справа № 208/8287/14-ц
№ провадження 2/208/2421/14
Іменем України
01 грудня 2014 р. м. Дніпродзержинськ
Заводський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області, у складі:
головуючого, судді Нельге Д.В.,
при секретарі Севастьяновій Л.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку, передбаченому ч.2 ст.197 ЦПК України цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Територіальної громади міста в особі Дніпродзержинської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Перша дніпродзержинська державна нотаріальна контора «Про визнання права власності в порядку спадкування за законом», -
Позивач звернувся до суду із вищезазначеним позовом, у якому просить суд визнати за ним право власності в порядку спадкування за законом на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що, ІНФОРМАЦІЯ_2 року померла його матір - ОСОБА_2, після смерті якої залишилось спадкове майно - житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 Звернувшись після смерті матері до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, він отримав відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину із посиланням на відсутність державної реєстрації права власності померлої на спадкове майно. Разом з цим, враховуючи, що, за життя його матір фактично являлись власницею вищевказаного майна, вважає, що, спірний будинок є спадковим майном, й може бути отриманий ним у спадок у судовому порядку.
В судове засідання позивач не з'явився, надав суду письмову заяву, у якій зазначив, що, підтримує позов у повному обсязі, та просить суд провести розгляд справи за його відсутності, на підставі наявних у справі доказів.
В судове засідання представник відповідача - Територіальної громади міста в особі Дніпродзержинської міської ради не з'явився, надав суду письмову заяву, у якій зазначив, що просить суд провести розгляд справи за його відсутності.
Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, щодо предмета спору: Першої дніпродзержинської державної нотаріальної контори в судове засідання не з'явився, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку, причини неявки суду не повідомив, що дозволило суду визнати його неявку в судове засідання з неповажних причин та провести розгляд справи у його відсутності, на підставі наявних у справі доказів.
Вивчивши матеріали справи, дослідивши наявні у справі докази, суд дійшов наступного висновку.
В ході судового розгляду, з урахуванням наданих суду доказів, було встановлено, що, згідно свідоцтва про смерть, виданого 16.12.2011 року Заводським Відділом державної РАЦС Дніпродзержинського міського управління юстиції у Дніпропетровській області, ІНФОРМАЦІЯ_2 року померла ОСОБА_2.
Як вбачається з матеріалів наданої суду Першою дніпродзержинською державною нотаріальною конторою спадкової справи, після смерті ОСОБА_2 залишилось спадкове майно - житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1
Спадкоємцями вищевказаного нерухомого майна є діти померлої, а саме позивач ОСОБА_1, а також померлий ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3.
Згідно наданої позивачем заяви, останній, 29.05.2012 року звернувся до Першої дніпродзержинської державної нотаріальної контори для прийняття спадщини після померлої матері, ОСОБА_2
Постановою від 30.09.2014р. нотаріус Першої дніпродзержинської державної нотаріальної контори відмовив позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 року ОСОБА_2, посилаючись при цьому на відсутність даних про право власності померлої в Реєстрі прав власності на нерухоме майно.
Відповідно до роз'яснень, наданих у п.23 Постанови Верховного суду України № 7 від 30.05.2008р. «Про судову практику у справах про спадкування» свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають.
Як вбачається з постанови нотаріуса від 30.09.2014р., нотаріус відмовив позивачу у вчиненні нотаріальної дії та рекомендував останньому звернутись до суду для вирішення питання про прийняття спадщини у судовому порядку.
Згідно ст. 1296 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається кожному з них із визначенням імені та часток у спадщині інших спадкоємців. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
При цьому, відповідно до ч.5 ст.1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Згідно ст.1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Як вбачається з матеріалів справи, а саме: довідки, наданої Обласним комунальним підприємством «Дніпродзержинське бюро технічної інвентаризації» від 13.11.2014р.; копією паспорта громадянина України - ОСОБА_2; копії договору купівлі-продажу, укладеного 21.11.1980 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_2; зведеного оціночного акту по домоволодінню за адресою: АДРЕСА_1; довідки №1721 про склад сім'ї зареєстрованих у житловому будинку осіб; відповіді, наданої на запит нотаріуса Обласним комунальним підприємством «Дніпродзержинське бюро технічної інвентаризації» від 12.08.2013р., на час смерті померла ІНФОРМАЦІЯ_2 року ОСОБА_2 являлась власницею житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1.
Водночас, будучи спадкоємцем ОСОБА_2, її син - позивач ОСОБА_1 позбавлений можливості отримати спадок через відмову нотаріуса видати останньому свідоцтво про право на спадщину за законом з причини відсутності даних про право власності померлої ОСОБА_2 в Реєстрі прав власності на нерухоме майно.
Разом з цим, згідно ст.2 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» N 1952-IV від 01.07.2004р., державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
При цьому, згідно ч.4 ст.3 вищевказаного Закону N 1952-IV від 01.07.2004р., права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав та їх обтяжень була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав та їх обтяжень діяло законодавство, що не передбачало обов'язкової реєстрації таких прав та їх обтяжень.
Як вбачається з матеріалів справи, право власності ОСОБА_2 на вищевказане нерухоме майно виникло у останньої до набрання чинності вищезазначеного Закону N 1952-IV від 01.07.2004р. При цьому, згідно довідки ОКП «Дніпродзержинське БТІ» реєстрація права ОСОБА_2 була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент його виникнення, що дає підстави суду дійти висновку, що, право останньої на вищевказане нерухоме майно на час розгляду позовних вимог позивача є дійсним.
Згідно ст.1223 ЦК України, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
Як вбачається з матеріалів спадкової справи, заповіт ОСОБА_2 за життя не вчиняла, відповідно до чого, право на спадкування за законом після померлої одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 ЦК України, а саме сини останньої - позивач ОСОБА_1, а також померлий ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3.
При цьому, доказів, підтверджуючих факт усунення спадкоємця ОСОБА_1 від права на спадкування, неприйняття ним спадщини або відмови від її прийняття - матеріали справи не містять.
Таким чином, оцінивши в сукупності наявні у справі докази, суд, приймаючи до уваги відсутність інших крім позивача спадкоємців померлої ОСОБА_2, дійшов висновку, що, дійсно мали місце обставини, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги, на підставі чого приходить до висновку, що, позовні вимоги позивача є обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 3-5, 10, 15, 60, 110, 208, 209, 213-215 ЦПК України, ст.ст.1216, 1218, 1296, 1297 ЦК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до Територіальної громади міста в особі Дніпродзержинської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Перша дніпродзержинська державна нотаріальна контора «Про визнання права власності в порядку спадкування за законом» - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, право власності в порядку спадкування за законом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 року ОСОБА_2 на житловий будинок АДРЕСА_1, загальною площею 51,8 кв.м, житловою площею 28,5 кв.м, який складається з: житловий будинок, літера А-1, з господарчими будівлями та спорудами: Б-1 - літня кухня; В-1 - сарай; Г-1 - вбиральня; Д-1 - вбиральня; №1 - водопровід.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Заводський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня його проголошення.
Суддя Нельга Д. В.