Копія
Справа № 822/4243/14
27 листопада 2014 року м. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд
в складі:головуючого-суддіФелонюк Д.Л.
при секретаріСтадніку Д. М.
за участі:представників позивача - ОСОБА_5 за довіреністю від 20.10.2014 Залуцького В.Н. за довіреністю від 26.09.2014 представника відповідача - Напорчука С.В. за довіреністю №45 від 21.10.2013
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом Хмельницького політехнічного коледжу до Державної фінансової інспекції в Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування п.2 Вимоги №22-03-03-14/6663 від 04.09.2014, -
У судовому засіданні проголошено вступну і резолютивну частини постанови згідно ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України.
Хмельницький політехнічний коледж (далі - позивач, коледж, ХПК) звернувся в суд з позовом до Державної фінансової інспекції в Хмельницькій області (далі - відповідач, ДФІ в Хмельницькій області) про визнання протиправним та скасувати п.2 вимоги ДФІ в Хмельницькій області №22-03-03-14/6663 від 04.09.2014 (заява про уточнення позовних вимог вх.№37606 від 27.11.2014).
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що в період з 08.05.2014 по 25.07.2014 відповідно до п.1.1.1.1 Плану роботи ДФІ в Хмельницькій області та на підставі направлення, виданого начальником Державної фінансової інспекції №568 від 07.05.2014, провідним державним фінансовим інспектором відділу інспектування у сфері освіти і науки проведено ревізію фінансово-господарської діяльності ХПК за період з 01.01.2012 по завершений місяць 2014. За результатами проведеної ревізії 25.07.2014 складено Акт №03-08/101 ревізії, в якому перевіряючим були визначені порушення чинного законодавства посадовими особами позивача у процесі використання коштів державного бюджету, виділених Міністерством освіти і науки України на підготовку кадрів. На підставі Акту ревізії, ДФІ в Хмельницькій області прийнято вимогу № 22-03-14/6663 від 04.09.2014 року, відповідно до п.2 якої зазначено, що в порушення п.4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2002 №1298 "Про оплату праці працівників на основі єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери" (із змінами), п.5 п.4 наказу Міністерства освіти і науки України від 26.09.2005 №557 "Про впорядкування умов оплати праці та затвердження схем тарифних розрядів працівників навчальних закладів, установ освіти та наукових установ" (із змінами) в порушення п.2 постанови Кабінету Міністрів України від 03.04.1993 №245 "Про роботу за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій" (із змінами) та вимог п.5 "Положення про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій" затвердженого наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства фінансів України від 28.06.1993 №43, працівникам коледжу в ревізійному періоді нараховувались та виплачувались премії без дозволу Міністерства освіти і науки України на суму 20976,43 грн., безпідставно нараховано та виплачено доплати в розмірі 10% в сумі 6840,55 грн., виплачено заробітної плати суміснику коледжу в сумі 167,85 грн., та зайво сплачено нарахувань до державних цільових фондів на суму 6167,45 грн., чим завдано матеріальної шкоди (збитків) коледжу на загальну суму 34152,28 грн., у зв'язку з чим постановлено стягнути з осіб, винних в незаконному нарахуванні та виплаті заробітної плати, шкоду в сумі 27984,83 грн., та нарахувань в сумі 6167,45 грн., у порядку та розмірах встановлених ст. 133-136 Кодексу законів про працю України.
Пункт 2 вищезазначеної вимоги вважає протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки базується на необґрунтованих висновках проведеної відповідачем ревізії, які зафіксовані у акті 25.07.2014 №03-08/101.
