Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України
у складі:
головуючого
Міщенка С.М.,
суддів
Школярова В.Ф. і Стрекалова Є.Ф.,
за участю прокурора
Матюшевої О.В.,
розглянула в судовому засіданні в м. Києві 28 листопада 2006 року касаційне подання заступника прокурора Донецької області на вирок Червоногвардійського районного суду м. Макіївки Донецької області від 1 лютого 2006 року,
яким
ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження,
не судимого,
засуджено за ст. 289 ч. 2 КК України на 5 років позбавлення волі і на підставі ст. 75 КК України його звільнено від відбування покарання з випробуванням із іспитовим строком на 3 роки з покладенням на нього на підставі ст. 76 КК України обов'язків не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи та повідомляти цей орган про зміну місця проживання.
В апеляційному порядку вирок не переглядався.
ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він 23 жовтня 2005 року, знаходячись у стані алкогольного сп'яніння, на вул. Фабрициуса у м. Макіївці незаконно заволодів транспортним засобом - автобусом ЛАЗ ІНФОРМАЦІЯ_2 державний номерний знак НОМЕР_1 вартістю 11764 грн. 51 коп., належним на підставі генерального доручення ОСОБА_2, який перегнав до м. Донецька.
У касаційному поданні прокурор, не оспорюючи обґрунтованості засудження ОСОБА_1, посилаючись на те, що транспортний засіб, яким незаконно заволодів ОСОБА_1, повернуто власнику з незначними ушкодженнями, і дійсний розмір реальних збитків судом не встановлено , що дії засудженого за ст. 289 ч. 2 КК України за таких обставин за ознакою спричинення значної матеріальної шкоди потерпілому кваліфіковано передчасно, ставить питання про скасування зазначеного вироку з направленням справи на новий судовий розгляд у зв'язку з неправильним застосуванням кримінального закону.
Заслухавши доповідача, думку прокурора, який підтримав доводи касаційного подання частково і просив вирок змінити і перекваліфікувати дії ОСОБА_1 зі ст. 289 ч. 2 КК на ст. 289 ч. 1 КК України, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що воно підлягає частковому задоволенню.
Доводи в касаційному поданні прокурора про те, що дії ОСОБА_1 за ст. 289 ч. 2 КК України кваліфіковано неправильно, є обґрунтованими.
За змістом Закону України від 22 вересня 2005 р. N 2903-IV»Про внесення змін до ст. 289 КК України», кримінальна відповідальність за ч. 2 КК України настає за незаконне заволодіння транспортним засобом, якщо, крім іншого, такі дії завдали значної матеріальної шкоди.
Відповідно до п. 3 примітки зазначеної статті, матеріальна шкода визнається значною у разі заподіяння реальних збитків на суму від ста до двохсот п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Як вбачається з матеріалів справи, автобус ЛАЗ ІНФОРМАЦІЯ_2 вартістю 11 764 грн. 51 коп., яким незаконно заволодів ОСОБА_1, повернуто власнику зразу ж після вчинення цього злочину.
Як зазначає у поданні прокурор, автобус при поверненні поломок не мав, у ньому лише ушкоджено акумулятор і вийшло з ладу зчеплення.
За таких обставин, враховуючи, що вартість запасних частин і відновлювального ремонту автобуса не перевищує ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян(на момент вчинення злочину з урахуванням соціальної пільги - 13100 грн.), дії ОСОБА_1 підлягають перекваліфікації зі ст. 289 ч. 2 КК на ст. 289 ч. 1 КК України.
Доводи прокурора про скасування вироку з тих підстав, що суд не визнав у якості обставини, яка обтяжує покарання ОСОБА_1, знаходження його в стані алкогольного сп'яніння, необґрунтовані, оскільки у поданні питання про скасування вироку за м'якістю призначеного засудженому покарання не поставлено.
Керуючись ст. ст. 394 - 396 КПК України, колегія суддів
ухвалила:
Касаційне подання заступника прокурора Донецької області частково задовольнити, а вирок Червоногвардійського районного суду м. Макіївки Донецької області від 1 лютого 2006 року щодо ОСОБА_1 змінити.
Перекваліфікувати його дії зі ст. 289 ч. 2 КК на ст. 289 ч. 1 КК України і визначити йому за цим законом 4 роки позбавлення волі і на підставі ст. 75 КК України звільнити його від відбування покарання з випробуванням із іспитовим строком на 3 роки з покладенням на нього на підставі ст. 76 КК України обов'язків не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи та повідомляти цей орган про зміну місця проживання.
У решті вирок залишити без зміни.
Судді:
Міщенко С.М. Школяров В.Ф. Стрекалов Є.Ф.