№ апеляційного провадження: 22-ц/796/12209/2014
Головуючий у суді першої інстанції: Величко Т.О.
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Білич І.М.
03 грудня 2014 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:
Головуючого судді: Білич І.М.
Суддів: Болотова Є.В., Поліщук Н.В.
при секретарі: Прохоровій В.С.
за участю: представника позивача Соколовської Я.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційною скаргою представника Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» - Соколовської Яни Вікторівни на заочне рішення Святошинського районного суду м. Києва від 13 серпня 2014 року в справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_4. ОСОБА_5, ОСОБА_6, в особі законного представника ОСОБА_4, треті особи: Служба у справах дітей Святошинської районної в м. Києві державної адміністрації, Святошинський районний відділ Державної міграційної служби у м. Києві, реєстраційна служба Головного управління юстиції у м Києві про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення.
Позивач звернувся до суду із позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, в особі законного представника ОСОБА_4, треті особи: Служба у справах дітей Святошинської районної в м. Києві державної адміністрації, Святошинський районний відділ Державної міграційної служби у м. Києві, реєстраційна служба Головного управління юстиції у м Києві про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення, згідно ст.ст. 33, 39 Закону України «Про іпотеку».
Заочним рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 13 серпня 2014 року у задоволенні позову було відмовлено.
Не погоджуючись з заочним рішенням суду представник позивача подала апеляційну скаргу. Де ставила питання про його скасування та постановлення нового про задоволення позову у повному обсязі. Вказуючи при цьому на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Апелянт підтримала подану апеляційну скаргу та просила суд її задовольнити в повному обсязі.
Відповідачі та представники третьої особи будучи належним чином повідомленими про розгляд справи у судове засідання не з'явилися, поважність причин своєї неявки суду не повідомили. Колегія суддів вважає за можливе розглянути справу у їх відсутність в силу вимог ст. 305 ЦПК України.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, колегія суддів вважає, що подана апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом при розгляді справи було встановлено, що згідно договору № 075-2008-102 від 04.04.2008 року між ВАТ «Універсал Банк» ( правонаступник - ПАТ «Універсал Банк») та ОСОБА_7 було надано кредит у розмірі 52 850 доларів США на споживчі цілі до 01.04.2028 року.
Згідно рішення Святошинського районного суду м. Києва від 19.04.2012 року, по справі № 1/2608/2168/12, яке набрало законної сили з відповідача та поручителів стягнуто кредитну заборгованість за кредитним договором № 075-2008-102 від 04.04.2008 року у розмірі 472 812,18 гривень.
Звертаючись до суду з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки квартиру) позивач вказував на те, що у зв'язку з неналежним виконавцем ( позичальником - ОСОБА_4) умов кредитного договору та виникненням заборгованості, яка несплачена також після постановлення судового рішення, просили постановити рішення за яким, звернути стягнення на предмет іпотеки, а також виселити відповідача разом з неповнолітніми дітьми.
Суд першої інстанції відмовляючи у задоволенні позову виходив з того, що обраний позивачем спосіб захисту порушеного права не передбачений Законом України «Про іпотеку» та договором іпотеки від 04.04.2008 року.
Також судом вказувалось, що на час постановлення заочного рішення набрав чинності та діє Закон України «Про мораторій на стягнення майна громадян України як забезпечення кредитів і іноземній валюті» від 03.06.2014 року, який підлягає застосуванню до існуючих правовідносин, як і те не можуть бути задоволені вимоги щодо виселення .
Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
Як вбачається із матеріалів справи звертаючись до суду з позовом позивач посилався, як на підтвердження своїх заявлених позовних вимог на договір іпотеки укладений 04.04.2008 року між ВАТ «Універсал Банк» та ОСОБА_7 ( а.с. 25)
За змістом п. 1.1 предметом іпотеки сторонами було визначено - квартиру АДРЕСА_1, що належала на праві власності ОСОБА_7.
Також договором було передбачено, що у разі порушення будь-якого основного зобов'язання, що забезпечене іпотекою за цим договором та/або будь-якого зобов'язання іпотекодавця за цим договором звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі: - рішення суду, або - виконавчого напису нотаріуса; або - застереження про задоволення вимог іпотекодержателя; або - за договором між іпотекодавцем та іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя.
За змістом п. 5.1 договору сторони погодили можливість звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання. Позасудове врегулювання здійснюється відповідно до застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься у цьому договорі.
Іпотекодержатель самостійно визначає один з наступних способів звернення стягнення на предмет іпотеки:
- передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання у порядку встановленому Законом України «Про іпотеку»
- право іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь -якій особі на підставі договору купівлі - продажу у порядку встановленому Законом України «Про іпотеку»
У той же час позивач визначив свої вимоги як - у рахунок погашення заборгованості ОСОБА_7 перед ПАТ «Універсал Банк», звернути стягнення на предмет іпотеки ( квартиру) шляхом надання ПАТ «Універсал Банк» права вчиняти будь-які дії та отримувати будь - які документи, необхідні для укладення договору купівлі - продажу предмету іпотеки в тому числі : право отримувати у приватного нотаріуса дублікат договору купівлі - продажу квартири ( предмета іпотеки); право отримувати у відповідних організаціях, установах, підприємствах незалежно від форми власності та підпорядкування чи органів нотаріату технічний паспорт на квартиру; право отримувати в органах Державної реєстрації прав, нотаріуса - витяги з Державного реєстру прав на предмет іпотеки.; право подавати від імені ОСОБА_7, в органи Державної реєстрації прав, нотаріусу документи, необхідні для здіснення державної реєстрації права власності на квартиру; подавати відповідні заяви, документи отримувати інші документи від імені іпотекодавця, які пов'язані з оформленням права власності; право здійснювати будь -які платежі, що стосуються предмету іпотеки; право банку на отримання довідки про склад сімї або зареєстрованих у квартирі осіб.
Зазначене вище свідчить, що позивач визначив спосіб звернення на предмет іпотеки, як такий, що не узгоджується із положеннями п. 5.1 договору іпотеки.
Крім того, його вимога мала б відповідати вимогам як ст. 39 Закону України «Про іпотеку», так і положенням п. 4 ч. 1 ст. 215 ЦПК. Зокрема, у обов'язковому порядку має зазначатись: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають до сплати іпотекодержателю з вартості предмету іпотеки; спосіб реалізації предмета іпотеки; початкова ціна предмету іпотеки для його подальшої реалізації.
Враховуючи те, що за правилами ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим у відповідності до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі і лише особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмету спору на власний розсуд, колегія суддів вважає, правомірним висновок суду першої інстанції, щодо необхідності відмови у задоволенні заявленого позову з підстав невідповідності обраного способу захисту порушених прав умовам укладеного між сторонами договору іпотеки та положенням Закону України «Про іпотеку».
Відповідно до вимог ст. 308 ЦПК не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду постановлено з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування з доводів викладених у апеляційній скарзі нема.
Керуючись ст.ст.303, 304, 305, 307, 308, 314, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу представника Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» - Соколовської ЯниВікторівни відхилити.
Заочне рішення Святошинського районного суду м. Києва від 13 серпня 2014 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий:
Судді: