Справа № 212/9954/14-а
2-а/212/230/14
10 грудня 2014 року м. Кривий Ріг
Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі: головуючого судді Борис О.Н., з участю секретаря Хазієвої Т.В., позивача ОСОБА_1, відповідача - суб'єкта владних повноважень Касьяна Олександра Олександровича, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кривого Рогу адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до суб'єкта владних повноважень Касьяна Олександра Олександровича про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
В вересні 2014 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом, просив визнати дії відповідача протиправними та скасувати постанову від 18 вересня 2014 року, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності та призначено стягнення у розмірі штрафу у сумі 425 грн.
На підтвердження позовних вимог позивач вказав, що 18 вересня 2014 року відносно нього було складено протокол про адміністративне правопорушення, за результатами розгляду якого винесено постанову за ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладено штраф у сумі 425 грн. Вважає, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, оскільки під час керування автомобілем він мобільним телефоном не користувався, а за потребою поправляв окуляри, у зв'язку з чим його рука перебувала декілька секунд біля голови. Вважає, що будь-які докази правопорушення відсутні, отже в його діях відсутній склад правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, позивача притягнуто до відповідальності за неіснуюче правопорушення.
Позивач в судовому засіданні вимоги підтримав в повному обсязі, вказав, що правил не порушував, при цьому вважає, що відповідач не надав належних доказів фіксації правопорушення.
Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги не визнав в повному обсязі, надав суду СД диск з відеозаписом правопорушення, пояснив, що позивач ОСОБА_1 порушив п. 2.9 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 2 ст. 122 КУпАП. Крім цього, при патрулюванні він керується нормативними актами, а саме ЗУ «Про міліцію» та Правилами дорожнього руху України.
Вислухавши учасників процесу, проаналізувавши письмові матеріали справи, суд вважає, що строк звернення до суду для оскарження постанови не пропущено, проте позовні вимоги задоволенню не підлягають з наступних підстав.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення №338477, 18 вересня 2014 року об 07.27 год. по вулиці Десантній в м. Кривому Розі позивач під час руху транспортного засобу користувався засобами зв'язку, тримаючи їх в руці, чим порушив п. 2.9 Д ПДР. ОСОБА_1 з протоколом не погодився, про що зазначив у протоколі.
На підставі вказаного протоколу відповідачем по справі була винесена оскаржувана постанова від 18 вересня 2014 року про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу у сумі 425 грн.
Зазначена постанова, як правовий акт індивідуальної дії, перевірялись судом на предмет дотримання суб'єктом владних повноважень принципів правомірної адміністративної поведінки, а саме: чи прийнято рішення обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо.
Відповідно до п. 9 КУпАП України адміністративним правопорушенням (проступком) визначається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно ст. 280 КУпАП орган при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Положенням про Державну автомобільну інспекцію Міністерства внутрішніх справ затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 14 квітня 1997 року № 341 (зі змінами і доповненнями) визначені основні завдання Державтоінспекції, одними із яких є: реалізація в межах своєї компетенції державної політики щодо забезпечення безпеки дорожнього руху; виявлення та припинення фактів порушення безпеки дорожнього руху, а також виявлення причин та умов, що сприяють їх вчиненню.
Державтоінспекція відповідно до покладених на неї завдань здійснює контроль за дотриманням власниками (володільцями) транспортних засобів, а також громадянами, посадовими і службовими особами вимог Закону України «Про дорожній рух», правил, норм та стандартів з питань забезпечення безпеки дорожнього руху.
Відповідно до Закону України "Про дорожній рух", єдиний порядок дорожнього руху на всій території України встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року, N 1306 (із змінами та доповненнями). Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Згідно зі ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Відповідно до п. 1.3 Правил дорожнього руху (затверджені постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001) учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
Відповідно до п. 2.9 Д Правил дорожнього руху України водію забороняється під час руху транспортного засобу користуватись засобами зв'язку, тримаючи їх у руці ( за виключенням водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання)
Адміністративна відповідальність відповідно до ч. 2 ст. 122 КУпАП наступає у разі користування водієм під час руху транспортного засобу засобами зв'язку.
В судовому засіданні за участю сторін судом відтворено відеозапис з СД диску наданого відповідачем на якому зафіксовано правопорушення.
Позивачем в судовому засіданні не заперечувались обставини щодо керування ним транспортним засобом, проте ОСОБА_1 наполягав на тому, що він не користувався засобами зв'язку під час руху автомобіля, а поправляв окуляри, проте такі доводи спростовуються відтворенням відеозапису.
Вивченням протоколу про адміністративне правопорушення від 18 вересня 2014 року судом встановлено, що протокол складений з додержанням вимог ст. ст. 254, 256 КУпАП.
Твердження позивача щодо відсутності будь-яких доказів самої події правопорушення спростовуються наданим відповідачем відеозаписом, при цьому твердження позивача щодо ненадання йому сертифікату до відеокамери "Соні" яким здійснювався відеозапис суперечать вимогам Наказу державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики №28 від 01.02.2005 року «Про затвердження Переліку продукції, що підлягає обов'язковій сертифікації в Україні», згідно якого, відеокамери не входять в цей перелік і не підлягають сертифікації.
Крім того, відповідно до вимог ст. 28 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність», провірці підлягають тільки вимірювальні прилади, а відеокамера таким приладом не являється.
З урахуванням викладеного, суд доходить висновку, що оскаржувана постанова від 18 вересня 2014 року прийнята відповідачем з урахуванням принципів правомірної адміністративної поведінки, а саме: прийнята обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, характеру вчиненого правопорушення та особи правопорушника, на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано та обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.
Відповідно до приписів ст. 293 КУпАП в разі оскарження постанови про притягнення до адміністративної відповідальності орган (посадова особа) при перевірці законності та обґрунтованості винесеної постанови може прийняти рішення про залишення постанови без змін.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 162 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.
Приймаючи до уваги наведене, суд не встановлює наявність підстав для скасування оскаржуваної постанови, а тому доходить висновку, що в задоволені позовних вимог необхідно відмовити.
На підставі викладеного, та керуючись ст.ст.6-12, 69-71, 87, 99, 100-106, 128, 159 КАС України, ч.2 ст. 122, ст.247, 252, 268,289 КУпАП суд,
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до суб'єкта владних повноважень Касьяна Олександра Олександровича про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити в повному обсязі.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя: О. Н. Борис