Справа № 22-Ц-6086 /2006 року Категорія - відшкодування шкоди
Головуючий 1 інстанції: Мельник І.М. Доповідач : Хорошевський О.М.
21 грудня 2006 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:
Головуючого - Котелевець А.В.
суддів - Хорошевського О.М.,
Кокоші В.В. при секретарі - Полубан С.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Комінтернівського районного суду міста Харкова від 29 вересня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про перехід застави у власність в зв'язку з неповерненням боргу, -
У вересні 2004 року ОСОБА_1 звернулась до суду з зазначеним позовом в якому просила передати в її власність квартиру АДРЕСА_1.
Як на підставу позову посилалась на те, що 16 січня 2001 року, згідно договору позики вона передала подружжю ІНФОРМАЦІЯ_1 14 000 грн. строком до 16 травня 2001 року. Тоді ж було укладено і договір застави. Предметам застави стала спірна квартира.
На час звернення до суду позику не повернуто.
У серпні 2003 року ОСОБА_3 помер.
Під час розгляду справи судом першої інстанції ОСОБА_1 позовні вимоги уточнила, просила визнати за нею право власності на квартиру АДРЕСА_1.
Рішенням Комінтернівського районного суду міста Харкова від 29 вересня 2006 року у задоволені позову ОСОБА_1 відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення Комінтернівського районного суду міста Харкова від 29 вересня 2006 року скасувати та ухвалити нове рішення по суті позовних вимог.
При цьому посилалась на те, що судом порушені норми матеріального та процесуального права. Зокрема, застосувавши положення ЦК України 1963 року, суд не визначив санкції за невиконання відповідачем зобов'язань. Не застосовані норми діючого на час розгляду справи ЦК.
Перевіряючи законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та позовних вимог, судова колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відмовляючи ОСОБА_1 у позові, суд першої інстанції виходив з того, що застава є способом забезпечення зобов'язань і у разі невиконання боржником зобов'язань кредитор має право звернути стягнення на предмет застави а не вимагати переведення на нього права власності.
Відповідно до ст.ст. 20, 21 Закону України «Про заставу", звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачене законом або договором застави.
Реалізація заставленого майна провадиться спеціалізованими організаціями з аукціонів (публічних торгів), якщо інше не передбачено договором.
Таким саме чином вирішено звернення стягнення на предмет застави і чинним ЦК України.
Відмовляючи у задоволені позову, суд врахував також, що 15 вересня 2003 року було зроблено виконавчий надпис нотаріуса, яким пропоноване продати спірну квартиру з публічних торгів та з отриманої суми задовольнити вимоги ОСОБА_1
Судова колегія з висновками районного суду погоджується.
Відхиляючи апеляційну скаргу ОСОБА_1 апеляційний суд бере до уваги, що в провадженні районного суду знаходиться справа за поданням державного виконавця про зміну способу та порядку виконання виконавчого надпису нотаріуса про реалізацію спірної квартири.
Керуючись ст. ст. 303, 304, 307 ч.1 п.1, 308 ч.1, 315,319 ЦПК України, судова колегія, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, рішення Комінтернівського районного суду міста Харкова від 29 вересня 2006 року залишити без змін.
Ухвала апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з моменту набрання нею законної сили.
Головуючий суддя:
Судді: