Господарський суд
Житомирської області
10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,
E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua
Від "08" грудня 2014 р. Справа № 906/1572/14
Господарський суд Житомирської області у складі:
судді Тимошенка О.М.
за участю представників сторін:
від позивача (Житомирська обласна рада): Пасічник О.М. (довіреність від 24.06.14)
від позивача (Нехворощанська сільська рада): Гельман В.М. (сільський голова)
від відповідача: не з'явився
прокурор: Рудченко М.М. (посвідчення №026381 від 21.05.14.)
розглянув у судовому засіданні в м. Житомирі справу
за позовом Прокурора Андрушівського району в інтересах держави в особі
1) Державної екологічної інспекції в Житомирській області (м.Житомир),
2) Житомирської обласної ради (м.Житомир),
3) Державної казначейської служби України (м.Київ),
4) Нехворощанської сільської ради (с.Нехворощ, Андрушівський район, Житомирська область)
до Державного підприємства "Попільнянське лісове господарство"
про відшкодування шкоди в розмірі 5360,32 грн.
Прокурор звернувся з позовом в інтересах вище зазначених позивачів до відповідача про відшкодування шкоди заподіяної навколишньому природному середовищу на суму 5360,32 грн.
Прокурор та представники позивачів у судовому засіданні позовні вимоги підтримали з підстав викладених у позовній заяві.
Представники позивачів Державної екологічної інспекції в Житомирській області та Державної казначейської служби України у судове засідання не з'явились.
Представник відповідача в засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення.
Враховуючи те, що явка представників сторін в засідання суду обов'язковою не визнавалась, надання письмового відзиву відповідно до вимог ст.59 ГПК України є правом відповідача, а не його обов'язком, господарський суд вважає, що неявка відповідача, повідомленого належним чином, не перешкоджає розгляду справи за наявними матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.
Заслухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, господарський суд
У жовтні 2014 року Державною екологічною інспекцією в Житомирській області (позивач) проведено перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства Державного підприємства "Попільнянське лісове господарство" (відповідач).
В ході вказаної перевірки держінспектором з охорони навколишнього природного середовища Житомирської області на території Андрушівського лісництва виявлено пошкодження 3 (трьох) дерев породи - дуб звичайний, які знаходились за межами виділеної лісової ділянки та не були намічені до рубки згідно лісорубного квитка №1 від 31.12.13.
На підставі постанови КМУ від 23.07.08р. №665 "Про такси для обчислення шкоди, заподіяної лісу" здійснено розрахунок розміру шкоди, заподіяної лісу внаслідок пошкодження дерев ДП "Попільнянське лісове господарство", розмір якої становить 5360,32грн. (а.с.18).
Постановою Державної екологічної інспекції в Житомирській області №05879 від 20.10.14 на майстра лісу, винного у вказаному порушенні, накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 136,00грн., який сплачено 21.10.14 (а.с.46-48).
Згідно довідки виконкому Нехворощанської сільської ради №777 від 24.10.14 (а.с.43) станом на 24.10.14 кошти в розмірі 5360,32грн. шкоди, заподіяної лісу внаслідок пошкодження дерев на рахунок сільради не надходили.
У зв'язку з тим, що завдана шкода відповідачем не відшкодована, прокурор, посилаючись на ст. 121 Конституції України, ст. 36-1 Закону України "Про прокуратуру" та ст. 107 Лісового кодексу України, звернувся з даним позовом до суду.
Відповідно до статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Згідно Лісорубного квитка №1 від 31.12.12 (а.с.24), відповідачем проводилась суцільна вирубка (головне користування) 2014 року у кварталі 88 виділі 9 на площі 1га в Андрушівському лісництві.
В ході перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства Державного підприємства "Попільнянське лісове господарство" було виявлено, що працівниками лісництва при проведенні лісових робіт пошкоджено до ступеня неприпинення росту не намічених до рубки, згідно лісорубного квитка №1 від 31.12.13, 3 (три) дерева породи дуб , які знаходились за межами виділеної лісової ділянки.
У своїх поясненнях від 19.10.14 старший майстер лісу Андрушівського лісництва (а.с.41,49) погодився із допущеними порушеннями при рубці лісу.
Згідно п.43 Санітарних правил в лісах України затверджених Постановою Кабінету міністрів України №555 від 27.07.95р., під час розробки лісосік, а також проведення інших робіт забороняється пошкодження дерев, що не підлягають рубці, в тому числі за межами лісосік, а також складання біля дерев зрубаних стовбурів, сортиментів, порубкових решток та інших матеріалів.
Згідно Статуту ДП "Попільнянське лісове господарство" , підприємство є постійним лісокористувачем, яке створене, зокрема, з метою ведення лісового господарства, охорони, захисту, раціонального використання та відтворення лісів.
Згідно ст.19 Лісового кодексу України, постійні лісокористувачі зобов'язані дотримуватися правил і норм використання лісових ресурсів, вести лісове господарство на основі матеріалів лісовпорядкування, здійснювати використання лісових ресурсів способами, які забезпечують збереження оздоровчих і захисних властивостей лісів, а також створюють сприятливі умови для їх охорони, захисту та відтворення.
Так, матеріалами справи підтверджено факт проведення позивачем перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства ДП "Попільнянське лісове господарство", якою було встановлено заподіяння відповідачем шкоди лісу шляхом пошкодження дерев до ступеня неприпинення росту.
Як передбачено ч.1 ст.105 Лісового кодексу України, порушення лісового законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність відповідно до закону.
Посадову особу (майстра лісу) ДП "Попільнянське лісове господарство", винну у скоєнні правопорушення, притягнуто до адміністративної відповідальності, що підтверджується Постановою про накладення адміністративного стягнення №05879 від 20.10.14 (а.с.46).
