28 листопада 2006 року Колегія суддів судової палати в
цивільних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:
Головуючого: Парандюк Т.С.,
Суддів: БахметовоїВ.М., Ткача З.Є.,
при секретарі Гачинській М.В.,
з участю ОСОБА_1., ОСОБА_2.,ОСОБА_3,
ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5,ОСОБА_1, ОСОБА_6 на рішення Підволочиського районного суду від 17 жовтня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_5, ОСОБА_6,ОСОБА_1 про визнання їх такими, що втратили право на користування жилим приміщенням та зняття з реєстрації,
встановила:
В серпні 2006 рокуОСОБА_3 пред'явив позов до ОСОБА_5., ОСОБА_1., ОСОБА_6. про визнання їх такими, що втратили право на користування житловим приміщенням розташованого в АДРЕСА_1, у зв'язку з їх переїздом на інше постійне місце проживання. Позивач посилався на те, що у 1995 році на його сім'ю із 4-х осіб було надано зазначену квартиру.
ОСОБА_5., після розірвання шлюбу, разом з дітьми ОСОБА_6. та ОСОБА_1., у 1998 році вибула на постійне місце проживання АДРЕСА_2, де проживають по АДРЕСА_2. Після вибуття відповідачі добровільно знятись з реєстрації не бажають.
Рішенням Підволочиського районного суду від 17 жовтня 2006 року
Справа № 22а-1205 Головуючий у 1-й інстанції: Кузьменш І.О.
Категорія : житлові спори Доповідач Ткач З.Є.
1
вирішено: «Позов задоволити. Визнати ОСОБА_5, ОСОБА_6,ОСОБА_1 втратившими право користування жилим приміщенням -квартирою АДРЕСА_3 і зняти їх у реєстрації у цій квартирі.»
В апеляційній скарзі ОСОБА_5., ОСОБА_1., ОСОБА_6. просять рішення суду скасувати, посилаючись на невідповідність висновків суду про їх вибуття на постійне місце проживання.
Ознайомившись з матеріалами справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, апелянтів, які підтримали апеляційну скаргу, позивача, який апеляційну скаргу не визнав, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних мотивів.
Відповідно до ст. 107 ЖК України, у разі вибуття наймача та членів його сім'ї на постійне проживання до іншого населеного пункту або в інше жиле приміщення в тому ж населеному пункті договір найму жилого приміщення вважається розірваним з дня вибуття. Якщо з жилого приміщення вибуває не вся сім'я, то договір найму жилого приміщення не розривається, а член сім'ї, який вибув, втрачає право користування цим жилим приміщенням з дня вибуття.
Задовольняючи позовні вимоги , суд першої інстанції виходив з того, що відповідачі вибули на постійне проживання в м. Волочиськ і, відповідно до вимог вищевказаного закону, втратили право на користування квартирою, яка розташована в смт. Підволочиську.
З цим висновком суду колегія не погоджується, оскільки він не відповідає на обставинах справи, яких суд не взяв до уваги при вирішенні спору.
Так апелянти, відповідачі по справі, заперечували факт вибуття в м. Волочиськ на постійне місце проживання., їх доводи є обґрунтованими.
Так судом встановлено, що колишня дружина позивача ОСОБА_5. вибула із спірної квартири на тимчасове проживання в помешкання, яке розташоване в АДРЕСА_2, до брата, яке належить йому на праві власності.
ОСОБА_1. після вибуття проживав до 1999 року в АДРЕСА_4, з 1999 по 2004 рік в АДРЕСА_2 у діда й баби, а з 2004 року по даний час наймає квартиру по АДРЕСА_5.
ОСОБА_6., якій на час вибуття було 14 років, тимчасово проживала по АДРЕСА_2 у діда й баби, а в період з серпня 2001 року по липень 2006 рік, в період стаціонарного навчання у Кам'янець-Подільському державному університеті, тимчасово проживала по місцю навчання.їх статус тимчасових жильців з часу вибуття стверджується рішенням Підволочиського районного суду від 26 грудня 2003 року, яким за ними підтверджено право на проживання спірною квартирою.
З часу вирішення даного спору відповідачі залишились проживати в м. Волочиську на попередніх умовах і права постійного проживання вони не набули.
За вказаних обставинах висновок суду про вибуття відповідачів на постійне місце проживання суперечить фактичним обставинами справи, а тому в позові слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 307, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів,
вирішила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_5, ОСОБА_6,ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Підволочиського районного суду від 17 жовтня 2006 року скасувати.
В позовіОСОБА_3 до ОСОБА_5, ОСОБА_6,ОСОБА_1 про визнання їх такими, що втратили право на користування жилим приміщенням та зняття з реєстрації, відмовити.
Рішення колегії суддів набирає чинності негайно, але може бути оскаржено до Верховного Суду України в касаційному порядку протягом двох місяців з дня його проголошення, шляхом подачі скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий :
Судді