Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі
головуючого
Селівона О.Ф.
суддів
Гошовської Т.В., Кривенди О.В.
розглянула в судовому засіданні 1 лютого 2007 року в м. Києві кримінальну справу за касаційним поданням прокурора, який брав участь у розгляді справи в суді апеляційної інстанції та касаційними скаргами захисника ОСОБА_1 і засудженого ОСОБА_2 на вирок Павлоградського міськрайонного суду від 10 червня 2005 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 20 вересня 2005 року.
Зазначеним вироком засуджено
ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження,
уродженця с. Маркове м. Лісозаводська Приморського краю,
громадянина України, несудимого,
за ч. 1 ст. 121 КК України на 5 років позбавлення волі.
Постановлено стягнути із засудженого ОСОБА_2 на користь потерпілого ОСОБА_3 9000 грн. у відшкодування моральної шкоди.
Ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 20 вересня 2005 року зазначений вирок змінений - застосована ст. 69 КК України і ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 121 КК України призначено покарання - 3 роки позбавлення волі.
ОСОБА_2 засуджений за те, що він, 23 вересня 2004 року, біля магазину “Петровський» на вул. Петровського, а потім і біля магазина “Надія» на вул. Маяковського м. Тернівка, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, на грунті раптово виниклих особистих неприязних стосунків, руками наніс безліч ударів в обличчя, живіт та груди потерпілому ОСОБА_3, чим заподіяв йому тілесні ушкодження різного ступеню тяжкості, у тому числі і тяжкі тілесні ушкодження у виді закритої тупої травми живота з розривом печінки.
У касаційному поданні прокурор, не оскаржуючи висновки суду щодо фактичних обставин справи та правильності юридичної оцінки дій засудженого ОСОБА_2 , стверджує, що суд апеляційної інстанції безпідставно застосував щодо нього вимоги ст. 69 КК України і ставить питання про скасування ухвали апеляційного суду Дніпропетровської області від 20 вересня 2005 року за м'якістю призначеного засудженому покарання з направленням справи на новий апеляційний розгляд.
У касаційних скаргах захисник ОСОБА_1 та засуджений ОСОБА_2 просять змінити судові рішення, застосувати до засудженого вимоги ст. 75 КК України і звільнити його від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та, обговоривши доводи касаторів, колегія суддів вважає, що касаційне подання та касаційні скарги не підлягають задоволенню з таких підстав.
Висновки про винуватість засудженого ОСОБА_2 у вчиненні злочину суд обґрунтував викладеними у вироку доказами, які ніким не оспорюються.
Виходячи з фактичних обставин справи, місцевий суд правильно кваліфікував дії засудженого ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 121 КК України.
Що стосується покарання призначення засудженому покарання, із врахуванням внесених змін судом апеляційної інстанції, то вирішення цього питання відповідає вимогам ст. 65 КК України.
Безпідставним вважає колегія суддів доводи касаційного подання прокурора щодо необґрунтованості застосування судом апеляційної інстанції ст. 69 КК України при призначенні покарання ОСОБА_2.
Як видно із змісту судових рішень, призначаючи засудженому покарання, судовими інстанціями було враховано ступень тяжкості вчиненого ним злочину, пом'якшуючі та обтяжуючи покарання обставини, дані про його особу, з яких видно, що він є молодою людиною, раніше несудимий, має на утриманні малолітню дитину, позитивно характеризується за постійним місцем проживання й роботи, відшкодував матеріальні збитки й у вчиненому щиро розкаявся. Крім того, потерпілий ОСОБА_3 ніяких претензій до засудженого ОСОБА_2 немає.
Згідно ст. 69 КК України за наявності декількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного суд може за тяжкий злочин призначити покарання нижче від найнижчої межі. встановленої у санкції відповідної статті Особливої частини КК України.
З мотивувальної частини ухвали апеляційного суду видно, що, змінюючи вирок, як обставини, що пом'якшують покарання апеляційна інстанція врахувала щире каяття, повне визнання вини засудженим. відшкодування матеріальної шкоди, вчинення злочину вперше, наявність на утриманні малолітньої дитини. Приймаючи до уваги сукупність цих обставин, які суттєво знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, а також із врахуванням установлених позитивних даних про особу засудженого, рішення апеляційного суду про пом'якшення ОСОБА_2 покарання є мотивованим, обґрунтованим і таким, що відповідає вимогам ст.ст. 65, 69 КК України.
Разом із тим, підстав для застосування вимог ст. 75 КК України та звільнення засудженого від відбування покарання з випробуванням, як про це ставиться питання у касаційних скаргах засудженого та його захисника, не встановлено.
Істотних порушень кримінально-процесуального законодавства, які б могли вплинути на правильність висновків суду, колегією суддів по справі не виявлено.
З урахуванням викладеного, колегія суддів не знаходить підстав для призначення справи до касаційного розгляду.
Керуючись ст. 394 КПК України, колегія суддів,-
у задоволенні касаційного подання прокурора та касаційних скарг захисника ОСОБА_1 і засудженого ОСОБА_2 відмовити.
Судді:
Селівон О.Ф. Гошовська Т.В. Кривенда О.В.