Справа № 146/1061/14-к
"09" грудня 2014 р. Томашпільський районний суд Вінницької області
в складі головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
з участю прокурора ОСОБА_3
захисника ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Томашпіль в приміщенні суду кримінальне провадження № 1-кп/146/73/14, що зареєстроване в ЄРДР 23.04.2014 року за № 12014020290000165 по обвинуваченню ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродження м. Новгород РФ, українця, громадянина України, освіта середня, одруженого, на утриманні одна малолітня дитина, не працюючого, раніше не судимого, жителя АДРЕСА_1 , у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 121 КК України,
22 квітня 2014 року біля 20:00 год. вечора ОСОБА_5 прийшов до будинку ОСОБА_6 розташованого по АДРЕСА_2 в якому на той час знаходився ОСОБА_7 та почав вживати спиртні напої разом із ОСОБА_6 . В подальшому на грунті ревнощів до ОСОБА_6 між ОСОБА_5 та ОСОБА_7 виникла словесна суперечка яка переросла в бійку в ході якої ОСОБА_5 , діючи умисно, з метою нанесення тяжких тілесних ушкоджень схопив потерпілого обома руками за футболку, повалив на дерев"яну підлогу кімнати будинку і почав наносити руками та ногами численні удари в область голови та тулуба, заподіявши при цьому тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми: синці на лобі справа та зліва, синці на правому вусі та в правій скроневій ділянці. Крововиливи в м"яких тканинах волосяної частини голови на внутрішній поверхні в потиличній ділянці зліва, в скроневій справа. Крововиливи в скроневі м"язи справа. Забій речовини головного мозку. Крововиливи в шлуночки головного мозку, що ускладнилось набряком та дислокацією головного мозку. Закрита тупа травма грудної клітки. Синці по передній та переднє-зовнішніх поверхнях грудної клітки. Прямі переломи ребер справа та зліва по різних анатомічних лініях з пошкодженням пристінкової плеври зліва. Лівосторонній гемоторакс - 10 мл крові в лівій плевральній порожнині. Множинні синці та садна на обличчі, синці верхніх кінцівок. Згідно висновку експерта №078 від 29.04.2014 року закрита черепно-мозкова травма у ОСОБА_7 має ознаки тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя в момент їх спричинення і від якої наступила смерть потерпілого. Між смертю та травмою голови є прямий причинний зв"язок. ІНФОРМАЦІЯ_2 від отриманих тілесних ушкоджень ОСОБА_7 помер в житловому будинку ОСОБА_6 по АДРЕСА_2 .
Заслухавши показання учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали справи, суд уважає, що винність ОСОБА_5 у вчиненні злочину за викладених у обвинувальному акті обставин підтверджена показаннями самого обвинуваченого у судовому засіданні, а також під час досудового слідства, у яких він не заперечував того факту, що тілесні ушкодження у потерпілого від яких він помер утворилися від його (обвинуваченого) дій; показаннями потерпілої ОСОБА_8 , свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 ; даними протоколів слідчого експерименту із ОСОБА_5 та свідком ОСОБА_6 ; даними протоколу огляду місця події, даними висновку судово-медичної експертизи про чисельність, характер та локалізацію заподіяних потерпілому тілесних ушкоджень від яких настала його смерть; речовими доказами; даними висновку судово-психолого-психіатричної експертизи та іншими матеріалами кримінального провадження.
Відповідно до роз'яснень, що містяться у пункті 22 постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 7 лютого 2003 року «Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров'я особи» для відмежування умисного вбивства від умисного заподіяння тяжкого тілесного ушкодження, у тому числі і такого, яке спричинило смерть потерпілого, суди повинні ретельно досліджувати докази, що мають значення для з'ясування змісту й спрямованості умислу винного. Питання про умисел необхідно вирішувати виходячи із сукупності всіх обставин вчиненого діяння, зокрема, враховувати спосіб, знаряддя злочину, кількість, характер і локалізацію поранень та інших тілесних ушкоджень, причини припинення злочинних дій, поведінку винного і потерпілого, що передувала події, їх стосунки. Визначальним при цьому є суб'єктивне ставлення винного до наслідків своїх дій: при умисному вбивстві настання смерті охоплюється умислом винного, а в разі заподіяння тяжкого тілесного ушкодження, яке спричинило смерть потерпілого, ставлення винного до її настання характеризується необережністю.
