Справа №: 343/2244/14-ц
Провадження №: 2/0343/841/14
I М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
04 грудня 2014 року м. Долина
Долинський районний суд Iвано-Франкiвської областi в складi:
головуючої судді - Монташевич С. М.,
секретаря - Менделяк А. І.,
розглянувши у вiдкритому судовому засiданнi в залі Долинського районного суду Івано-Франківської області справу за позовом комунального підприємства "Житлово-експлуатаційна організація" Долинської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення боргу,-
Позивач у своїй заявi зазначає, що КП "ЖЕО" Долинської міської ради Івано-Франківської області є комунальним підприємством, яке здійснює надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій з метою підтримання конструкцій житлових будинків у технічно справному стані, забезпечення безперебійної роботи інженерного обладнання, своєчасного виконання попереджувального, біжучого та капітального ремонту будинків, прибирання прибудинкових територій. Відповідно до Постанов Кабінету Міністрів України № 529 від 20.05.2009 року "Про порядок формування тарифів на послугу з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій" та № 869 від 01.06.2011 року "Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на житлово-комунальні послуги" Долинською міською радою було розроблено тариф на послугу з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій. Споживачка ОСОБА_1 являється власником квартир АДРЕСА_1. Даний будинок перебуває в обслуговуванні КП "ЖЕО". Щомісяця їхнє підприємство надавало для будинку, в якому розташовані квартири боржника (споживача), повний комплекс житлово-комунальних послуг.
На адресу боржника неодноразово були направлені повідомлення з пропозицією укласти договір про надання послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, про те жодних реагувань від боржника щодо укладення даного договору до підприємства не надходило та згідно п. 1 ч. 3 ст. 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" саме споживач зобов'язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового.
Не зважаючи на те, що між боржником та КП "ЖЕО" не має письмового договору, боржник здійснює споживання житлово-комунальних послуг, чим проявляє добровільне волевиявлення і в зв'язку з фактичним споживанням житлово - комунальних послуг, тобто одностороннім правочином, виникає зобов"язання з оплати спожитих послуг на користь виконавця цих послуг - КП "ЖЕО". До цього зобов'язання застосовуються норми, як до договору.
Відповідачка за надані послуги оплату не проводить, в зв'язку з чим її борг за період з 01.08.2008 року по 01.12.2012 року становить 5805,18 гривень, що і стало причиною для звернення в суд з даним позовом.
В судовому засiданнi представник позивача за довіреністю від 02.01.2014 року Ясінець Н.М. зменшила позовні вимоги, пояснивши, що ними проведено перерахунок боргу відповідачки та виключено з нього оплату за освітлення місць загального користування та прибирання прибудинкової території, оскільки відповідачці на праві власності належать не житлові приміщення, а комерційні, і вона самостійно освітлює та прибирає частину прибудинкової ділянки, наданої їй в оренду рішенням міської ради. Тому з урахуванням проведеного коригуючого розрахунку просила стягнути з відповідачки заборгованість за надані їй послуги з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій, зокрема по квартирі № 22 в розмірі 752,33 грн., квартирі № 23 в розмірі 1521,68 грн., квартирі № 37 в розмірі 757,16 грн. за період з 01.02.2011 року по 31.12.2012 року, з врахуванням тарифу 1,09 грн. за м.кв. Також врахувати даний тариф при розрахунку за надані відповідачці послуги за період з серпня 2008 року по 11.02.2011 року. Одночасно зазначила, що ними неодноразово пропонувалося ОСОБА_1 укласти договір про надання послуги по утриманню будинку, їй було вручено проект договору, однак вона не погоджувалася з окремими його положеннями, тому відмовилася від його укладення.
Представник відповідачки адвокат ОСОБА_3 в судовому засіданні позов не визнав, просив відмовити в його задоволенні, пояснивши, що правовідносини, які виникли між сторонами регулюються Законом України "Про житлово-комунальні послуги" і повинні здійснюватися на договірній основі. Однак договір між сторонами не був укладений, а оголошення в газеті не можна вважати пропозицією до укладення договору. Також позивачем не було надано жодних доказів, які б підтвердили факт виконання робіт чи надання послуг КП "ЖЕО". Крім того, позивачем був пропущений строк позовної давності, оскільки позовна заява була подана у вересні 2014 року, тому наполягає на застосуванні строків позовної давності та відмові в задоволенні позову.
Суд, вислухавши пояснення представника позивача, представника відповідачки, дослідивши та оцінивши здобуті й перевірені в судовому засiданні докази в їх сукупності, вважає, що даний позов пiдлягає до часткового задоволення, виходячи з наступного.