Частиною 1 статті 224 ГК України також визначено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.
Згідно ч.4 ст.68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" підприємства, установи, організації та громадяни України, а також іноземні юридичні та фізичні особи та особи без громадянства зобов'язані відшкодовувати шкоду, завдану внаслідок порушення вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.
Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів (ч.1 ст.69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища").
Статтею 107 Лісового кодексу України встановлено, що підприємства, установи, організації і громадяни зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.
Згідно розрахунку проведеного держінспектором з охорони навколишнього природного середовища Державної екологічної інспекції в Житомирській області, розмір шкоди становить 5360,32грн., яку прокурор просить стягнути з відповідача на користь: Нехворощанської сільської ради в розмірі 2680,16грн., Житомирської обласної ради в розмірі 1072,00грн., Державного бюджету України в розмірі 1608,16грн.
Розмір шкоди, заподіяної лісу обчислюється у порядку встановленому Постановою Кабінету Міністрів України №665 від 23.07.08 "Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу", яка набрала чинності 28.08.08.
Додатком 2 до постанови Кабінету Міністрів України від 23 липня 2008 р. N 665 встановлено Такси для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу підприємствами, установами, організаціями та громадянами пошкодженням дерев і чагарників до ступеня неприпинення росту, якими керувався держінспектор при розрахунку розміру шкоди.
Пунктом 2 вказаної постанови КМУ визначено, що починаючи з 1 січня 2009р. проводиться індексація затверджених цією постановою такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу підприємствами, установами, організаціями та громадянами.
Цією ж постановою КМУ затверджено Порядок проведення індексації такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу підприємствами, установами, організаціями та громадянами.
Судом встановлено, що розмір шкоди інспектором обрахований вірно по кожному дереву окремо і у відповідності до встановлених Такс, однак допущено порушення порядку проведення індексації, а саме, застосовано індекс інфляції за 2008 рік, тоді як індексація має проводитись лише з 01.01.09.
Обрахувавши загальний розмір шкоди самостійно, з урахуванням індексу інфляції за період з 2009 по 2013 роки, судом визначено розмір шкоди в сумі 4382,92грн. з такого розрахунку:
3403,00х112,3%х109,1%х104,6%х100,5%=4382,93 грн.,
де 112,3%, 109,1%, 104,6%, 100,5% індекси інфляції за 2009, 2010, 2011, 2013 роки.
Відповідач позов щодо підстав та предмету не оспорив, доказів сплати боргу не надав, у судове засідання не з'явився.
Відповідно до ст. ст. 43, 33, 34 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до п.7ч.3ст.29, п.7ч.2ст.69 Бюджетного кодексу України, джерелом формування спеціального фонду Державного бюджету України в частині доходів, зокрема, є 30 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності; до надходжень спеціального фонду місцевих бюджетів належать , зокрема, 70 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, в тому числі: до сільських, селищних, міських бюджетів - 50 відсотків, обласних бюджетів та бюджету Автономної Республіки Крим - 20 відсотків, бюджетів міст Києва та Севастополя - 70 відсотків.
Враховуючи викладене, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково в розмірі 4382,93грн., які необхідно стягнути з відповідача на користь :
- Нехворощанської сільської ради в розмірі 2191,46грн.,
- Житомирської обласної ради в розмірі 876,59грн.,
- Державного бюджету України в розмірі 1314,88грн.
Витрати, пов'язані з оплатою судового збору покладаються на відповідача пропорційно сумі задоволених вимог.
Щодо сплати судового збору.
Згідно п. 2 ч.2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" позовна вимога майнового характеру в сумі 5360,32 грн. підлягала оплаті судовим збором у мінімально необхідному розмірі - 1827,00 грн.
У відповідності до ст.49 ГПК України, суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Статтею 5 Закону України "Про судовий збір" визначено, що органи прокуратури, здійснюючи надані їм законодавством повноваження, звільняються від сплати судового збору як позивачі.
У рішенні зі справи, провадження в якій порушено за заявою прокурора, у разі задоволення позову стягується судовий збір з відповідача, якщо він не звільнений від сплати судового збору в доход державного бюджету України (п. 4.6 Постанови ВГСУ від 21.02.2013 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" ( далі - Постанова № 7).
Оскільки відповідач не звільнений від сплати судового збору та своїми діями завдав шкоди навколишньому природному середовищу, судовий збір стягується з відповідача в доход державного бюджету України.
При цьому, оскільки позовні вимоги прокурора задоволені частково, судовий збір покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог, що становить 1493,87грн.
Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд
1.Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Державного підприємства "Попільнянське лісове господарство" (13500, Житомирська область, смт Попільня, вул. Богдана Хмельницького , буд. 61, код ЄДРПОУ 13549845) на користь:
- Нехворощанської сільської ради (Житомирська область, Андрушівський район, с.Нехворощ, вул.Леніна,26-б; ідент. код 04346988; код бюджетної класифікації 24062100, р/р33119331700031 в ГУДКСУ в Житомирській області, МФО 811039) - 2191,46грн. ;
- Житомирської обласної ради (м.Житомир, майдан ім. С.П.Корольова,1; ідент. код 13576948) - 876,59грн.;
- Державного бюджету України - 1314,88грн.
3.Стягнути з Державного підприємства "Попільнянське лісове господарство" (13500, Житомирська область, смт Попільня, вул. Богдана Хмельницького , буд. 61, код ЄДРПОУ 13549845) в дохід Державного бюджету України - судовий збір у розмірі 1493,87 грн.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Тимошенко О. М.
Віддрукувати:
1- в справу
2-відповідачу (рек. з повідом.)
3 - позивачу 1 (рек з повідомл)
4 - позивачу 3 (рек з повідомл.