Так, в судовому засіданні ОСОБА_5 свою вину в інкримінованому йому злочині визнав повністю, щиро розкаявся у вчиненому та в зв"язку з дефектами мови, заїкання, не заперечив щодо оголошення його показань, які він дав на досудовому слідстві у якості підозрюваного (а.с. 100-104) та в ході проведення слідчого експерименту (а.с.122-124) з яких слідує, що 22.04.2014 року близько 22 год. він прийшов до будинку своєї знайомої ОСОБА_15 по АДРЕСА_2 і в будинку побачив потерпілого, який лежав на дивані, а за столом сиділи Сидорук та іі бабка ОСОБА_16 , які вживали спиртні напої. Далі він почав залицятися до Сидорук і в цей час проснувся потерпілий, який запитав звідки він (обвинувачений) та що він тут робить. Після цього між ними виникла суперечка під час якої він (обвинувачений) взяв потерпілого обома руками за верхній одяг та кинув його на підлогу. При цьому вони впали обоє і, піднявшись із підлоги, обвинувачений знову вхопив потерпілого за тулуб та кинув на землю, а сам залишився стояти на ногах. В цей час ОСОБА_15 і ОСОБА_17 почали кричати, щоб вони (обвинувачений і потерпілий) вийшли з будинку та билися далі на вулиці. Після цього обвинувачений перестав бити потерпілого руками і вони вийшли на вулицю. Там потерпілий штовхнув обвинуваченого в спину від чого він впав на землю, а коли підвівся, то потерпілий хотів нанести удар ногою, однак не втримався на ногах і впав на землю. У цей час обвинувачений наніс потерпілому два удари по ребрах і після цього потерпілий підвівся з землі та пішов з подвір"я у напрямок ставка. Обвинувачений повернувся в будинок та ліг спати на диван. Вранці 23.04.2014 року, близько 8 год. він вийшов на подвір"я, де з лівого боку від будинку побачив потерпілого, який лежав на землі. Він почав його будити, однак останній очей не розплющував, а тому, взявши потерпілого попід руки, почав вести всередину будинку. При цьому потерпілий самостійно йти не міг, так як у нього підкошувалися ноги. Занісши потерпілого в будинок, поклав його на диван, а сам ліг поруч. Так як потерпілий ще дихав, обвинувачений лив на нього воду. Згодом пішов до себе додому в с. Яланець.
Потерпіла ОСОБА_8 суду пояснила, що 18.04.2014 року її син ОСОБА_7 їй повідомив, що йде до своїх знайомих в с. Гнатків та повернеться пізніше. 23.04.2014 року після обіду їй стало відомо, що син знаходиться у будинку в с. Нетребівка де проживає ОСОБА_18 і з ним щось трапилося. Вона прибігла до будинку ОСОБА_15 , зайшла в кімнату, де побачила на ліжку сина, який був мертвий. При спілкуванні із ОСОБА_15 та її свекрухою ОСОБА_17 , останні повідомили, що під час перебування у будинку ОСОБА_19 під час бійки з сином потерпілої наносив останньому удари руками й ногами по різних частинах тіла, а потім бив ще й на вулиці. Після бійки залишив сина на вулиці, а сам пішов спати у будинок. Претензій матеріального і морального характеру до обвинуваченого не має, так як його батьки відшкодували заподіяну злочином шкоду.
Свідок ОСОБА_9 суду пояснив, що 23.04.2014 року ОСОБА_20 повідомила його, що в будинку ОСОБА_15 знаходиться мертва людина. По приходу до будинку, свідок виявив на ліжку труп ОСОБА_7 , а поряд з ним лежала ОСОБА_15 . При цьому Сидорук нічого розбірливо пояснити не могла, так як її поведінка була неадекватною. При зовнішньому огляді трупа будь-яких ознак насильницької смерті свідком, як медичним працівником, виявлено не було. Про пригоду свідок повідомив чергову частину райвідділу міліції.
Згідно з даними рапорту оперативного чергового Томашпільського РВ УМВС України у Вінницькій області від 23 квітня 2014 року, 23.04.2014 року від фельдшера ФАП с. Нетребівка по телефону надійшло повідомлення про смерть в АДРЕСА_2 Штумпфа ОСОБА_21 (а.с.2).
Свідок ОСОБА_10 суду пояснила, що обвинувачений є її внук, з яким вони проживають в с. Яланець. 22.04.2014 року після того як внук побував у гостях у своєї тітки ОСОБА_22 , сказав що йде в с. Нетребівку до своїх знайомих, де й заночував. Повернувся наступного дня десь в обід й ліг спати, аж поки додому не приїхали працівники міліції від яких свідку стало відомо про смерть ОСОБА_23 , однак, на думку свідка її внук не здатний на вбивство людини.
Свідок ОСОБА_11 суду пояснила, що 22.04.2014 року її племінник ОСОБА_5 повернувся із заробітків в смт. Піщанка додому в с. Яланець та десь після 18 год. близько однієї години перебував у неї в гостях, після чого сказав що йде додому. 23.04.2014 року, знаходячись у себе на городі, свідок бачила як ОСОБА_5 повертався до себе додому.
Свідок ОСОБА_14 в судовому засіданні підтвердив дані ним показання на досудовому слідстві (а.с.139-140) згідно яких він зранку 23.04.2014 року, а саме близько 7 год. проїжджав вулицями с. Нетребівка на своїй гужовій повозці, так як є заготівельником молока у місцевих жителів. Близько 8 год. ранку, проїжджаючи по АДРЕСА_2 в якому проживає ОСОБА_18 разом бабкою ОСОБА_24 , побачив, що біля входу у будинок на землі лежав ОСОБА_7 . Подумавши, що ОСОБА_23 перебуває у стані алкогольного сп"яніння, свідок поїхав далі. Та обставина, що ОСОБА_23 лежить п"яним біля будинку ОСОБА_15 свідка не дуже здивувала, так як йому було відомо, що потерпілий неодноразово приходив до ОСОБА_15 та разом із нею вживали спиртні напої.
В судовому засіданні свідок ОСОБА_12 , підтверджуючи свої показання на досудовому слідстві, пояснювала, що 24.04.2014 року була присутньою в якості понятого при огляді працівниками міліції домогосподарства ОСОБА_15 під час якого було вилучено належні ОСОБА_23 речі. Також була присутньою в якості понятого при проведенні 13.05.2014 року слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_6 , яка при цьому повідомила обставини подій, які відбувалися 22.04.2014 року та ці показання було внесено в протокол слідчої дії. Крім того, ОСОБА_15 пояснювала та показувала на манекені, який знаходився в кімнаті будинку, в якому положенні знаходився ОСОБА_23 , яким чином ОСОБА_25 наносив руками і ногами удари по різних частинах тіла, а також як ОСОБА_25 заносив до будинку ОСОБА_23 , поклав його на диван і сам ліг спати поруч з ним.
Свідок ОСОБА_13 суду пояснила, що 24.04.2014 року була присутньою в якості понятого при огляді працівниками міліції домогосподарства ОСОБА_15 під час якого було вилучено належні ОСОБА_23 речі. Також була присутньою в якості понятого при проведенні 13.05.2014 року слідчого експерименту за участю підозрюваного ОСОБА_5 та свідка ОСОБА_6 .. Показання ОСОБА_5 , які він давав під час проведення даної слідчої дії, відповідають даним які містяться в протколі слідчої дії, які оголошено в судовому засіданні. Також свідок ОСОБА_6 при проведенні слідчого експерименту повідомила про обставини подій, які відбувалися 22.04.2014 року та ці показання було внесено в протокол слідчої дії. Крім того, ОСОБА_15 пояснювала та показувала на манекені, який знаходився в кімнаті будинку, в якому положенні знаходився Штумпф, яким чином ОСОБА_25 наносив руками і ногами удари по різних частинах тіла, а також як ОСОБА_25 заносив до будинку ОСОБА_23 , поклав його на диван і сам ліг спати поруч з ним.
