13 грудня 2006 року
Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Тернопільської
області в складі:
головуючого: Декайла П.В.
суддів: Вавріва І.З., Римар Т.М.
з участю прокурора Парусова A.M.
захисника ОСОБА_1.
засудженого ОСОБА_2
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі кримінальну справу за апеляційною скаргою засудженого ОСОБА_2 на вирок Лановецького районного суду Тернопільської області від 14 вересня 2006 року, яким засуджено:
ОСОБА_2, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, із середньою освітою, не працюючого, не одруженого, раніше судимого: 1} 29 березня 2002 року Лановецьким районним судом Тернопільської області за ч.З ст. 185 КК України до 3 років шести місяців позбавлення волі з іспитовим строком 2 роки; 2} 9 липня 2003 року Лановецьким районним судом Тернопільської області за ч.2 ст.29б КК України до 3 років 8 місяців позбавлення; 3) 3 жовтня 2003 року Лановецьким районним судом Тернопільської області за ч.2 ст.296 КК України до 3 років 10 місяців позбавлення волі; звільнений умовно-достроково постановою Долинського районного суду Івано-Франківської області від 15 березня 2006 року за ч.З ст.296 КК України до 2 років позбавлення волі.
На підставі ст.ст.71, 72 КК України частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Лановецького районного суду від 3 жовтня 2003 року і остаточно визначено йому покарання у виді 2 років 2 місяців позбавлення волі.
Запобіжний захід засудженому ОСОБА_2- тримання під вартою, залишено без змін.
Строк відбуття покарання рахується з 19 червня 2006 року.
Згідно вироку суду ОСОБА_2 визнано винним та засуджено за те, що він 18 червня 2006. року близько 18-00 год., перебуваючи в нетверезому стані, знаходячись в приміщення магазину приватного підприємця ОСОБА_3 в АДРЕСА_1, нецензурно висловлювався
Справа № 11-368 Головуючий у І інстанції: Сарновський В.Я.
Категорія: ст.296 ч.З КК України Доповідач: Ваврів 1.3.
до продавця магазину ОСОБА_4., наніс їй удар ногою, умисно розбив ударом кулака стіл, вийшовши з магазину протягом тривалого часу висловлювався нецензурними словами, не реагував на вимоги оточуючих його громадян припинити свої протиправні дії, активно протидіяв їм, вступивши при цьому у сутичку із громадянами ОСОБА_3. та ОСОБА_5, після чого, проявивши явну неповагу до загальноприйнятих норм моралі демонстративно оголився в присутності громадян.
В апеляційній скарзі засуджений ОСОБА_2 просить вирок суду скасувати, мотивуючи тим, що він є необгрунтованим, оскільки судом не взято до уваги докази, які могли суттєво вплинути на прийняте рішення. Зокрема, не прийнято до уваги суттєві порушення норм кримінально-процесуального законодавства під час досудового слідства, а саме - те, що неповнолітні свідки допитувались без присутності батьків та педагога; потерпіла ОСОБА_4. приймала участь в огляді речових доказів в якості пойнятої; його незаконно утримували під вартою. Крім того, вважає, що суд при призначенні покарання не прийняв до уваги думку потерпілих, які просили не позбавляти його волі.
Заслухавши суддю-доповідача, засудженого ОСОБА_2, який повністю підтримавши подану ним апеляцію просить вирок суду скасувати і справу направити на додаткове розслідування, захисника ОСОБА_1., яка також просить скасувати вирок суду якйезаконний, прокурора, який просить в задоволенні апеляції ОСОБА_2 відмовити, оскільки вирок суду є законним та обґрунтованим, колегія суддів вважає, що апеляція до задоволення не підлягає.
Висновок суду про винність ОСОБА_2 у вчиненні злочину за обставин встановлених судом, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи і підтверджений зібраними у встановленому порядку доказами, які досліджені, належно оцінені судом і детально викладені у вироку.
Зокрема, з показань потерпілих ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_3. судом встановлено, що засуджений ОСОБА_2 18 червня 2006 року близько 18-00 год. зайшовши в приміщення магазину, що в АДРЕСА_1, перебуваючи у нетверезому стані, нецензурно висловлювався до продавщиці магазину, наніс їй удар ногою по сідницях, а перед цим ударом кулака розламав пластмасовий стіл. Вийшовши з магазину він вступив у сутичку із ОСОБА_3. і ОСОБА_5., нецензурно висловлювався до них і демонструючи свою неповагу до них, оголився перед ними.
Будучи допитаним в якості підозрюваного, в присутності адвоката, ОСОБА_2 детально розповів про обставини скоєного ним злочину, повністю визнавши свою вину у вчиненому та підтвердивши показання ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_3.
Свої показання, також в присутності адвоката, ОСОБА_2підтвердив під час допиту його як обвинуваченого.
З врахуванням інших досліджених в судовому засіданні доказів, на думку судової колегії, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність в діях ОСОБА_2 складу злочину, передбаченого ч.З ст.296 КК України.
Покарання ОСОБА_2 призначено судом відповідно до положень Загальної частини Кримінального кодексу України, з додержанням вимог ст.65 КК України, з урахуванням характеру та ступеню тяжкості вчиненого ним злочину, даних про особу винного, а також всіх обставин справи. При цьому, суд врахував, що ОСОБА_2 раніше неодноразово судимий і будучи умовно-достроково звільненим від відбування покарання знову вчинив умисний злочин.
За таких обставин, суд правильно прийшов до висновку, що покарання у виді позбавлення волі є необхідним для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.
Що стосується порушень вимог кримінально-процесуального закону під час проведення досудового, на які вказує засуджений - допит неповнолітніх свідків без присутності батьків, залучення до огляду речових доказів як пойнятої особи, яка в подальшому була визнана потерпілою, то колегія суддів вважає, що такі порушення, в силу ст. З 70 КПК України, не є істотними і не могли перешкодити суду повно та всебічно розглянути справу і постановити законний, обґрунтований і справедливий вирок.
Безпідставним, на думку судової колегії, є твердження засудженого про незаконність його утримання в ІТТ Лановецького РВ УМВС України в Тернопільській області, оскільки як вбачається з матеріалів справи, 19 червня 2006 року ОСОБА_2 був поміщений в ІТТ Лановецького РВ, а 22 червня 2006 року - звільнений, про що свідчить постанова про звільнення з ізолятора тимчасового тримання. Того ж дня до суду направлено подання про обрання останньому запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, 23 червня 2006 року постановою Лановецького районного суду Тернопільської області ОСОБА_1 обрану запобіжний захід взяття під варту.
На думку судової колегії вирок суду є обґрунтованим і законним. Будь-яких передбачених ст. З 67 КПК України підстав до його зміни чи скасування не виявлено при перевірці справи в апеляційному порядку, а тому апеляційна скарга ОСОБА_2 до задоволення не підлягає.
Керуючись ст.ст.365, 366 КПК України, колегія суддів, -
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення, а вирок Ланівецького районного суду від 14 вересня 2006 року відносно ОСОБА_2 - без зміни.
Головуючий
Судді Копія вірна:
Суддя апеляційного суду
Тернопільської області Ваврів І.3.