Справа № 201/7150/14-к
Провадження № - 1КП/201/336/2014
10 грудня 2014 року м. Дніпропетровськ
Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська у складі судді ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська кримінальне провадження № 12014040650001192 відносно:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпропетровська, українця, громадянина України, з середньою освітою, розлученого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1
обвинуваченого у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України, -
В кримінальному провадженні приймали участь:
прокурор ОСОБА_4
потерпіла ОСОБА_5
обвинувачений ОСОБА_3
захисник ОСОБА_6
ОСОБА_3 16.04.2014 року о 11-10 годин, перебуваючи біля кв. АДРЕСА_2 , реалізовуючи раптово виниклий злочинний намір спрямований на таємне викрадення чужого майна, поєднаного з проникненням до житла, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає та вони є таємними для оточуючих, з корисливих мотивів та особистої зацікавленості, шляхом ривка, пошкодив дверний замок в вказаної квартири, тим самим таємно проник в житло потерпілої ОСОБА_5 , де побачив майно останньої, а саме: телевізор моделі «ТНОМSОN» сірого кольору, вартістю з урахуванням зносу 250 гривень та магнітофон моделі мікро системи МС-4005 моделі «Еlenberg» HI-FI сірого кольору вартістю з урахування зносу 100 гривень, на загальну суму 350 гривень, яке визначив як об'єкт свого злочинного посягання.
Продовжуючи реалізовувати свій злочинний намір, спрямований на таємне викрадення чужого майна, перебуваючи в квартирі потерпілої ОСОБА_5 з корисливих мотивів та особистої зацікавленості, таємно викрав чуже майно, яке належить потерпілій, а саме: телевізор моделі «ТНОМSОN» сірого кольору, вартістю з урахуванням зносу 250 гривень та магнітофон моделі мікро системи МС-4005 моделі «Еlenberg» HI-FI сірого кольору вартістю з урахування зносу 100 гривень, на загальну суму 350 гривень.
Після чого ОСОБА_3 з викраденим майном намагався втекти з місця скоєння злочину, та виконав усі дії, які вважав за необхідне для доведення злочину до кінця, проте не зміг покинути місце злочину та розпорядитися викраденим майном, так як був зупинений на місці скоєння злочину власницею житла ОСОБА_5 .
Вказаними діями обвинувачений ОСОБА_3 вчинив злочин передбачений ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України, тобто закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням у житло.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у скоєному злочині визнав у повному обсязі, у скоєному розкаявся, однак повідомив, що обставин події не пам'ятає, так як перебував у стані алкогольного сп'яніння.
Заслухавши учасників кримінального провадження, дослідивши докази надані сторонами кримінального провадження суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_3 у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України знайшла своє підтвердження.
Так, потерпіла ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснила, що в день крадіжки, точну дату вона не пам'ятає, приблизно о 11-25 годин вона поверталась додому та, знаходячись в під'їзді, помітила, що двері її квартири прочинено, а замок вибито. Вона зайшла до квартири і побачила обвинуваченого з якоюсь жінкою, які знаходились в стані алкогольного сп'яніння. При цьому обвинувачений тримав у руках її телевізор, а музичний центр лежить в кімнаті підготовлений для його виносу. На питання потерпілої ОСОБА_3 відповів лише, що двері були відчинені, після чого поставив телевізор і вийшов з квартири разом з жінкою. Відразу після цього потерпіла викликала працівників міліції.
Вищевказані обставини викладені і в протоколі заяви потерпілої про вчинення злочину датованої 16.04.2014 року, що підтверджує правдивість показань потерпілої і дату вчинення злочину, зазначену в обвинувальному акті.
Об'єктивно покази потерпілої підтверджуються також показаннями свідка ОСОБА_7 про те, що в той день вона бачила прочинені двері в квартирі потерпілої і повідомляла про це ОСОБА_8 , а пізніше бачила ОСОБА_3 , який був в стані алкогольного сп'яніння і на пропозицію свідка дізнатись чому відкриті двері квартири потерпілої відповів нецензурною лайкою. Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні, в свою чергу, підтвердила покази свідка ОСОБА_7 в частині того, що остання дійсно телефонувала і повідомляла що двері квартири потерпілої відчинені.
Крім вищевказаних доказів показання потерпілої підтверджується і протоколом огляду її квартири від 16.04.2014 р. в ході якого встановлено, що кріплення запорної планки на вхідних дверях зламане, а лутка вхідний дверей в квартиру потерпілої пошкоджена.
Оцінюючи вищевказані зібрані та перевірені докази з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного рішення, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_3 у вчиненні ним злочину доведена в повному обсязі і умисні дії ОСОБА_3 вірно кваліфіковані органом досудового слідства за ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України як закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням у житло.
При призначенні обвинуваченому ОСОБА_3 покарання, суд згідно з вимогами ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відноситься до категорії тяжких, дані про особу обвинуваченого, який не судимий, посередньо характеризується, на обліку у лікаря нарколога не перебуває, перебуває на обліку у лікаря психіатра з діагнозом: «Органічне ураження головного мозку складного генезу», однак згідно акту судово-психіатричного експерта № 110 є осудною особою в сенсі ст. 19 КК України.
До обставин, що пом'якшують покарання ОСОБА_3 відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає його щире каяття, повне визнання своєї вини.
Обставиною, що обтяжує покарання ОСОБА_3 відповідно до ст. 67 КК України є вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння.
З урахуванням викладеного, суд вважає, що для виправлення обвинуваченого та попередження нових кримінальних правопорушень необхідним та достатнім є призначення покарання у вигляді позбавлення волі та враховуючи, що обвинувачений може стати на шлях виправлення без відбування покарання, суд вважає за можливе звільнити його від відбування покарання з випробовуванням.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 374-376 КПК України, -
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на три роки, звільнивши його від відбування призначеного покарання на підставі ст. 75 КК України з випробовуванням, призначивши іспитовий строк один рік.
На підставі п. 2, 3 ст. 76 КК України зобов'язати засудженого ОСОБА_3 не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана сторонами кримінального провадження до апеляційного суду Дніпропетровської області через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська протягом тридцяти діб з дня проголошення вироку суду.
Головуючий - суддя: ОСОБА_1