Справа № 760/18803/14-ц
2-5792/14
(заочне)
14 листопада 2014 року Солом'янський районний суд м. Києва
в складі: головуючого судді Коробенко С.В.
при секретарі Семененко А.Д.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на дитину,
Позивачка звернулась до суду з позовом до Відповідача про стягнення аліментів на утримання доньки - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в твердій грошовій сумі в розмірі 5000,00 гривень щомісяця і до повноліття дитини.
Крім того, Позивач просить стягнути аліменти за минулий час, за три роки до подання позовної заяви, тобто починаючи з вересня 2011 року, з моменту коли Відповідач залишив родину та почав проживати окремо, в розмірі 124354,09 гривень. Стягненню з Відповідача, на думку Позивача, підлягає також сума витрачених нею коштів на придбання товарів для дитини в розмірі 136269,86 грн.
Посилаючись на обов'язок Відповідача брати участь у додаткових витратах на дитину, Позивач просить суд стягнути з нього щомісячно по 3000 гривень на додаткові витрати.
Обґрунтовуючи свої вимоги позивачка посилається на те, що спільне життя з відповідачем у неї не склалось, сторони ніколи не проживали разом. Шлюб між сторонами не реєструвався. Після народження дитини відповідач відмовився у добровільному порядку надавати матеріальну допомогу на сім'ю та утримання доньки.
ОСОБА_1 зазначає, що дитина проживає разом з нею, але її доходів на утримання доньки не вистачає. З огляду на викладене вважає, що матеріальна допомога з боку Відповідача повинна бути регулярною.
Позивач та в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила їх задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся.
Вислухавши пояснення Позивачки, дослідивши наявні матеріали справи, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог, та постановлення заочного рішення.
Судом встановлено, що від відносин Сторони мають неповнолітню доньку - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. (а.с. 13)
Спільне життя між Сторонами не склалось, сторони ніколи не проживали разом. Зі слів Позивача суд встановив, що після народження дитини Відповідач припинив надавати матеріальну допомогу на сім'ю та утримання доньки.
Встановлено, що ОСОБА_3 проживає разом з Позивачкою, але її доходів на утримання дітей не вистачає.
Згідно зі ст. 180 Сімейного кодексу України батьки зобов?язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ст. ст. 182, 183 Сімейного кодексу України частка заробітку (доходу) батька, яка буде стягуватись як аліменти на дитину, визначається судом, та не може бути меншим, ніж 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідно до ст. 184 Сімейного Кодексу України, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.
З огляду на викладене, суд вважає за доцільне призначити аліменти в розмірі у фіксованій сумі в розмірі 3000 гривень щомісячно, але не менше ніж 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і до повноліття дитини.
Згідно зі ст.191 Сімейного кодексу України аліменти присуджуються за рішенням суду від дня пред?явлення позову.
Згідно з ч. 2 ст.191 Сімейного кодексу України аліменти за минулий час можуть бути присуджені, якщо позивач подасть суду докази того, що він вживав заходів щодо одержання аліментів з відповідача, але не міг їх одержати у зв'язку з ухиленням останнього від їх сплати. У цьому разі суд може присудити аліменти за минулий час, але не більш як за три роки.
В матеріалах справи міститься достатньо доказів підтверджуючих, що Позивачка зверталась до Відповідача з вимогою про одержання аліментів на дитини, але не могла їх одержати у зв'язку з ухиленням Відповідача від їх сплати, тому суд вважає за доцільне стягнути з Відповідача аліменти за минулий час в розмірі 3000 гривень щомісяця, за минулий час, а саме за період з вересня 2011 року по вересень 2014 року, в загальній сумі 108 тисяч гривень.
Крім того, статтею 185 Сімейного кодексу України передбачено, що той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо). Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно.
Враховуючи наявні матеріали справи суд вважає можливим стягнути з Відповідача на утримання дочки додаткові витрати в розмірі 1000 гривень щомісячно.
Що стосується вимог Позивача про стягнення з Відповідача відшкодування витрат, понесених нею на придбання товарів у минулому, то суд вважає, що такі вимоги є необґрунтованими, оскільки вони не ґрунтуються на чинному законодавстві.
Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
На підставі викладеного та керуючись, ст.ст. 180, 181, 183, 184, 191 Сімейного кодексу України, ст.ст. 4, 10, 11, 57-60, 213-215, 367 ЦПК України, суд-
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2, адреса реєстрації: АДРЕСА_1, на користь ОСОБА_1 на утримання ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, аліменти в розмірі 3000 гривень, але не менше ніж 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 02.09.2014 року щомісячно, і до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2, місце реєстрації: АДРЕСА_1, на користь ОСОБА_1 на утримання ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, аліменти за минулий час, а саме за пе ріод з вересня 2011 року по вересень 2014 року, в сумі 108000 гривень.
Стягнути з ОСОБА_2, місце реєстрації: АДРЕСА_1, на користь ОСОБА_1 у вигляді додаткових витрат на утримання ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, щомісячно до досягнення дитиною повноліття суму в розмірі 1000 гривень
В іншій частині позову відмовити.
Рішення підлягає негайному виконанню у межах суми платежу за один місяць.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 10 днів з дня отримання його копії.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду міста Києва через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення. У разі, якщо рішення було ухвалено без участі особи, яка його оскаржує, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.
Суддя: