24 жовтня 2014 рокусправа № 203/1203/14-а (2-а/0203/95/2014)
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Іванова С.М.
суддів: Чабаненко С.В. Шлай А.В.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційні скарги управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі м. Дніпропетровська, ОСОБА_1 на постанову Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 06 травня 2014 року у спpaві за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі м. Дніпропетровська про визнання протиправними дій,-
ОСОБА_1 (далі - позивач або ОСОБА_1.) звернулась з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі м. Дніпропетровська (далі - відповідач або УПФУ в Кіровському районі м. Дніпропетровська) в якому просила визнати неправомірними дії відповідача щодо відмови у здійсненні перерахунку пенсії державного службовця на підставі довідки про заробітну плату від 23.01.2014 року № 5; зобов'язати відповідача здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії державного службовця на підставі довідки про заробітну плату від 23.01.2014 року з урахуванням зазначених в ній сум матеріальних допомог та сум індексації.
Постановою Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 06 травня 2014 року адміністративний позов задоволено частково.
Визнано дії управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі м. Дніпропетровська з відмови ОСОБА_1 у здійсненні перерахунку пенсії державного службовця неправомірними.
Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі м. Дніпропетровська від 23 січня 2014 року здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії державного службовця з урахуванням сум, визначених у довідці Державного архіву Дніпропетровської області від 23 січня 2014 року № 05.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати оскаржувану постанову в частині задоволення позовних вимог та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Крім того, не погодившись з рішенням суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати оскаржувану постанову в частині відмови в задоволенні позовних вимог та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційних скарг і заявлених позовних вимог, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач є пенсіонером і отримує пенсію державного службовця.
Також встановлено, що 23 січня 2014 року позивач звернулася до відповідача із заявою про перерахунок її пенсії з урахуванням доплат, які здійснювалися до її заробітної
плати (матеріальна допомога, сума індексації тощо), відображених у довідці Державного архіву Дніпропетровської області від 23.01.2014 р. № 05, проте їй було відмовлено з посиланням на те, що чинне законодавство не передбачає включення таких складових до складу заробітної плати (а.с. 9 - 11).
У відповідності до статті 2 Закону України "Про оплату праці" (далі - Закон № 108/95-ВР) структура заробітної плати включає у себе: основну заробітну плату - винагороду за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов'язки), яка встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців; додаткову заробітну плату - винагороду за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці, яка включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій; інші заохочувальні та компенсаційні виплати, до яких належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.
Згідно з частинами 2, 6, 7 статті 33 Закону України "Про державну службу" (далі - Закон № 3723-ХІІ), який діяв на час виходу позивача на пенсію, заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок. Державним службовцям можуть установлюватися надбавки за високі досягнення у праці і виконання особливо важливої роботи, доплати за виконання обов'язків тимчасово відсутніх працівників та інші надбавки і доплати, а також надаватися матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань. Умови оплати праці державних службовців, розміри їх посадових окладів, надбавок, доплат і матеріальної допомоги визначаються Кабінетом Міністрів України.
Статтею 37 Закону № 3723-ХІІ у редакції, що діяла на час виходу позивача на пенсію, одержання пенсії державних службовців мають право особи, які досягли встановленого законодавством пенсійного віку, за наявності страхового стажу для чоловіків - не менше 25 років, для жінок - не менше 20 років, у тому числі стажу державної служби - не менше 10 років, та які на час досягнення пенсійного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менше 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, - незалежно від місця роботи на час досягнення пенсійного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 % від сум їх заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 80 % заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі.
За правилами частини 1 статті 1 Закону № 108/95-ВР заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Отже, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про те, що допомога на оздоровлення і для вирішення соціально-побутових питань, а також сума індексації, безумовно, входять до системи оплати праці державного службовця.
Частиною 1 статті 41 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що до заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховуються суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески, а також суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Відтак, отримані застрахованої особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове пенсійне страхування, мають ураховуватись в заробітку (доходу) застрахованої особи для обчислення її пенсії.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд України у постанові № 22547610 від 20.02.2012 р. (справа № 21-430а11), яке відповідно до частини 2 статті 161, частини 1 статті 2442 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) є обов'язковим для суду.
Враховуючи викладене, відмова відповідача у здійсненні позивачеві відповідного перерахунку пенсії є протиправною.
Що стосується вимоги ОСОБА_1 про стягнення з відповідача одним платежем заборгованості по пенсійних виплатам від дня призначення позивачу пенсії, то суд першої інстанції відмовивши в задоволенні останньої, не врахував, що відповідно до ч. 4 ст. 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною першою статті 35, частиною другою статті 38, частиною третьою статті 42 і частиною п'ятою статті 48 цього Закону, провадиться в такі строки: від 23.12.2004 ); у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа;
у разі настання обставин, які тягнуть за собою зменшення пенсії, - з першого числа місяця, в якому настали ці обставини, якщо вони мали місце до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо вони мали місце після 15 числа.
Враховуючи, що позивач за відповідним перерахунком пенсії звернулася 23.01.2014 року, відповідно і перерахунок та виплата останньої повинні відбуватися з 01.02.2014 року.
Таким чином, апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню, у зв'язку з порушенням норм матеріального права, з прийняттям нового про часткове задоволення позовних вимог.
Пунктом 4 ч. 1 ст. 202 КАС України визначено, що однією з підстав для скасування судового рішення є, в тому числі порушення судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
Керуючись п. 3 ч. 1 ст. 198, п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України, суд,-
Апеляційні скарги управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі м. Дніпропетровська, ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Постанову Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 06 травня 2014 року у спpaві за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі м. Дніпропетровська про визнання протиправними дій - скасувати та прийняти нову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі м. Дніпропетровська щодо відмови ОСОБА_1 у здійсненні перерахунку та виплаті пенсії державного службовця.
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі м. Дніпропетровська здійснити перерахунок та виплату пенсії державного службовця з урахуванням сум визначених у довідці Державного державного архіву Дніпропетровської області від 23.01.2014 року № 05 з 01.02.2014 року.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити
Постанова апеляційного суду набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку, встановленому ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий: С.М. Іванов
Суддя: С.В. Чабаненко
Суддя: А.В. Шлай