Як убачається з даних протоколу слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_6 , остання при цьому пояснювала, що 22.04.2014 року біля 18 год. до неї додому по АДРЕСА_2 прийшов ОСОБА_7 і при цьому будь-яких тілесних ушкоджень на ньому вона не бачила. Потерпілий дав їй 50 грн. за які вона придбала пляшку горілки, яку вони почали розпивати разом із ОСОБА_16 .. Біля 20 год. до неї прийшов ОСОБА_19 , який сів за стіл та вжив декілька грам горілки. Після цього ОСОБА_25 почав залицятися до свідка у відповідь на що ОСОБА_23 почав її ревнувати. Далі між ОСОБА_25 і ОСОБА_23 виникла словесна суперечка, яка переросла в бійку, а саме, ОСОБА_25 підійшов до дивана на якому лежав ОСОБА_23 , взяв обома руками за верхній одяг та почав тягнути на себе, а далі кинув на підлогу та почав бити руками і ногами по різних частинах тіла: голову, спину, живіт, ребра, руки. Побачивши бійку, свідок почала кричати до них щоб вони припинили бійку й вийшли з будинку. Після цього ОСОБА_25 перестав бити потерпілого і останній, тяжко підвівшись, почав виходити на вулицю, а за ним пішов ОСОБА_25 . В свою чергу ОСОБА_15 пішла за ними та закрила вхідні двері, а сама пішла спати. Десь через 2-3 год. після бійки у вхідні двері постукав ОСОБА_25 , якого вона впустила до будинку і той ліг спати на диван на якому раніше лежав ОСОБА_23 . Наступного дня зранку ОСОБА_15 бачила, як зранку ОСОБА_25 попід руки заніс в будинок ОСОБА_23 та поклав на диван і сам ліг поруч з ним. Ці свої показання ОСОБА_6 продемонструвала на манекені, який знаходився в кімнаті будинку, в якому положенні знаходився ОСОБА_23 , яким чином ОСОБА_25 наносив руками і ногами удари по різних частинах тіла, а також як ОСОБА_25 заносив до будинку ОСОБА_23 , поклав його на диван і сам ліг спати поруч з ним (а.с.112-117).
Як убачається з протоколу огляду місця події від 23.04.2014 року, ним є будинок по АДРЕСА_2 в якому у кімнаті на дивані виявлено труп ОСОБА_7 (а.с.7-10).
Згідно з даними висновку судово-медичної експертизи у ОСОБА_7 було виявлено закриту черепно-мозкову травму, яка має ознаки тяжких тілесних ушкоджень небезпечних для життя в момент заподіяння і стоїть у прямому причинному зв'язку з настанням смерті потерпілого, а також виявлено синці на лобі справа та зліва, синці на правому вусі та в правій скроневій ділянці; крововиливи в м"яких тканинах волосяної частини голови на внутрішній поверхні в потиличній ділянці зліва, в скроневій справа; крововиливи в скроневі м"язи справа; забій речовини головного мозку; крововиливи в шлуночки головного мозку, що ускладнилось набряком та дислокацією головного мозку; закриту тупу травму грудної клітки: синці по передній та переднє-зовнішніх поверхнях грудної клітки; прямі переломи ребер справа та зліва по різних анатомічних лініях з пошкодженням пристінкової плеври зліва; лівосторонній гемоторакс - 10 мл крові в лівій плевральній порожнині; множинні синці та садна на обличчі, синці верхніх кінцівок. Виявлені у ОСОБА_7 тілесні ушкодження виникли внаслідок неодноразової дії тупих твердих предметів з обмеженою контактуючою поверхнею, утворились незадовго до настання смерті та, враховуючи розташування ушкоджень, їх локалізацію та ступінь вираженості, утворення черепно-мозкової травми при падінні з висоти власного росту малоймовірно (а.с.88-90).
