ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 910/20681/14 03.12.14
За позовом Публічного акціонерного товариства "Київенерго"
до Комунального підприємства "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району"
про стягнення 124867,99 грн.
Суддя Гулевець О.В.
Представники сторін:
Від позивача: Кучкова Ю.В. (дов.)
Від відповідача: Бриль П.О. (дов.)
У судовому засіданні 03.12.2014 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі відповідно до положень ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України
Позивач - Публічне акціонерне товариство "Київенерго" звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з відповідача - Комунального підприємства "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району" 126065,77 грн. заборгованості за договором на постачання теплової енергії у гарячій воді № 340439 від 26.10.2012 року, з яких: 99493,06 грн. - заборгованість за спожиту теплову енергію, 11379,89 грн. - 3% річних, 15192,82 грн. - інфляційні втрати.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.10.2014р. порушено провадження у справі № 910/20681/14 та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 14.10.2014р.
14.10.2014р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача - Комунального підприємства "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району" надійшов відзив на позовну заяву.
Представник позивача - Публічного акціонерного товариства "Київенерго" в судовому засіданні 14.10.2014р. надав суду пояснення по справі та надав суду документи по справі.
Представник відповідача - Комунального підприємства "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району" у судове засідання 14.10.2014р. не з'явився, вимог ухвали Господарського суду м. Києва № 910/20681/14 від 01.10.2014р. не виконав, про причини неявки суд не повідомив.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.10.2014р. розгляд справи №910/20681/14 відкладено на 05.11.2014р.
05.11.2014р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача - Комунального підприємства "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району" надійшли клопотання про призначення судової економічної експертизи, додаткові пояснення щодо необхідності проведення експертизи по справі
Представник позивача - Публічного акціонерного товариства "Київенерго" в судовому засіданні 05.11.2014р. надав суду заяву про уточнення позовних вимог.
Представник відповідача - Комунального підприємства "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району" у судовому засіданні 05.11.2014р. надав суду пояснення щодо заявленого клопотання про призначення судової економічної експертизи, просив задовольнити дане клопотання.
В судовому засіданні 05.11.2014р. оголошено перерву до 26.11.2014р.
25.11.2014р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача - Публічного акціонерного товариства "Київенерго" надійшли документи по справі.
Представник позивача - Публічного акціонерного товариства "Київенерго" в судовому засіданні 26.11.2014р. надав суду письмові заперечення на клопотання про призначення судово-економічної експертизи, надав щодо них пояснення, заперечив проти клопотання про призначення судово-економічної експертизи.
Представник відповідача - Комунального підприємства "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району" у судовому засіданні 26.11.2014р. надав суду пояснення щодо заявленого клопотання про призначення судової економічної експертизи, та надав суду клопотання про продовження строку вирішення спору відповідно до ст. 69 ГПК України.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.11.2014р. продовжено строк вирішення спору у справі №910/20681/14 на 15 (п'ятнадцять) днів.
В судовому засіданні 26.11.2014р. оголошено перерву до 03.12.2014р.
Суд, розглянувши заяву про уточнення позовних вимог, зазначає наступне.
В своїй заяві про уточнення позовних вимог позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість за спожиту теплову енергію у розмірі 98779,14 грн., 3% річних у розмірі 11150,70 грн., інфляційні втрати у розмірі 14918,15 грн.
Відповідно до п. 3.11. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", статтею 22 цього Кодексу, не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог, або заявлення "додаткових" позовних вимог і т.п. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: подання іншого (ще одного) позову, чи збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи об'єднання позовних вимог, чи зміну предмета або підстав позову.
Проаналізувавши зміст заяви про уточнення позовних вимог суд дійшов висновку, що дана заява по суті є заявою про зменшення позовних вимог, що відповідає вимогам ст. 22 ГПК України, а тому подальший розгляд справи здійснюється згідно вимог заявлених у вказаній заяві.
Представник відповідача - Комунального підприємства "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району" у судовому засіданні 03.12.2014р. надав суду пояснення щодо заявленого клопотання про призначення судової економічної експертизи, просив задовольнити дане клопотання.
Представник позивача - Публічного акціонерного товариства "Київенерго" в судовому засіданні 03.12.2014р. заперечив щодо призначення експертизи у даній справі.
Суд, розглянувши клопотання про призначення судової економічної експертизи, відмовив в його задоволенні, з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 41 Господарського процесуального кодексу України, для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.
Відповідно до п. 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 4 від 23.03.2012р. "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи.