Зазначає, що відповідно до ч.2 ст.57 Закону України "Про вищу освіту" від 17.01.2002 2984-ІІІ вищий навчальний заклад відповідно до статуту визначає форму і систему доплат, надбавок, премій та інші умови матеріального стимулювання педагогічним, науково-педагогічним та іншим категоріям працівників вищих навчальних закладів. Таким чином, законодавець відповідно до цієї відсилочної норми, вказує на те, що система і форма премій визначається Статутом вищого навчального закладу. Відповідно до п.7.7 Статуту Хмельницького політехнічного коледжу, який затверджений 18.07.2003 заст. міністра освіти і науки, форми і системи оплати праці, умови і показники преміювання працівників вищого навчального закладу визначається окремим Положенням, яке затверджує директор коледжу. Відповідно до п.6.2 Положення про порядок надання грошової винагороди педагогічним працівникам, адмінперсоналу та співробітникам Хмельницького політехнічного коледжу, яке затверджене директором коледжу 06.10.2005 виплата винагороди (премії) здійснюється на підставі наказу по коледжу. Зазначає, що відповідно до листа №1/9-648 від 18.11.2005 року Міністерства освіти і науки України Міністерство надає право керівникам навчальних закладів, установ освіти вирішувати питання щодо преміювання у межах наявних коштів на оплату праці. Крім того, п.4.3.2 контракту №ІІ-158, який укладений між Міністром освіти України та директором ОСОБА_6, преміювання директора здійснюється відповідно до діючого Положення в коледжі. Вважає безпідставним посилання відповідача на п.4 Постанови Кабінету Міністрів України №1298 "Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери", яким визначено, що преміювання керівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери, їх заступників, встановлення їм надбавок та доплат до посадових окладів, надання матеріальної допомоги здійснюється за рішенням органу вищого рівня у межах наявних коштів на оплату праці. Зазначає, що в силу ст.8 Конституції Україні в Україні (принцип верховенства права), в даному випадку необхідно застосувати положення ст.57 Закону України "Про вищу освіту", а не положення постанови Кабінету Міністрів України №1298. Таким чином, вимога ДФІ щодо неправомірності виплати премії директору Коледжу та його заступникам не ґрунтується на положеннях чинного законодавства.
Вказує, що відповідно до ч.2 ст.57 Закону України "Про вищу освіту" від 17.01.2002 року № 2984-ІІІ вищий навчальний заклад відповідно до статуту визначає форму і систему доплат, надбавок, премій та інші умови матеріального стимулювання педагогічним, науково-педагогічним та іншим категоріям працівників вищих навчальних закладів. Пункт 4 Постанови Кабінету Міністрів України №1298 "Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери" надає право керівникам місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, при яких створені централізовані бухгалтерії, керівникам бюджетних установ, закладів та організацій в межах фонду заробітної плати, затвердженого в кошторисах доходів і видатків:
а) установлювати працівникам цих установ, закладів та організацій конкретні розміри посадових окладів та доплат і надбавок до них;
б) надавати працівникам матеріальну допомогу, в тому числі на оздоровлення, в сумі не більше ніж один посадовий оклад на рік, крім матеріальної допомоги на поховання;
в) затверджувати порядок і розміри преміювання працівників відповідно до їх особистого внеску в загальні результати роботи у межах коштів на оплату праці.
Таким чином, директор коледжу має право встановлювати окремі надбавки та доплати але в межах фонду оплати праці. Вказує, що, як зазначено в Акті ревізії 03-08/101 від 25.07.2014 факт перевищення фонду оплати праці ревізорами не встановлено.
Отже, висновки відповідача про порушення керівництвом позивача вимог постанови Кабінету Міністрів України №1298 "Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери" є хибними, оскільки п.4 даної постанови надає право керівникам встановлювати конкретні розміри надбавок та доплат.
Вказує, що відповідно до п.2 постанови Кабінету Міністрів України від №245 "Про роботу за сумісництвом працівників державних підприємств, установ, організацій" встановлено, що тривалість роботи за сумісництвом не може перевищувати чотирьох годин на день і повного робочого дня у вихідний день. Загальна тривалість роботи за сумісництвом протягом місяця не повинна перевищувати половини місячної норми робочого часу. Оплата праці сумісників провадиться за фактично виконану роботу. Пункт 5 "Положення про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій", затвердженого наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства фінансів України від 28.06.1993 року № 43 передбачає, що оплата праці сумісників здійснюється за фактично виконану роботу. При встановленні сумісникам з погодинною оплатою праці нормованих завдань на основі технічно обгрунтованих норм оплата провадиться за кінцевими результатами за фактично виконаний обсяг робіт. Таким чином, оскільки викладач фізики ОСОБА_7 проводила заняття зі студентами в коледжі, то, відповідно до положень п.5 Наказу №43 від 28.06.1993, коледж і провів оплату праці даному працівнику. Крім того, жодним нормативним актом не передбачено обов'язок коледжу перевіряти чи перебуває працівник-сумісник по основному місцю роботи на роботі, чи у відрядженні, чи на лікарняному тощо.
