Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України у складі:
головуючого
Присяжнюк Т.І.,
суддів
Короткевича М.Є., Нікітіна Ю.І.,
за участю прокурора
Саленка І.В.
розглянула в судовому засіданні у м. Києві 28 листопада 2006 року кримінальну справу за спільною касаційною скаргою потерпілих ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на вирок Великобагачанського районного суду Полтавської області від 12 квітня 2005 року, яким засуджено:
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, громадянина України, раніше не судимого,
- за ч. 2 ст. 286 КК України на 5 років позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 роки, а на підставі ст. 75 КК України його звільнено від відбування покарання в частині позбавлення волі з іспитовим строком на 3 роки.
Цивільний позов потерпілих залишено без розгляду.
Ухвалою апеляційного суду Полтавської області від 12 квітня 2005 року вирок щодо ОСОБА_3 залишено без зміни.
ОСОБА_3 звільнено від відбування покарання на підставі п. “б» ст. 1 Закону України “Про амністію» від 31 травня 2005 року.
За вироком ОСОБА_3 визнано винним у тому, що він 2 вересня 2003 року приблизно о 21 годині, керуючи автомобілем ГАЗ ІНФОРМАЦІЯ_2 та рухаючись по автошляху Красногорівка - Велика Богачка Полтавської області у с. Довгалівка Великобогачанського району Полтавської області, на порушення п. 12.3 Правил дорожнього руху України допустив наїзд на велосипедиста ОСОБА_4, внаслідок чого настала його смерть.
У спільній касаційній скарзі потерпілі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 просять переглянути судові рішення щодо ОСОБА_3, мотивуючи тим, що судом безпідставно залишено без розгляду їх цивільний позов, крім того, не погоджуються із рішенням суду з приводу призначення ОСОБА_3 покарання.
Заслухавши доповідача, думку прокурора, який підтримав касаційну скаргу потерплих, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи подання, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково.
Винність ОСОБА_3 у вчиненні злочину за обставин, викладених у вироку, доведена зібраними у справі доказами, у тому числі показаннями потерпілого ОСОБА_1, свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, даними протоколів огляду місця дорожньо-транспортної пригоди, висновками судово-медичних та автотехнічної експертиз, а його злочинні дії правильно кваліфіковані за ч. 2 ст. 286 КК України, що не оспорюється у касаційній скарзі потерпілих.
Що стосується покарання, то воно призначене з урахуванням положень ст. 65 КК України та в межах санкції закону, за яким ОСОБА_3 визнано винним, та є необхідним та достатнім для його виправлення.
Разом з тим при вирішенні цивільного позову, заявленого потерпілими ОСОБА_4 та ОСОБА_2, суд допустив порушення вимог закону, зокрема ст. 328 КПК України.
Відповідно до вимог вказаної норми закону, суд у виключних випадках, коли у судовому засіданні разом з постановленням вироку неможливо вирішити цивільний позов, (наприклад, необхідно провести розрахунок за позовом), може залишити цивільний позов без розгляду і передати його на розгляд у порядку цивільного судочинства.
Однак, як убачається із матеріалів справи суд, залишивши цивільний позов потерпілих без розгляду з підстав невстановлення власника транспортного засобу, ці вимоги закону не виконав.
Крім того, апеляційний суд, звільнивши ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання на підставі Закону України “Про амністію» від 31 травня 2005 року, не звернув уваги на ці порушення закону, при цьому запропонував потерпілим відновити порушене право в порядку цивільного судочинства.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що спільна касаційна скарга потерпілих ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підлягає частковому задоволенню, а судові рішення щодо ОСОБА_3 - скасуванню в частині цивільного позову потерпілих з направленням справи в цій частині на новий судовий розгляд у порядку цивільного судочинства.
При новому судовому розгляді в порядку цивільного судочинства необхідно звернути увагу на вищезазначене та прийняти законне та обгрунтоване рішення при вирішенні цивільного позову потерпілих Писаренків.
Керуючись статтями 394-396 КПК України, колегія суддів
Касаційну скаргу потерпілих ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задовольнити частково.
Вирок Великобагачанського районного суду Полтавської області від 12 квітня 2005 року та ухвалу апеляційного суду Полтавської області від 12 квітня 2005 року щодо ОСОБА_3 в частині вирішення цивільного позову скасувати, а кримінальну справу в цій частині направити на новий судовий розгляд у порядку цивільного судочинства.
У решті судові рішення щодо ОСОБА_3 залишити без зміни.
Присяжнюк Т.І. Короткевич М.Є Нікітін Ю.І.