Суд, враховуючи дійсні обставини справи, наявні в матеріалах справи докази, дійшов висновку, що для вирішення спору у даній справі у суду відсутня потреба у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування та вирішення спору у даній справі, у зв'язку з чим, відсутні підстави для призначення судової експертизи у даній справі.
Представник позивача - Публічного акціонерного товариства "Київенерго" в судовому засіданні 03.12.2014р. надав суду пояснення по суті позовних вимог, позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити позов з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог.
Представник відповідача - Комунального підприємства "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району" в судовому засіданні 03.12.2014р. надав пояснення по суті заперечень на позов, заперечив позовні вимоги.
Враховуючи те, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, в судовому засіданні 03.12.2014р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до ст. 85 ГПК України.
Розглянувши документи і матеріали, додані до позову, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, вислухавши представників сторін, суд
01.02.2010р. між Акціонерною енергопостачальною компанією "Київенерго" (постачальник), що перейменоване, відповідно до Статуту ПАТ "Київенерго", у Публічне акціонерне товариство "Київенерго" та Комунальним підприємством по утриманню житлового господарства Шевченківської районної у м. Києві ради, перейменоване у Комунальне підприємство "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району" (споживач) укладено Договір на постачання теплової енергії у гарячій воді №340439 (далі - Договір), відповідно до умов якого постачальник зобов'язався безперебійно постачати теплову енергію споживачу для потреб опалення та гарячого водопостачання, а споживач зобов'язався отримати її та оплатити відповідно до вимог викладених в Договорі.
27.07.2012р. між ПАТ "Київенерго" та КП "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району" укладено Додаткову угоду до Договору №340439 на постачання теплової енергії у гарячій воді від 01.02.2010р., відповідно до умов якої сторони виклали у новій редакції преамбулу Договору на постачання теплової енергії у гарячій воді від 01.02.2012р. №340439.
Пунктом 2.1 Договору визначено, що при виконанні умов даного договору, а також при вирішенні всіх питань, що необумовлені цим договором, сторони зобов'язуються керуватися тарифами, затвердженими Київською міською державною адміністрацією, чинним законодавством України, правилами користування тепловою енергією, нормативними актами з питань користування, обліку та взаєморозрахунків за енергоносії.
Відповідно до пункту 2.2.1 Договору, постачальник зобов'язується безперебійно постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на межу балансової належності із споживачем (додатки 3, 4) для потреб опалення - в період опалювального сезону; для гарячого водопостачання - протягом року, згідно з заявленими споживачем величинами приєднаного теплового навантаження, зазначеними в додатку 1.
Згідно з 2.3.1 пунктом Договору, споживач зобов'язується дотримуватись кількості споживання теплової енергії за кожним параметром в обсягах, які визначені у додатку 1, не допускаючи їх перевищення; своєчасно оплачувати вартість спожитої теплової енергії в терміни та за тарифами, зазначеними у додатку 2 до цього Договору.
Пунктом 2 додатку № 2 до Договору визначено, що у разі встановлення у споживача будинкових комерційних приладів обліку теплової енергії - кількість спожитої ним теплової енергії в розрахунковому періоді визначається відповідно до показників цих приладів, встановлених на межі балансової належності (додатки 3,4).
Згідно з пунктом 3 додатку № 2 до Договору у разі встановлення будинкових приладів обліку теплової енергії споживача не на межі балансової належності, до обсягів теплової енергії, визначених цими приладами обліку, споживачем додаються теплові витрати на дільниці тепломережі з межі поділу балансової належності до місця встановлення приладів обліку згідно з пунктом 1.3. додатку 1.
Відповідно до пунктів 4 та 5 додатку № 2 до Договору, дата зняття споживачем показників будинкових приладів обліку - по 25 поточного місяця; споживач, що має будинкові прилади обліку, щомісячно надає постачальнику звіт по фактичному споживанню теплової енергії в МВРТ-1 - не пізніше двох робочих днів місяця, наступного за звітним.
У випадку підключення декількох споживачів без будинкових комерційних приладів обліку теплової енергії до центрального теплового пункту (ЦТП) - від загального споживання теплової енергії, визначеної за комерційними приладами обліку встановленими на ЦТП, віднімаються обсяги споживання теплової енергії, визначені по будинкових комерційних приладах обліку споживачів, а залишок обсягу спожитої теплової енергії розподіляється між споживачами без будинкових комерційних приладів обліку теплової енергії пропорційно до їх договірних навантажень (пунктом 7 додатку № 2 до Договору).