Таким чином, висновок працівників ДФІ в Хмельницькій області про незаконне нарахування та виплату заробітної плати працівнику-суміснику не грунтується на законі, а, отже, є неправомірним.
Представники позивача в судовому засіданні та поданих додаткових поясненнях (вх.№34332 від 31.10.2014) просять задоволити позовні вимоги в повному обсязі. Додатково зазначають, що відповідно до ч.2 ст.57 Закону України "Про вищу освіту" від 17.01.2002 №2984-ІІІ вищий навчальний заклад відповідно до статуту визначає форму і систему доплат, надбавок, премій та інші умови матеріального стимулювання педагогічним, науково-педагогічним та іншим категоріям працівників вищих навчальних закладів. Відповідно до підпункту 13 п.1 постанови Кабінету Міністрів України від 27.08.2010 №796 "Про затвердження переліку платних послуг, які можуть надаватися навчальними закладами, іншими установами та закладами системи освіти, що належать до державної і комунальної форми власності" у сфері освітньої діяльності можуть надаватися платні послуги з проведення для громадян лекцій та консультацій з питань науки, техніки, права, культури, мистецтва, фізичної культури, спорту, туризму, краєзнавства тощо. Хмельницьким ПТК було організовано проведення консультацій з математики та української мови, як платні послуги, відповідно до положень зазначеної вище постанови. Дані консультації проводились кваліфікованими педагогічними працівниками коледжу в позаробочий час. Оплата за проведені консультації встановлювалась у відповідності до вимог спільного наказу Міністерства освіти і науки України, Міністерства економіки України, Міністерства фінансів України від 23.07.2010 №736/902/758 "Про затвердження порядків надання платних послуг державними та комунальними навчальними закладами", де п.2.2 передбачено, що складовими вартості послуг є витрати на оплату праці працівників. Таким чином, коледжем проводилась саме оплата праці педагогічних працівників коледжу, а не доплата як вважає ДФІ в Хмельницькій області. Крім того, як зазначено в акті ревізії №03-08/101 від 25.07.2014 факту перевищення фонду оплати праці ревізорами не встановлено.
Представник відповідача в судовому засіданні та поданих письмових запереченнях (вх.№33248 від 23.10.2014) просить відмовити в задоволенні позовних вимог, з даним адміністративним позовом не погоджується та вважає його безпідставним. Щодо нарахування та виплати премії без дозволу Міністерства освіти і науки України директору коледжу ОСОБА_6 та заступникам директора ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_5 та ОСОБА_10 зазначає, що преміювання керівника навчального закладу та його заступників проводиться відповідно Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2002 №1298 "Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери". Згідно з п.4 Постанови №1298, преміювання керівників навчальних закладів, установ освіти та наукових установ, їх заступників, установлення їм надбавок і доплат до посадових окладів, надання матеріальної допомоги здійснюється за рішенням органу вищого рівня у межах наявних коштів на оплату праці, а відповідно до п.5 зазначеної постанови, умови оплати праці, посадові оклади (ставки заробітної плати) та ставки погодинної оплати праці, визначені постановою, поширюються на відповідні категорії працівників всіх бюджетних установ, закладів та організацій незалежно від відомчого підпорядкування. Крім того, відповідно до пп.5 п.4 Наказу Міністерства освіти і науки України від 26.09.2005 №557 "Про впорядкування умов оплати праці та затвердження схем тарифних розрядів працівників навчальних закладів, установ освіти та наукових установ", преміювання керівників навчальних закладів, установ освіти та наукових установ, їх заступників, установлення їм надбавок і доплат до посадових окладів, надання матеріальної допомоги здійснюється за рішенням органу вищого рівня у межах наявних коштів на оплату праці" (у цьому випадку Міністерства освіти і науки України). Крім того, Міністерством освіти і науки України (яке є головним розпорядником бюджетних коштів для коледжу) навчальним закладам, іншим бюджетним установам, підпорядкованим Міністерству освіти направлено лист від 25.09.2013 №1/9-667 "Про преміювання, встановлення надбавок і доплат до посадових окладів та надання матеріальної допомоги керівникам та їх заступникам". У даному листі вказано, що преміювання керівників та їх заступників, встановлення їм надбавок і доплат до посадових окладів та надання матеріальної допомоги здійснюється відповідно до Постанови №1298 та Наказу №557.
