"24" жовтня 2014 р. справа № 6/а/202/100/2013
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Іванова С.М.
суддів: Чабаненко С.В. Шлай А.В.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Індустріальному районі м. Дніпропетровська на ухвалу Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 21 жовтня 2013 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Індустріальному районі м. Дніпропетровська про визнання протиправними дій,-
Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 21 жовтня 2013 року в задоволенні заяви відповідача про поворот виконання постанови Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 22 червня 2011 року відмовлено.
Не погодившись з ухвалою суду, управління Пенсійного фонду України в Індустріальному районі м. Дніпропетровська подало на неї апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нову, якою задовольнити заяву про поворот виконання судового рішення.
Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Постановою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 22 червня 2011 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.
Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14 січня 2013 року, постанову Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 22 червня 2011 року - скасовано, в задоволенні позовних вимог позивача відмовлено.
26 серпня 2013 року відповідач звернувся з заявою про поворот виконання постанови Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 22 червня 2011 року. Обгрунтовував свої вимоги тим, що позивачу було виплачено суму пенсії на виконання постанови, але згодом вказану постанову було скасовано та в задоволенні позовних вимог відмовлено, що є підставою для повороту виконання вказаного рішення на підставі статті 256 КАС України.
Відповідно до частин 1, 2, 3 ст. 265 Кодексу адміністративного судочинства України питання про поворот виконання судового рішення вирішує суд апеляційної чи касаційної інстанції, якщо, скасувавши судове рішення (визнавши його нечинним або таким, що втратило законну силу), він закриває провадження у справі, залишає позовну заяву без розгляду або відмовляє у задоволенні адміністративного позову чи задовольняє позовні вимоги у меншому розмірі. У випадках, встановлених частиною першою цієї статті, суд, ухвалюючи нове судове рішення, повинен зобов'язати позивача повернути відповідачеві безпідставно стягнене з нього за скасованим судовим рішенням або визначити інший спосіб і порядок здійснення повороту виконання. Якщо питання про поворот виконання судового рішення не було вирішене судом апеляційної чи касаційної інстанції, заява відповідача про поворот виконання розглядається адміністративним судом, у якому знаходиться справа.
Заяву про поворот виконання може бути подано протягом одного року з дня виникнення підстав для повороту виконання.
В своїй апеляційній скарзі управління Пенсійного фонду України в Індустріальному районі м. Дніпропетровська звертає увагу на те, що у зв'язку з виконанням незаконного рішення, що було скасоване, заявник має право на повернення виплачених позивачу за цим рішенням коштів.
Натомість, як вірно зазначає суд першої інстанції, частиною 1 ст. 266 КАС України встановлено особливості повороту виконання в окремих категоріях адміністративних справ, а саме поворот виконання постанови про відшкодування шкоди, завданої суб'єктом владних повноважень каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи, постанови про присудження виплати пенсій чи інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів, а також постанови про присудження виплати заробітної плати чи іншого грошового утримання у відносинах публічної служби допускається, якщо скасована постанова була обґрунтована на повідомлених позивачем завідомо неправдивих відомостях або поданих ним підроблених документах.
З такою позицією суду першої інстанції, колегія суддів погоджується, оскільки виплати, які заявник бажає повернути, як незаконно сплачені є пенсійними, а отже у відповідності з положеннями вищевказаної статті не підлягають поверненню.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції. З огляду на викладене, ухвала Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 21 жовтня 2013 року є законною і обґрунтованою, підстави для її зміни або скасування відсутні.
Керуючись ст. 195, п. 1 ч. 1 ст. 199, ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Індустріальному районі м.Дніпропетровська - залишити без задоволення.
Ухвалу Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 21 жовтня 2013 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Індустріальному районі м. Дніпропетровська про визнання протиправними дій - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку, встановленому ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий: С.М. Іванов
Суддя: С.В. Чабаненко
Суддя: А.В. Шлай