л.О.