Щодо безпідставного нарахування та виплати доплати за організацію платних курсів в розмірі 10% директору ОСОБА_6 та заступнику директора ОСОБА_5 зазначає, що оплата праці працівників вищих учбових закладів регламентується та регулюється Законом України "Про вищу освіту" від 17.01.2002 №2984-ІІІ, постановою Кабінету Міністрів України №1298 "Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери", наказом Міністерства освіти і науки України від 26.09.2005 №557 "Про впорядкування умов оплати праці та затвердження схем тарифних розрядів працівників навчальних закладів, установ освіти та наукових установ" (зі змінами) та "Інструкцією про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти", затвердженої наказом Міністерства освіти України від 15.04.1993 №102 (зі змінами). Доплата за організацію платних курсів в розмірі 10 % до посадового окладу директору та заступнику вищого учбового закладу вищезазначеними нормативними документами не передбачена. Зазначає, що в п.4 Постанови Кабінету Міністрів України №1298 "Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери" (зі змінами) на який посилається позивач, йде мова про встановлення конкретного розміру посадових окладів та доплат і надбавок до них, а не про вид або структуру доплат та надбавок. Крім того, надбавки і доплати до посадових окладів керівникам та їх заступника здійснюються з дозволу Міністерства освіти і науки Міністерством освіти, про що детально описано в попередньому п.4 даного Висновку на заперечення (зауваження) до акта ревізії.
Щодо незаконного нарахованої та виплаченої заробітної плати суміснику Коледжу ОСОБА_7 зазначає, що відповідно до Постанови №245 сумісники можуть працювати на тому ж або іншому підприємстві, в установі, організації у вільний від основної роботи час. Враховуючи те, що листом Науково-методичного центру професійно-технічної освіти та підвищення кваліфікації інженерно-педагогічних працівників у Хмельницькій області від 29.05.2014 №28, підтверджено перебування ОСОБА_7, у відрядженні з 17.01.2012 по 27.01.2012 за основним місцем роботи, тому проводити навчання у вказаний період ОСОБА_7 не мала можливості.
Заслухавши представників позивача, представника відповідача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх взаємному зв'язку і сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню на підставі наведеного нижче.
Суд встановив, що у період часу з 08.05.2014 по 25.07.2014 (ревізію було зупинено на період з 12.06.2014 по 16.07.2014) працівником відповідача відповідно до п.1.1.1.1 плану роботи ДФІ в Хмельницькій області на ІІ квартал 2014 року та на підставі направлення, виданого начальником ДФІ в Хмельницькій області від 07.05.2014 №568, проведено планову ревізію фінансово-господарської діяльності ХПК за період з 01.01.2012 по завершений місяць 2014 року.
За результатами проведеної ревізії відповідачем складено акт ревізії фінансово-господарської діяльності Хмельницького політехнічного коледжу за період з 01.01.2012 по завершений місяць 2014 року №03-08/101 від 25.07.2014. Як вбачається з висновків вищезазначеного акту ревізією встановлено порушення позивачем фінансової дисципліни.