Пунктом 8 додатку № 2 до Договору визначено, що у разі відсутності у споживача будинкових комерційних приладів обліку, кількість спожитої ним теплової енергії в розрахунковому періоді визначається:
- на опалення - як множення кількості годин споживання теплової енергії за місяць на величину годинного теплового навантаження, зазначеного в додатках 1, 6, 7 з урахуванням середньомісячної температури теплоносія;
- на гаряче водопостачання - як множення кількості діб споживання за місяць на величину добового теплового навантаження, зазначеного в додатках 1, 6, 7 з урахуванням середньомісячної температури теплоносія.
Відповідно до пункту 9 додатку №2 до Договору, споживач щомісячно з 12 по 15 число отримує в МВРТ-1 за адресою: м. Київ, вул. Жилянська, 63, оформлену постачальником платіжну вимогу-доручення на суму, яка включає загальну вартість теплової енергії поточного місяця та кінцеве сальдо розрахунків на початок поточного місяця та кінцеве сальдо розрахунків на початок поточного місяця за мінусом суми фактично сплаченої теплової енергії в поточному місяці; табуляграму фактичного споживання за попередній період та акт звірки, який оформлює і повертає один примірник постачальнику протягом двох днів з моменту їх одержання.
Пунктом 10 додатку № 2 до Договору передбачено, що споживач щомісячно: забезпечує не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим, оплату коштів від населення за фактично спожиту теплову енергію на транзитний рахунок ГІОЦ КМДА; до 25 числа поточного місяця, сплачує вартість теплової енергії, яка використовується орендарями, на рахунок постачальника згідно з його розрахунком.
Відповідно до п. 4.1., п. 4.3. Договору, даний Договір, набуває чинності з дня його підписання та діє до 01.06.2010 року. Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії не буде письмово заявлено однією із сторін про його припинення.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що ним належним чином виконувалися зобов'язання за Договором на постачання теплової енергії у гарячій воді №340439 від 01.02.2010р., тоді як відповідач свої зобов'язання належним чином не виконав, внаслідок чого за період з 01.09.2011р. по 01.09.2014р. у відповідача утворилась заборгованість за надані позивачем послуги у розмірі 99493,06 грн.
Під час розгляду справи позивачем подано заяву про уточнення позовних вимог, що прийнята судом до розгляду та відповідно до якої позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість за спожиту теплову енергію у розмірі 98779,14 грн., 3% річних у розмірі 11150,70 грн., інфляційні втрати у розмірі 14918,15 грн.
Статтею 4-3 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Проаналізувавши положення Договору №340439 на постачання теплової енергії у гарячій воді від 01.02.2010р., суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою зазначений договір є договором енергопостачання.
У відповідності до частини 1 статті 275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі-енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України вставлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно наданого позивачем розрахунку, що проведений відповідно до умов договору на підставі даних облікових карток (табуляграм) за спірний період підтверджується факт поставки теплової енергії позивачем відповідачу протягом спірного періоду з 01.09.2011р. по 01.06.2014р. за Договором №340439 на постачання теплової енергії у гарячій воді від 01.02.2010р., а також факт користування відповідачем цією тепловою енергію.
З наданих суду доказів вбачається, що позивач, взяті на себе зобов'язання виконав належним чином, зауважень щодо відпуску теплової енергії від відповідача не надходило, тоді як відповідач у визначений Договором та Додатками до нього, строк, оплату за спожиту теплову енергію в повному обсязі не здійснив.
Частинами 1 і 2 статті 528 Цивільного кодексу України визначено, що виконання обов'язку може бути покладено боржником на іншу особу, якщо з умов договору, вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства або суті зобов'язання не випливає обов'язок боржника виконати зобов'язання особисто. У цьому разі кредитор зобов'язаний прийняти виконання, запропоноване за боржника іншою особою.
У разі невиконання або неналежного виконання обов'язку боржника іншою особою цей обов'язок боржник повинен виконати сам.
З матеріалів справи та наданої позивачем довідки про надходження коштів за спожиту теплову енергію від відповідача, вбачається, що заборгованість відповідача перед позивачем за Договором №340439 на постачання теплової енергії у гарячій воді від 01.02.2010 р. на час розгляду справи становить 98799,14 грн.
Судом встановлено, що факт заборгованості відповідача перед позивачем у сумі 98799,14 грн. належним чином доведений, документально підтверджений, а тому вимога позивача про стягнення основної заборгованості за спожиту теплову енергію у розмірі 98799,14 грн. підлягає задоволенню.
