01 грудня 2014 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Гвоздика П. О., суддів: Завгородньої І. М., Остапчука Д. О., Карпенко С. О., Юровської Г. В.,
розглянувши заяву ОСОБА_3 про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 10 жовтня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк», Приватного підприємства «Нива В.Ш.», відділу державної виконавчої служби Новоград-Волинського міськрайонного управління юстиції в Житомирській області, ОСОБА_5 про визнання недійсними прилюдних торгів та свідоцтва про придбання об'єктів нерухомого майна з прилюдних торгів,
У жовтні 2011 року ОСОБА_3 звернувся до суду з указаним позовом, у якому з урахуванням уточнень просив визнати недійсними прилюдні торги з реалізації нерухомого майна - цеху по виготовленню та ремонту меблів від 21 жовтня 2011 року та свідоцтво про придбання об'єктів нерухомого майна із прилюдних торгів від 09 листопада 2011 року.
Посилався на те, що при проведенні прилюдних торгів було порушено його право як боржника визначати, в якій послідовності необхідно продавати майно, вказане у виконавчому написі нотаріуса від 27 жовтня 2008 року, він не повідомлявся про проведення уцінки майна, стартову ціну реалізації майна, дату і місце проведення торгів, при яких була взята до уваги оцінка нерухомого майна, що втратила чинність, реалізація була проведена не за місцем його знаходження, з порушенням порядку і строку проведення, порядку опублікування оголошення про торги. В останніх брав участь лише один покупець, що є порушенням принципу змагальності. Крім того, звіт про оцінку майна на час проведення прилюдних торгів втратив чинність.
Рішенням Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 15 травня 2013 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Житомирської області від 31 липня 2013 року, у задоволенні позову відмовлено.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 10 жовтня 2013 року рішення Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 15 травня 2013 року та ухвалу апеляційного суду Житомирської області від 31 липня 2013 року залишено без змін.
16 жовтня 2014 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ надійшла заява ОСОБА_3 про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 10 жовтня 2013 року з підстав неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, а саме - ч. 5 ст. 58 Закону України «Про виконавче провадження», що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, здана до поштового відділення 09 жовтня 2014 року, про що свідчить поштовий штемпель на конверті.
Відповідно до статті 355 ЦПК України заява про перегляд судових рішень у цивільних справах може бути подана виключно з підстав: неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах; встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.
Під судовими рішеннями у подібних правовідносинах слід розуміти такі, де тотожними є предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені судом фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин. Зміст правовідносин із метою з'ясування їх подібності в різних судових рішеннях суду (судів) касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи.
Як приклад неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, заявник наводить постанову Вищого господарського суду України від 28 серпня 2014 року у справі № 915/2166/13.
Зі змісту судового рішення, яке просить переглянути заявник, та судового рішення, на яке він посилається як приклад неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, вбачається, що вони ухвалені у спорах щодо визнання прилюдних торгів недійсними.
Приймаючи постанову 28 серпня 2014 року у справі № 915/2166/13, Вищий господарський суд України, погодився з позицією суду апеляційної інстанції про визнання прилюдних торгів та свідоцтва про право придбання майна недійсними, виходячи з того, що відсутні докази підтвердження надсилання на адресу позивача листів та повідомлень про дати, час та місце проведення торгів, про оцінку майна та його уцінку, що є порушенням п. 3.11 Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізацією арештованого майна та приписів ст. ст. 58, 62 Закону України «Про виконавче провадження», що позбавило боржника права на оскарження такої оцінки та уцінки, на присутність і участь у торгах. Крім того, на час проведення прилюдних торгів - 21 листопада 2013 року звіт про оцінку майна, який був затверджений 16 травня 2013 року, відповідно до вимог ч. 5 ст. 58 Закону України «Про виконавче провадження» втратив свою чинність, оскільки з моменту підписання вказаного звіту суб'єктом оціночної діяльності до дня проведення прилюдних торгів пройшло понад шість місяців.
У той же час, постановляючи ухвалу 10 жовтня 2013 року у справі № 37999св13, про перегляд якої подано заяву, Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ погодився з позицією попередніх судів про відмову в задоволенні позову про визнання недійсними прилюдних торгів з реалізації нерухомого майна від 21 жовтня 2011 року та свідоцтва про придбання об'єктів нерухомого майна із прилюдних торгів, виходячи з того, що реалізація з торгів нерухомого майна була проведена відповідно до чинного законодавства України, порушень при проведенні прилюдних торгів допущено не було. Крім того, на час проведення прилюдних торгів звіт про оцінку майна відповідно до вимог ч. 5 ст. 58 Закону України «Про виконавче провадження» був чинним, оскільки з моменту підписання вказаного звіту суб'єктом оціночної діяльності - 18 березня 2011 року до дня передачі майна на реалізацію - 26 серпня 2011 року не пройшло більше шести місяців.
Враховуючи наведене, відсутні підстави вважати, що у наведених справах тотожними є встановлені судами фактичні обставини, які мають значення для вирішення спорів, які розглядались, а, відповідно, що правовідносини, які виникли між особами, які брали участь у розгляді вказаних справ, подібні і мало місце неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права в порівнянні зі справою, у якій постановлена ухвала, яку просить переглянути заявник, що потягло за собою ухвалення різних за змістом судових рішень.
Оскільки наведені заявником доводи не містять ознак, які згідно з вимогами ст. 355 ЦПК України є підставами для перегляду судового рішення, про перегляд якого заявником подано заяву, то у допуску справи до провадження Верховного Суду України необхідно відмовити.
Керуючись ст. ст. 355, 356, 360 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
У допуску до провадження Верховного Суду України справи за позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк», Приватного підприємства «Нива В.Ш.», відділу державної виконавчої служби Новоград-Волинського міськрайонного управління юстиції в Житомирській області, ОСОБА_5 про визнання недійсними прилюдних торгів та свідоцтва про придбання об'єктів нерухомого майна з прилюдних торгів, за заявою ОСОБА_3 про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 10 жовтня 2013 року відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий П. О. Гвоздик
Судді І. М. Завгородня
С. О. Карпенко
Д. О. Остапчук
Г. В. Юровська