Справа № 22ц-4873/2006 p. Головуючий у 1-ій інстанції
Категорія 44 суддя Зуєва В.І.
Доповідач суддя Повєткін В.В.
29 листопада "2006 р. Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Апе
ляційного суду Дніпропетровської області в складі: Головуючого судді: Перцової В.А.
Суддів: Козлова С.П., Повєткіна В.В.
При секретарі: Білоус A.M.
Розглянула у відкритому судовому засіданні в М.Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Нікопольского міськрайонного суду Дніпропетровської області від 02 березня 2006 року
за позовом Нікопольского міськрайонного центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення суми, -
Встановила :
Рішенням Нікопольского міськрайонного суду Дніпропетровської області від 02 березня 2006 року задоволені позовні вимоги Нікопольского міськрайонного центру зайнятості, на його користь з ОСОБА_1 стягнута незаконно виплачена допомога по безробіттю у сумі 232,35 грн. (а.с.29-30).
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення, яким в позові відмовити, оскільки, на її погляд, реєстрація приватним підприємцем не свідчить про втрату статусу безробітньої у зв'язку з тим, що від заняття цією діяльністю вона не мала доходів (а.с.72-74).
Перевіривши законність і обгрунтованність рішення суду першої інстанції у межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що скарга є необгрунтованою і не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції, відповідачка порушила вимоги Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" і своєчасно не повідомила Центр зайнятості про те, що під час отримання допомоги по безробіттю вона стала суб'єктом підприємницької діяльності.
Постановлюючи рішення про стягнення спірної суми, суд першої інстанції вказав, що відповідачка, маючи з грудня 2002 року статус безробітньої, з Об листопада 2003 року є суб'єктом підприємницької діяльності, у зв'язку з чим з цієї дати по 05 грудня 2003 року їй безпідставно нараховано і сплачено допомогу по безробіттю.
Колегія суддів вважає, що такий висновок суду першої інстанції відповідає вимогам закону та матеріалам справи.
Згідно з ч.І ст.2 Закону України "Про зайнятість населення" безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи.
Як вбачається з матеріалів справи, відровідачка згідно з повідомленням виконавчого комітету Нікопольської міської ради з 06 листопада 2003 року зареєстрована приватним підприємцем (а.с.4)»
Згідно з п."б" ч.З ст.1 Закону України "Про зайнятість населення" в Україні до зайнятого населення належать громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців.
Тому доводи посилання відповідачки на неотримання доходів від заняття підприємницькою діяльністю не є підставою для визнання її безробітньою.
З огляду на це судом першої інстанції обгрунтованно встановлено, що з часу реєстрації приватним підприємцем відповідачка втратила статус безробітньої і безпідставно отримувала допомогу по безробіттю.
Відповідно до ч.2 ст.36 Закону України "Про зайнятість населення" особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачка була попереджена, що реєстрація підприємцем є перешкодою для надання статусу безробітньої та виплати допомоги по безробіттю, але про реєстрацію приватним підприємцем позивача не повідомила, з 05 грудня 2003 року від послуг позивача відмовилась (а.с.8,10).
Тому суд першої інстанції обгрунтовано визнав, що з моменту набрання відповідачкою статусу приватного підприємця сума отриманої нею допомоги по безробіттю підлягає стягненню на користь позивача.
За таких обставин доводи апеляційної скарги відповідача щодо необґрунтованості рішення суду першої інстанції є безпідставними.
Суд першої інстанції всебічно і повно дослідив обставини справи, надав належну оцінку доказам по справі і постановив законне і обгрунтоване рішення про задоволення позовних вимог.
Порушень матеріального та процесуального права при ухваленні рішення судом не допущено.
Тому підстав для скасування або зміни рішення суду першої інстанції немає.
У зв'язку з викладеним і керуючись ст.ст.307,309,314,315 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.
Рішення Нікопольского міськрайонного суду Дніпропетровської області від 02 березня 2006 року - залишити без зміни.
Ухвала Апеляційного суду Дніпропетровської області набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.