На підставі висновків акту ревізії, з метою повного усунення виявлених порушень і недоліків, попередження їх виникнення та недопущення в подальшому, керуючись ч.7 ст.10 Закону України від 26.01.1993 №2939-ХІІ "Про основні заходи здійснення державного фінансового контролю", відповідачем винесена вимога №22-03-03-14/6663 від 04.09.2014, відповідно до п.2 якої: в порушення п.4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2002 №1298 "Про оплату праці працівників на основі єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери" (із змінами), п.5 п.4 наказу Міністерства освіти і науки України від 26.09.2005 №557 "Про впорядкування умов оплати праці та затвердження схем тарифних розрядів працівників навчальних закладів, установ освіти та наукових установ" (із змінами) в порушення п.2 постанови Кабінету Міністрів України від 03.04.1993 №245 "Про роботу за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій" (із змінами) та вимог п.5 "Положення про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій" (із змінами) та вимог п.5 Положення про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій, затвердженого наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства фінансів України від 28.06.1993 №43, працівникам коледжу в ревізійному періоді нараховувались та виплачувались премії без дозволу Міністерства освіти і науки України на суму 20976,43 грн., безпідставно нараховано та виплачено доплати в розмірі 10% в сумі 6840,55 грн., виплачено заробітної плати суміснику коледжу в сумі 167,85 грн. та зайво сплачено нарахувань до державних цільових фондів на суму 6167,45 грн., чим завдано матеріальної шкоди (збитків) коледжу на загальну суму 34152,28 грн., у зв'язку з чим: - стягнути з осіб, винних в незаконному нарахуванні та виплаті заробітної плати, шкоду в сумі 27984,83 грн. та нарахувань в сумі 6167,45 грн. у порядку та розмірах встановлених ст.133-1,36 Кодексу законів про працю України.
На погоджуючись із зазначеною вимогою (п.2 вимоги), позивач звернувся з позовом до суду про визнання його протиправним та скасування.
Досліджуючи правомірність висновків відповідача, суд встановив та враховує наступне.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні визначає Закон України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" від 26.01.1993 №2939-XII (далі - Закон №2939-ХІІ).
Відповідно до ст.1 Закону №2939-ХІІ, здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Президентом України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (далі - орган державного фінансового контролю).
Згідно ст.2 Закону №2939-ХІІ Головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов'язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб'єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням законодавства на всіх стадіях бюджетного процесу щодо державного і місцевих бюджетів, дотриманням законодавства про державні закупівлі, діяльністю суб'єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.
Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, перевірки державних закупівель та інспектування.
Порядок проведення органом державного фінансового контролю державного фінансового аудиту, інспектування та перевірок державних закупівель установлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ст.ст.4, 11 Закону №2939-ХІІ, інспектування здійснюється органом державного фінансового контролю у формі ревізії та полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності підконтрольної установи, яка повинна забезпечувати виявлення наявних фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб. Результати ревізії викладаються в акті.
Плановою виїзною ревізією вважається ревізія у підконтрольних установах, яка передбачена у плані роботи органу державного фінансового контролю і проводиться за місцезнаходженням такої юридичної особи чи за місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така планова виїзна ревізія.
Процедуру проведення інспектування в міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов'язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і у суб'єктів господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували в період, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у період, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), а на підставі рішення суду - в інших суб'єктів господарювання визначає Порядок проведення інспектування Державною фінансовою інспекцією, її територіальними органами, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2006 №550 (далі - Порядок №550).
Відповідно до п.2 Порядку №550, інспектування полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності об'єкта контролю і проводиться у формі ревізії, яка повинна забезпечувати виявлення фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб.
Згідно п.35 Порядку №550, результати ревізії оформляються актом, який складається на паперовому носії державною мовою і повинен мати наскрізну нумерацію сторінок. На першому аркуші акта ревізії, який оформляється на бланку контролюючого органу, зазначається назва документа (акт), дата і номер, місце складення (назва міста, села чи селища).
Якщо вжитими в період ревізії заходами не забезпечено повне усунення виявлених порушень, контролюючим органом у строк не пізніше ніж 10 робочих днів після реєстрації акта ревізії, а у разі надходження заперечень (зауважень) до нього - не пізніше ніж 3 робочих дні після надіслання висновків на такі заперечення (зауваження) надсилається об'єкту контролю письмова вимога щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства із зазначенням строку зворотного інформування (п.46 Порядку №550).
