вул. Московська, 8, м. Київ, 01010
справа № к-6672/06
13 вересня 2006 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
Головуючого - судді Смоковича М.І.,
Суддів - Горбатюка С.А.,
Панченка О.І.
Лиски Т.О.
Мироненка О.В. (суддя - доповідач)
розглянула у попередньому судовому засіданні
касаційну скаргу ОСОБА_1
на ухвалу Апеляційного суду Житомирської області від 16 листопада 2005 року
за позовом ОСОБА_1
до Житомирського обласного військового комісаріату
про перерахунок пенсії,
У вересні 2005 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Житомирського обласного військового комісаріату, посилаючись на те, відповідач з 1 вересня 1999 року недонарахував позивачу пенсію, та не був проведений перерахунок розміру пенсії у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення військовослужбовців.
Рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від 28 вересня 2005 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 було відмовлено.
Ухвалою Апеляційного суду Житомирської області від 16 листопада 2005 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 було відхилено, рішення суду першої інстанції залишено без змін.
У касаційній скарзі заявник просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, посилаючись на те, що судами першої та апеляційної інстанцій не було взято до уваги факт наявності у нього права на перерахунок пенсії в зв'язку з підвищенням грошового забезпечення додаткових видів надбавок та премій.
Заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд дійшов обґрунтованого висновку, що законодавством з питань пенсійного забезпечення, яке діяло до 1 січня 2005 року, не було передбачено можливості перерахунку раніше призначених пенсій у зв'язку із запровадженням після звільнення військовослужбовців та осіб, які мають право на пенсію за Законом України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб», нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, яких вони не отримували під час проходження служби, із наступними змінами і доповненнями.
Закон України від 15 червня 2004 року № 1769-IV «Про внесення змін до статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб» набув чинності з 1 січня 2005 року і не має зворотної сили.
З огляду на викладене, постановлені по справі судові рішення відповідають обставинам справи, наданим доказам та нормам матеріального і процесуального закону, а доводи касаційної скарги його не спростовують.
За правилами частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо суди не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень, то суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін.
Керуючись статтями 210, 220¹, 223, 224, Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, ухвалу Апеляційного суду Житомирської області від 16 листопада 2005 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий: Смокович М.І.
Судді: Горбатюк С.А.
Панченко О.І.
Лиска Т.О.
Мироненко О.В.
вул. Московська, 8, м. Київ, 01010
справа № к-6672/06
13 вересня 2006 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
Головуючого - судді Смоковича М.І.,
Суддів - Горбатюка С.А.,
Панченка О.І.
Лиски Т.О.
Мироненка О.В. (суддя - доповідач)
розглянула у попередньому судовому засіданні
касаційну скаргу ОСОБА_1
на ухвалу Апеляційного суду Житомирської області від 16 листопада 2005 року
за позовом ОСОБА_1
до Житомирського обласного військового комісаріату
про перерахунок пенсії,
У вересні 2005 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Житомирського обласного військового комісаріату, посилаючись на те, відповідач з 1 вересня 1999 року недонарахував позивачу пенсію, та не був проведений перерахунок розміру пенсії у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення військовослужбовців.
Рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від 28 вересня 2005 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 було відмовлено.
Ухвалою Апеляційного суду Житомирської області від 16 листопада 2005 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 було відхилено, рішення суду першої інстанції залишено без змін.
У касаційній скарзі заявник просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, посилаючись на те, що судами першої та апеляційної інстанцій не було взято до уваги факт наявності у нього права на перерахунок пенсії в зв'язку з підвищенням грошового забезпечення додаткових видів надбавок та премій.
Заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд дійшов обґрунтованого висновку, що законодавством з питань пенсійного забезпечення, яке діяло до 1 січня 2005 року, не було передбачено можливості перерахунку раніше призначених пенсій у зв'язку із запровадженням після звільнення військовослужбовців та осіб, які мають право на пенсію за Законом України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб», нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, яких вони не отримували під час проходження служби, із наступними змінами і доповненнями.
Закон України від 15 червня 2004 року № 1769-IV «Про внесення змін до статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб» набув чинності з 1 січня 2005 року і не має зворотної сили.
З огляду на викладене, постановлені по справі судові рішення відповідають обставинам справи, наданим доказам та нормам матеріального і процесуального закону, а доводи касаційної скарги його не спростовують.
За правилами частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо суди не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень, то суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін.
Керуючись статтями 210, 220¹, 223, 224, Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, ухвалу Апеляційного суду Житомирської області від 16 листопада 2005 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: підписи
Копія вірна Мироненко О.В.