Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі:
головуючого, судді
Редьки А.І.
суддів
Пивовара В.Ф. і Жука В.Г.
розглянула в судовому засіданні 1 лютого 2007 року в м. Києві кримінальну справу за касаційними скаргами засудженого ОСОБА_1 і його захисника - адвоката ОСОБА_2 на вирок Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 9 березня 2006 року, яким засуджено
ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження,
немаючого судимості,
за ч. 2 ст. 286 КК України на п'ять років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на три роки.
Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 1.653 грн. 76 коп. на відшкодування матеріальної і 20.000 грн. на відшкодування моральної шкоди.
Суд визнав ОСОБА_1 винуватим у тому, що він 23 квітня 2003 року, керуючи автомобілем “ЗАЗ ІНФОРМАЦІЯ_2», д/н НОМЕР_1, та рухаючись по вул. Стартовій від автошляху Харків - Сімферополь у напрямку вул. Воєнстрой у м. Запоріжжі, порушив вимоги п. п. 12.1; 12.3 Правил дорожнього руху - виїхав за межі проїжджої частини дороги і, не справившись з керуванням, допустив наїзд на пішохода ОСОБА_4, який йшов у попутному напрямку узбіччям дороги, що спричинило смерть потерпілого.
Ухвалою Апеляційного суду Запорізької області від 7 червня 2006 року вирок залишено без зміни.
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1 просить скасувати вирок і ухвалу, а справу - направити на додаткове розслідування. Стверджує, що в його діях відсутній склад злочину. Вважає, що всі докази у справі - сфальсифіковані, причиною ДТП та її наслідків стали неправомірні дії самого потерпілого.
Захисник - адвокат ОСОБА_2 у своїй касаційній скарзі також ставить питання про скасування вироку й ухвали та направлення справи на додаткове розслідування. На його думку, ОСОБА_1 засуджено безпідставно, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи. Твердить, що судом були допущені однобічність, неповнота, а також істотні порушення норм КПК України, у тому числі ті, що регулюють право на захист.
Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, перевіривши матеріали кримінальної справи та обговоривши доводи касаційних скарг, колегія суддів вважає, що підстав для їхнього задоволення немає.
Винуватість ОСОБА_1 в порушенні правил безпеки дорожнього руху, що спричинило смерть потерпілого, матеріалами справи доведена і в колегії суддів сумнів не викликає.
Обгрунтовуючи свій висновок, суд послався у вироку на показання свідків - очевидців ОСОБА_5 і ОСОБА_6 про те, що ДТП сталася у той час, коли автомобіль “ЗАЗ ІНФОРМАЦІЯ_2» під керуванням ОСОБА_1, який рухався у попутному з ними напрямку, несподівано виїхав з проїжджої частини на узбіччя дороги і смертельно травмував ОСОБА_4 За словами цих свідків, інших транспортних засобів, які б могли перешкодити руху автомобіля засудженого, не було. Аналогічними були показання свідків ОСОБА_5 і ОСОБА_6 під час відтворення обстановки і обставин події.
Свідок ОСОБА_7 підтвердив, що на дорозі будь-яких інших транспортних засобів, крім автомобіля засудженого, не було. Після наїзду, зазначав свідок, ОСОБА_1 вийшов з машини та, побачивши, що потерпілий мертвий, поїхав з місця пригоди, не вмикаючи фар.
Показання цих свідків знайшли підтвердження сукупністю всіх інших доказів у справі, у тому числі показаннями свідків ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, тими даними, що містяться у протоколах огляду місця події, виявлення на узбіччі дороги трупа та речових доказів, огляду транспортного засобу, висновках судової авто-технічної експертизи про те, що дії водія ОСОБА_1 суперечили вимогам п. п. 12.1; 12.3 Правил дорожнього руху і знаходилися у прямому причинному зв'язку з ДТП і її наслідками, а також висновками судово-медичної експертизи про кількість, характер і локалізацію тілесних ушкоджень, виявлених на тілі ОСОБА_4 та причини настання його смерті.
Аналіз сукупності всіх доказів у справі дав судовим інстанціям підстави для висновку, що ОСОБА_1 учинив діяння, яке за своїми ознаками утворює склад злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
Покарання винуватому призначено у відповідності з вимогами закону. Цивільний позов у справі вирішено згідно з вимогами чинного законодавства.
Будь-яких даних про упередженість органів досудового слідства чи суду, порушення ними норм КПК України, які були б підставою для зміни або скасування судових рішень, не встановлено.
Колегія суддів не знаходить підстав для призначення кримінальної справи до касаційного розгляду з обов'язковим повідомленням осіб, зазначених у ст. 384 КПК України.
Керуючись ст. 394 КПК України, колегія суддів
ухвалила:
відмовити засудженому ОСОБА_1 та його захиснику - адвокату ОСОБА_2 в задоволенні касаційних скарг.
Судді:
Пивовар В.Ф. Редька А.І. Жук В.Г.