Таким чином, відповідач наділений відповідними повноваженнями щодо проведення ревізій та надіслання вимог щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства.
Досліджуючи правомірність висновків відповідача про порушення позивачем п.4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2002 №1298 "Про оплату праці працівників на основі єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери", пп.5 п.4 наказу Міністерства освіти і науки України від 26.09.2005 №557 "Про впорядкування умов оплати праці та затвердження схем тарифних розрядів працівників навчальних закладів, установ освіти та наукових установ", а саме нарахування та виплата працівникам коледжу (директору -ОСОБА_6 та заступникам директора ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_5 та ОСОБА_10.) в ревізійному періоді премій без дозволу Міністерства освіти і науки України на суму 20976,43 грн. та, відповідно, зайво перераховано до державних цільових фондів - 4622,72 грн., суд встановив та враховує наступне.
Відповідно до ч.2 ст.57 Закону України "Про вищу освіту" від 17.01.2002 2984-ІІІ, чинного на момент виникнення спірних правовідносин, вищий навчальний заклад відповідно до статуту визначає форму і систему доплат, надбавок, премій та інші умови матеріального стимулювання педагогічним, науково-педагогічним та іншим категоріям працівників вищих навчальних закладів.
Згідно п.7.7 статуту ХПК (прийнятого загальними зборами трудового колективу коледжу, протокол №2 від 27.02.2003) затвердженого та зареєстрованого Міністерством освіти і науки України 18.07.2003 форми і системи оплати праці, умови і показники преміювання працівників вищого навчального закладу, порядок встановлення надбавок за високі досягнення у праці або на період виконання особливо важливих робіт, а також порядок встановлення і скасування підвищених посадових окладів, стипендій, доплат для працівників з суміщення посад, розширення зон обслуговування, виконання обов'язків тимчасово відсутніх працівників, визначається окремим Положенням, яке затверджує директор коледжу.
Відповідно до п.3.2 Положень про порядок надання грошової винагороди педагогічним працівникам, адмінперсоналу та співробітникам Хмельницького політехнічного коледжу на 2012 рік та на 2013 рік, виплата грошової винагороди здійснюється на підставі наказу по коледжу.
Відповідно до пункту 3.6 контракту №ІІІ-158 від 25.12.2008 про призначення на посаду директора Хмельницького політехнічного коледжу ОСОБА_6 (далі - керівник), керівник має право розпоряджатися майном і коштами навчального закладу в межах кошторису доходів і видатків навчального закладу відповідно до законодавства (п.2.2.4 контракту); система матеріального стимулювання та соціально-побутового забезпечення працівників, що діє у закладі, повністю поширюється на ОСОБА_6 (п.3.6 контракту); оплата праці, передбачена цим контрактом, здійснюється у навчальному закладі із коштів, що спрямовані на оплату праці (п.3.7 контракту).
Відповідно до п.4 постанови Кабінету Міністрів України "Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери" від 30.08.2002 №1298 (далі - Постанова №1298), преміювання керівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери, їх заступників, встановлення їм надбавок та доплат до посадових окладів, надання матеріальної допомоги здійснюється за рішенням органу вищого рівня у межах наявних коштів на оплату праці.
Відповідно до листа №1/9-648 від 18.11.2005 Міністерства освіти і науки України Міністерство надає право керівникам навчальних закладів, установ освіти вирішувати питання щодо преміювання у межах наявних коштів на оплату праці.
Таким чином, суд приходить до переконання, що орган вищого рівня - Міністерство освіти і науки України, листом №1/9-648 від 18.11.2005 здійснило свої повноваження щодо вирішення питання про преміювання директора ХПК та його заступників, передавши їх на вирішення керівників навчальних закладів, а отже, порушення порядку преміювання в даному випадку відсутнє, премії директору коледжу ОСОБА_6 та заступникам директора ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_5 і ОСОБА_10 в сумі 20976,43 грн. виплачено законно та обґрунтовано та, відповідно, відсутнє зайве перерахування до державних цільових фондів нарахувань на суму 4622,72 грн..