Щодо посилань відповідача на те, що згідно умов Договором №340439 на постачання теплової енергії у гарячій воді від 01.02.2010 р. боржниками за даним Договором є населення та орендарі, а не позивач, суд зазначає, що споживачем за вказаним Договором є відповідач - КП "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району" та обов'язок оплати за надані позивачем послуги покладено тільки на відповідача. Невиконання своїх зобов'язань контрагентами відповідача та, як наслідок, неможливість виконання відповідачем грошового зобов'язання перед позивачем, не звільняють КП "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району" від передбаченої законом відповідальності за прострочення грошового зобов'язання.
Суд, також не приймає до уваги посилання відповідача на те, що з 01.07.2014р. у КП "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району" відсутні повноваження щодо забезпечення споживачів комунальними послугами, а тому нарахована позивачем заборгованість за спожиту теплову енергію не підлягає оплаті, оскільки як встановлено судом вище, матеріалами справи підтверджується факт поставки відповідачу теплової енергії за Договором №340439 на постачання теплової енергії у гарячій воді від 01.02.2010р., за умовами якого на відповідача покладено обов'язок здійснювати оплату за надані позивачем послуги з постачання теплової енергії.
Також, позивач просить стягнути з відповідача 3% річних в розмірі 11150,70 грн. та інфляційні втрати у розмірі 15192,82 грн., що нараховані за загальний період з 11.10.2011р. по 31.08.2014р.
Згідно із ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення відсотків річних та інфляційних втрат є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.
Розрахунок 3% річних та інфляційних втрат є арифметично вірним, а тому з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 3% річних у розмірі 11150,70 грн. та інфляційні втрати у розмірі 14918,15 грн.
З приводу посилань відповідача на те, що позивач не має права вимагати від відповідача оплати 3% річних та інфляційних втрат, оскільки між сторонами було укладено угоду про співпрацю від 05.12.2013 року, відповідно до якої позивач взяв на себе обов'язок до 01.10.2014р. не застосовувати до відповідача неустойку передбачену умовами діючих договорів на постачання теплової енергії у гарячій воді, укладених між сторонами, не нараховувати 3% річних та інфляційні втрати за умови 100% оплати спожитої протягом 01.10.2013р. - 01.10.2014р. теплової енергії, то суд зазначає, що відповідачем не було дотримано зобов'язань за вказаною угодою щодо оплати 100% оплати спожитої протягом 01.10.2013р. - 01.10.2014р. теплової енергії, а тому у позивача є підстави вимагати від відповіла у порядку ст. 625 ЦК України відшкодування матеріальних втрат позивача, а саме 3% річних та інфляційних витрат.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.
Відповідно до статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно п. п. 2 п. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат, а із позовних заяв немайнового характеру - 1 розмір мінімальної заробітної плати.
Згідно зі статтею 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2013 рік" №719-VII від 16.01.2014р. станом на 01.01.2014 року мінімальна заробітна плата у місячному розмірі становить 1218,00 грн.
Позивачем, в редакції заяви про уточнення позовних вимог, заявлено про стягнення 124867,99 грн., а тому розмір судового збору складає 2497,36 грн.
Відповідно до наявного в матеріалах справи платіжного доручення №9 від 16.09.2014р. позивачем сплачено 2689,37 грн. судового збору.
Згідно п. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається, зокрема, в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
З огляду на зазначене, позивачу підлягає поверненню сплачений судовий збір у розмірі 192,01 грн.
Судовий збір у розмірі 2497,36 грн. за розгляд справи відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України покладається на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Комунального підприємства "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району" (03190, м. Київ, вул. Кирпоноса, будинок 10/8, код ЄДРПОУ 31731838) на користь Публічного акціонерного товариства "Київенерго" (01001, м. Київ, площа Івана Франка, будинок 5, код ЄДРПОУ 00131305) 98799 (дев'яносто вісім тисяч сімсот дев'яносто дев'ять) грн. 14 коп. - основного боргу, 11150 (одинадцять тисяч сто п'ятдесят) грн. 70 коп. - 3% річних, 14918 (чотирнадцять тисяч дев'ятсот вісімнадцять) грн. 15 коп. - інфляційних втрат, 2497 (дві тисячі чотириста дев'яносто сім) грн. 36 коп. - судового збору.
3. Повернути Публічному акціонерному товариству "Київенерго" (01001, м. Київ, площа Івана Франка, 5, код ЄДРПОУ 00131305) з Державного бюджету України 192 (сто дев'яносто дві) грн. 01 коп. судового збору, сплаченого платіжним дорученням №9 від 16.09.2014р., оригінал якого знаходиться в матеріалах справи №910/20681/14.
4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено: 08.12.2014р.
Суддя О.В. Гулевець