За даними висновку амбулаторної судово-психолого-психіатричної експертизи ОСОБА_5 є осудним, в момент вчинення інкримінованого йому діяння ознак тимчасового розладу душевної діяльності не виявляв, міг усвідомлювати свої дії і керувати ними (а.с.141-144).
Виходячи із сукупності досліджених у судовому засіданні доказів, суд уважає, що, завдаючи в ході бійки численні удари руками й ногами потерпілому у різні частини тіла, в т.ч. у важливий життєвий орган голову, ОСОБА_5 діяв умисно, а тому його дії правильно кваліфіковано за ч.2 ст. 121 КК України, як умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілого.
При цьому суд враховує кількість, характер та локалізацію нанесення тілесних ушкоджень, нанесення численних ударів, в т.ч. й ногами по голові, яка є життєво важливим органом, і заподіяв внаслідок цього останньому тілесні ушкодження, які зазначені у висновку судово-медичної експертизи і саме від яких через незначний час сталася його смерть, поведінку обвинуваченого та потерпілого, який, лежачи на землі, не чинив ніякого опору.
Призначаючи покарання, суд враховує характер і ступінь суспільної небезпечності вчиненого, особу обвинуваченого, який повністю визнав вину, щиро розкаявся у вчиненому, сприяв розкриттю злочину, до кримінальної відповідальності притягується вперше, позитивно характеризується за місцем проживання, має на утриманні одну малолітню дитину, в добровільному порядку відшкодував заподіяну злочином шкоду, думку потерпілої, яка просить суд суворо не карати обвинуваченого, що суд визнає обставинами, які пом"якшують покарання, і вважає за можливе застосувати ст. 69 КК України і визначити ОСОБА_5 більш м"яке покарання, ніж передбачено законом за вчинений ним злочин.
Покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років із звільненням від відбування призначеного покарання з випробовуванням протягом іспитового строку на три роки буде необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_5 та попередження нових злочинів.
При цьому, вирішуючи питання про можливість застосування щодо ОСОБА_5 ст. 69 КК України, суд виходить з того, що відповідно до вимог ч. 1 ст. 69 КК України суд може призначити основне покарання нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м"якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за цей злочин, за наявності кількох обставин, що пом"якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного.
Як убачається з матеріалів справи, 24.04.2014 року ОСОБА_5 було затримано за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення (а.с.29-30), а 25.04.2014 року звільнено із ІТТ Томашпільського РВ УМВС України у Вінницькій області (а.с.52), а тому період тимчасового затримання ОСОБА_5 за підозрою у вчиненні злочину, а всього одна доба, підлягає зарахуванню в строк відбування призначеного покарання.
Судові витрати по справі відсутні, цивільний позов не заявлявся.
На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 368, 370-374 КПК України, суд, -
ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 121 ч. 2 КК України і із застосуванням ст. 69 КК України призначити покарання у виді п"яти років позбавлення волі, зарахувавши в строк відбування покарання період тимчасового затримання з 24 по 25 квітня 2014 року, а всього одну добу.
На підставі ст. 75 КК України від відбування призначеного покарання звільнити з випробовуванням протягом іспитового строку на три роки з покладенням на ОСОБА_5 обов"язків, передбачених п.п. 2,3,4 ст. 76 КК України, а саме: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання та роботи; періодично з"являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.
До вступу вироку у законну силу запобіжний захід ОСОБА_5 не обирати.
Речові докази по справі, кросівки, джинсові штани, футболку, пляшку з-під горілки "Пшенична", з-під вина "Портвейн 555", які зберігаються в камері зберігання речових доказів Томашпільського РВ УМВС України у Вінницькій області, як не становлячі цінності, знищити.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до апеляційного суду Вінницької області протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Томашпільський районний суд.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Суддя: ОСОБА_1