Посилання відповідача на лист Міністерства освіти і науки України від 25.09.2013 №1/9-667, згідно якого з 1 жовтня 2013 року преміювання керівників освітніх установ та їх заступників, установлення їм надбавок і доплат до посадових окладів, надання матеріальної допомоги здійснюється з дозволу Міністерства освіти і науки (для освітніх установ, що фінансуються з Державного бюджету) та відповідних вищих органів управління (для освітніх установ, що фінансуються з місцевих бюджетів) у межах наявних коштів на оплату праці, за умови наявності економії фонду заробітної плати та відсутності заборгованості з виплати заробітної плати, стипендії і комунальних платежів, як на підставу неправомірних дій позивача щодо нарахування премій директору та заступникам директора в сумі 20976,43 грн. без дозволу Міністерства освіти і науки України, суд вважає безпідставним, оскільки нарахування та виплата премій директору ХПК та його заступникам з 01.10.2013 року позивачем не здійснювалась, що не заперечується відповідачем.
Досліджуючи правомірність висновків відповідача про порушення позивачем п.4 постанови №1298, пп.5 п.4 наказу Міністерства освіти і науки України від 26.09.2005 №557 "Про впорядкування умов оплати праці та затвердження схем тарифних розрядів працівників навчальних закладів, установ освіти та наукових установ", а саме безпідставне нарахування та виплата позивачем доплати за організацію платних курсів в розмірі 10% директору ОСОБА_6 на суму 3941,01 грн. та заступнику директора ОСОБА_5 на суму 2899,54 грн. та як наслідок нараховано та перераховано до державних цільових фондів єдиного соціального внеску на суму 1507,74 грн., суд встановив та враховує наступне.
Відповідно до ч.2 ст.57 Закону України "Про вищу освіту" від 17.01.2002 №2984-ІІІ, вищий навчальний заклад відповідно до статуту визначає форму і систему доплат, надбавок, премій та інші умови матеріального стимулювання педагогічним, науково-педагогічним та іншим категоріям працівників вищих навчальних закладів.
За змістом підпункту 13 п.1 Переліку платних послуг, які можуть надаватися навчальними закладами, іншими установами та закладами системи освіти, що належать до державної та комунальної форми власності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.08.2010 №796, у сфері освітньої діяльності можуть надаватися платні послуги з проведення для громадян лекцій та консультацій з питань науки, техніки, права, культури, мистецтва, фізичної культури, спорту, туризму, краєзнавства тощо.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що директор коледжу має право встановлювати окремі надбавки та доплати але в межах фонду оплати праці. Перевищення фонду оплати праці відповідачем під час перевірки не встановлено.
Суд встановив, що ХПК було організовано проведення консультацій з математики та української мови, як платні послуги, відповідно до положень зазначеної вище постанови, які проводилися в позаробочий час. Оплата за проведені консультації встановлювалась у відповідності до вимог спільного наказу Міністерства освіти і науки України, Міністерства економіки України, Міністерства фінансів України від 23.07.2010 №736/902/758 "Про затвердження порядків надання платних послуг державними та комунальними навчальними закладами", де п.2.2 передбачено, що складовими вартості послуг є витрати на оплату праці працівників. Отже, позивачем проводилась саме оплата праці педагогічних працівників коледжу, а не доплата як вважає ДФІ в Хмельницькій області.
Отже, висновки відповідача щодо неправомірності нарахування та виплати позивачем доплати директору і заступнику директора в розмірі 10% на суму 2899,54 грн. та як наслідок нарахування та перерахування до державних цільових фондів єдиного соціального внеску на суму 1507,74 грн. суд вважає необґрунтованими.
Досліджуючи правомірність висновків відповідача про порушення позивачем п.2 постанови Кабінету Міністрів України від 03.04.1993 №245 "Про роботу за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій" та вимог п.5 Положення про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій, затвердженого наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства фінансів України від 28.06.1993 №43, а саме незаконне нарахування та виплата заробітної плати суміснику ХПК ОСОБА_7 в сумі 167,85 грн. та як наслідок неправомірне нарахування та перерахування до державних цільових фондів 36,99 грн., як такій що перебувала з 17.01.2012 по 27.01.2012 у відрядженні за основним місцем роботи, суд встановив та враховує наступне.