Згідно зі ст. 382 ч. 2 Цивільного кодексу України, власникам квартир у дво- або багатоквартирному будинку належать на праві спільної сумісної власності приміщення загального користування, опорні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання за межами або всередині квартири, яке обслуговує більше однієї квартири, а також споруди, будівлі, які призначені для забезпечення потреб усіх власників квартир, а також власників нежитлових приміщень, які розташовані у житловому будинку.
Відповідно до п. 2 ст. 10 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" та п. 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 08.10 1992 року № 572 (із наступними змінами та доповненнями), власники приватизованого житла в багатоквартирних житлових будинках є співвласниками усіх допоміжних приміщень будинку та його технічного обладнання і повинні сплачувати свою частку витрат у загальні витрати на утримання будинку та прибудинкової території пропорційно до займаної площі, оплачувати надані житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Частиною 4 ст. 267 ЦК України передбачено, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Як встановлено в судовому засiданнi та підтвердили сторони по справі, відповідачці на праві власності належать приміщення АДРЕСА_1, де облаштовані магазини.
Факт надання позивачем відповідачці послуги з утримання будинків, споруд та прибудинкових території підтверджується відміткою в технічному паспорті будинку АДРЕСА_1, де зазначено, які саме роботи та коли було проведено в даному будинку (а.с. 40-42).
За таких обставин суд вважає, що відсутність укладеного між сторонами договору про надання житлово-комунальних послуг не звільняє відповідачку від обов'язку сплачувати свою частку від загальних витрат на утримання будинку та прибудинкової території пропорційно до займаної площі, як це передбачено ст. 382 Цивільного кодексу України, ст. 10 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" та п. 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків і прибудинковими територіями, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 08.10 1992 року № 572 (із наступними змінами та доповненнями). При цьому суд також бере до уваги копію оферти (пропозиції укласти договір), яка була надіслана позивачем ОСОБА_1 29.07.2001 року, вих. № 513 (а.с. 35).
Однак, як встановлено судом та підтверджується виписками із особових рахунків та корегуючими розрахунками плати за послуги з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій щодо приміщень по АДРЕСА_1 з 01.02.2011 року відповідачка не вносить плату за надані їй послуги з утримання будинків, споруд та прибудинкової територій і її заборгованість за період з 01.02.2011 р. по 31.12.2012 р. становить, зокрема, щодо квартири № 22 - 752,33 грн., квартири № 23 - 1521,68 грн., квартири № 37 - 757,16 грн. (а.с. 4, 5, 6, 37, 38, 39).
Як вбачається з даних розрахунків, відповідачка протягом всього вказаного періоду оплату за надані їй послугу не проводила.
При цьому суд враховує, що позивач пропустив встановлений законом 3-річний строк на звернення в суд з позовом в частині вимог про стягнення з відповідачки заборгованості за надані їй послугу з утримання будинків, споруд та прибудинкової території за період з 01.08.2008 р. по 01.09.2011 р., оскільки звернувся в суд з даним позовом тільки 01.09.2014 року.
Представник відповідачки в судовому засіданні просив застосувати строк позовної давності, а представник позивача не просила поновити даний строк та не вказала поважних причин його пропуску.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що заявлений позов слід задоволити частково та стягнути з ОСОБА_1 на користь комунального підприємства "Житлово-експлуатаційна організація" Долинської міської ради 2108,64 грн., з яких: 523,36 грн. - щодо квартири № 22, 1058,56 грн. - щодо квартири № 23, 526,72 грн. - щодо квартири № 37, заборгованостi за надані їй послуги з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій за період з 01.09.2011 р. по 01.12.2012 року, відмовивши в решті позову в зв"язку з пропуском строку позовної давності.
Питання судових витрат суд вирішує у відповідності з вимогами ст. 88 ЦПК України.
На пiдставi викладеного, ст.ст. 267, 382, 526, 611, 627 ЦК України, ст.ст. 18, 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", ст. 10 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду", п. 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків і прибудинковими територіями, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 572 від 08.10 1992 року (в редакції від 24.01.2006 року), Постанов Кабінету Міністрів України № 529 від 20.05.2009 року "Про порядок формування тарифів на послугу з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій" та № 869 від 01.06.2011 року "Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на житлово-комунальні послуги", керуючись ст.ст. 213-215,218 ЦПК України, суд,-
РIШИВ:
Позов задоволити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь комунального підприємства "Житлово-експлуатаційна організація" Долинської міської ради 2108,64 (дві тисячі сто вісім гривень 64 копійки) гривень за послугу з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій за період з 01.09.2011 року по 01.12.2012 року та 243,60 (двісті сорок три гривні 60 копійок) гривні сплаченого судового збору, відмовивши в решті позовних вимог у зв'язку з пропуском строку позовної давності.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подачі апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення до Апеляційного суду Івано-Франківської області через Долинський районний суд.
Суддя: