головуючого
Коновалова В.М.
суддів
Скотаря А.М., Заголдного В.В.
розглянула в судовому засіданні в м. Києві 1 лютого 2007 року матеріали справи за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на постанову Полтавського районного суду Полтавської області від 26 серпня 2005 року та ухвалу Апеляційного суду Полтавської області від 2 листопада 2005 року щодо нього.
Вироком Житомирського районного суду Житомирської області від 24 вересня 1999 року
ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження,
раніше не судимого, -
засуджено за ст. 94 КК України 1960 року на 12 років позбавлення волі.
Постановою Житомирського районного суду Житомирської області від 26 серпня 2005 року в задоволенні заяви засудженого ОСОБА_1 про заміну невідбутої частини покарання більш м'яким відмовлено.
Ухвалою Апеляційного суду Житомирської області від 2 листопада 2005 року зазначену постанову щодо ОСОБА_1 залишено без зміни.
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1 зазначає, що йому безпідставно відмовлено в заміні невідбутої частини покарання більш м'яким, оскільки відповідно до Кримінального кодексу України 1960 року вчинений ним злочин був тяжким, а тому достатньо половини фактичного відбуття покарання для застосування ст. 82 КК України 2001 року.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.
Місцевий суд обґрунтовано відмовив у задоволенні заяви ОСОБА_1, засудженого вироком Житомирського районного суду Житомирської області від 24 вересня 1999 року за ст. 94 КК України на 12 років позбавлення волі, про заміну невідбутої частини покарання більш м'яким у виді обмеження волі.
Вчинений ОСОБА_1 злочин - умисне вбивство, відповідно до ст. 12 КК України 2001 року є особливо тяжким злочином.
Згідно до ч. 4 ст. 82 КК України 2001 року заміна невідбутої частини покарання більш м'яким можлива після фактичного відбуття засудженим не менше двох третин строку покарання, призначеного судом за умисний особливо тяжкий злочин.
Стаття 52-1 КК України 1960 року виключала заміну невідбутої частини покарання більш м'яким за вчинення умисного вбивства.
Доводи засудженого ОСОБА_1 про те, що закон має зворотну дію у часі лише в частині, яка пом'якшує відповідальність, а тому вчинений ним злочин слід розцінювати, як тяжкий, перевірялися судами першої та апеляційної інстанцій та обґрунтовано визнані безпідставними, оскільки вчинений злочин оцінюється за ступенем тяжкості протягом усього строку відбування покарання за чинним на той час кримінальним законом, а можливість заміни невідбутої ОСОБА_1 частини покарання більш м'яким виникла з прийняттям нового Кримінального кодексу України у 2001 році.
Тому постановлені щодо ОСОБА_1 постанова та ухвала є законними та обґрунтованими.
На підставі наведеного, керуючись ст. 394 КПК України колегія суддів
У задоволенні касаційної скарги засудженого ОСОБА_1 відмовити.
Коновалов В.М. Скотарь А.М. Заголдний В.В.