Суд встановив, що відповідно до витягу з наказу Хмельницького політехнічного коледжу від 31.08.2011 №152-к ОСОБА_7 (викладач фізики) прийнята на роботу викладачів з погодинною оплатою на 2011-2012 навчальний рік. Основне місце роботи ОСОБА_7 - Науково-методичний центр професійно-технічної освіти та підвищення кваліфікації інженерно-педагогічних працівників у Хмельницькій області.
Підставою для висновків відповідача про порушення позивачем п.2 постанови Кабінету Міністрів України від 03.04.1993 №245 "Про роботу за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій" та вимог п.5 Положення про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій, затвердженого наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства фінансів України від 28.06.1993 №4 стало те, що ОСОБА_7 перебувала у відрядженні з 17.01.2012 по 27.01.2012 за основним місцем роботи (лист Науково-методичного центру професійно-технічної освіти та підвищення кваліфікації інженерно-педагогічних працівників у Хмельницькій області від 29.05.2014 №28) і тому проводити навчання у вказаний період у позивача ОСОБА_7 не мала можливості.
Відповідно до п.2 постанови Кабінету Міністрів України "Про роботу за сумісництвом працівників державних підприємств, установ, організацій" від 03.04.1993 №245, установлено, що тривалість роботи за сумісництвом не може перевищувати чотирьох годин на день і повного робочого дня у вихідний день. Загальна тривалість роботи за сумісництвом протягом місяця не повинна перевищувати половини місячної норми робочого часу. Оплата праці сумісників провадиться за фактично виконану роботу.
Пункт 5 "Положення про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій", затвердженого наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства фінансів України від 28.06.1993 №43, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.06.1993 за №76, передбачає, що оплата праці сумісників здійснюється за фактично виконану роботу. При встановленні сумісникам з погодинною оплатою праці нормованих завдань на основі технічно обгрунтованих норм оплата провадиться за кінцевими результатами за фактично виконаний обсяг робіт.
Факт проведення викладачем фізики ОСОБА_7 занять в Хмельницькому ПТК підтверджується копіями журналів навчальних занять, довідкою про виконання годин викладачами коледжу в січні 2012, розрахунковим листом за січень 2012 року та не заперечується відповідачем. Позивач відповідно до положень п. 5 Наказу №43 від 28.06.1993 провів оплату праці ОСОБА_7 за фактично виконану роботу.
Суд враховує, що жодним нормативним актом не передбачено обов'язок позивача перевіряти чи перебуває працівник-сумісник по основному місцю роботи на роботі, чи у відрядженні, чи на лікарняному тощо.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позивачем правомірно нараховано та виплачено ОСОБА_7 заробітної плати на загальну суму 204,84 грн., з яких сума нарахувань до державних цільових фондів - 36,99 грн..
Згідно ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно ч.1 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Частиною 2 ст.71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З огляду на вищезазначене, суд вважає, що відповідачем не доведено, а судом не встановлено правомірність п.2 вимоги №22-03-03-14/6663 від 04.09.2014, а тому позовні вимоги позивача щодо визнання протиправним та скасувати п.2 вимоги ДФІ в Хмельницькій області №22-03-03-14/6663 від 04.09.2014 необхідно задовольнити в повному обсязі.
Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Керуючись ст.ст. 6, 7, 8, 9, 11, 14, 49, 51, 69, 70, 71, 86, 94, 104, 158-163, 167, 254 КАС України, суд -
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати п.2 Вимоги Державної фінансової інспекції в Хмельницькій області №22-03-03-14/6663 від 04.09.2014 "Про усунення порушень виявлених ревізією".
Присудити з Державного бюджету України на користь Хмельницького політехнічного коледжу понесені судові витрати в розмірі 73,08 грн. (сімдесят три гривні 08 коп.).
Постанова суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання.
Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України.
Повний текст постанови виготовлено 02 грудня 2014 року
Суддя/підпис/
"Згідно з оригіналом" Суддя Д.Л. Фелонюк