5 жовтня2006 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
Головуючого: Бутенка В.І.
Суддів:
ГончарЛ.Я.
Лиски Т.О.
Панченка О.І.
Сороки М.О.
при секретарі : Якименко О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за касаційною скаргою Державного територіально-галузевого об'єднання “Південно-Західна залізниця» на рішення господарського суду Вінницької області від 13 квітня 2004 рокута постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 24 березня 2005 року у справі за позовом Державного територіально-галузевого об'єднання “Південно-Західна залізниця» до Виконавчого комітету Козятянської міської ради про визнання недійсним рішення, -
Державне територіально-галузеве об'єднання “Південно-Західна залізниця» звернулося до суду з позовом до Виконавчого комітету Козятянської міської ради про визнання недійсним рішення.
Рішенням господарського суду Вінницької області від 13 квітня 2004 року, залишеним без змінпостановою Житомирського апеляційного господарського суду від 24 березня 2005 року, в задоволенні позовуДержавного територіально-галузевого об'єднання “Південно-Західна залізниця»відмовлено.
У поданій касаційній скарзі Державне територіально-галузеве об'єднання “Південно-Західна залізниця», з посиланням на порушення судами норм матеріального і процесуального права, просило скасувати оскаржувані судові рішення та постановити нове, про задоволення позову.
Касаційна скарга задоволенню не підлягає.
Судовими інстанціями було встановлено наступне.
Козятинська дистанція цивільних споруд і водопостачання №2 є структурним підрозділом Південно-Західної залізниці. Положенням про Козятинську дистанцію цивільних споруд і водопостачання передбачений такий напрямок її діяльності як організація безперебійної подачі води на промислові потреби підприємств і організацій залізниці і господарчо- побутові потреби залізничних селищ та районів.
Козятинською дистанцією цивільних споруд і водопостачання 15 квітня 2003 року надіслано лист Козятинській міській раді з проханням погодити тарифи на послуги з водопостачання та водовідведення для населення та інших споживачів.
24 квітня 2003 року виконавчий комітет Козятинської міської ради прийняв рішення за № 302 «Про тарифи на житлово-комунальні послуги з водопостачання та водовідведення», яким погоджено тарифи на комунальні послуги.
Рішенням виконкому Козятинської міської ради від 28 серпня 2003 року дію рішення № 302 призупинено.
29 січня 2004 року виконавчим комітетом Козятинської міської ради прийнято рішення №5, яким рішення виконкому від 24 квітня 2003 року №302 та рішення від 28 серпня 2003 року № 617 скасовані як такі, що не відповідають вимогам чинного законодавства, а також зобов'язано Козятинську дистанцію цивільних споруд і водопостачання забезпечити підготовку проекту рішення для встановлення міською радою нових тарифів на послуги водопостачання та водовідведення для населення та інших споживачів .
Судові інстанції дійшли вірного висновку про те, що рішення виконавчого комітету Козятинської міської ради від 29 січня 2004 року є законним і обґрунтованим.
Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі , в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до пункту 2 ч.1 ст. 28 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до власних (самоврядних) повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить встановлення в порядку і межах, визначених законодавством , тарифів щодо оплати побутових, комунальних, транспортних та інших послуг, які надаються підприємствами та організаціями комунальної власності відповідної територіальної громади; погодження в установленому порядку цих питань з підприємствами, установами та організаціями, які не належать до комунальної власності.
Частиною першою статті 13 Закону України від 10 січня 2002 року «Про питну воду та питне водопостачання» до повноважень органів місцевого самоврядування віднесено визначення рівня та якості послуг з питного водопостачання та водовідведення і встановлення тарифів на ці послуги.
Статтею 11 Закону України від 11 вересня 2003 року «Про заходи державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» передбачено право регуляторного органу ( до якого відноситься і відповідач) , який прийняв відповідний акт, у разі наявності визначених законодавством підстав, приймати рішення про скасування цього регуляторного акта.
Таким чином , погодження або встановлення тарифів органом місцевого самоврядування не є формальним актом. Здійснюючи вказане повноваження, орган місцевого самоврядування, має право і зобов'язаний перевіряти відповідність запропонованих підприємствами тарифів якості та рівню наданих послуг, витратам постачальника на їх надання. Результатом такої діяльності не обов'язковим є рішення про погодження тарифів.
Крім того, в разі прийняття помилкового рішення орган місцевого самоврядування вправі скасувати його.
З урахуванням викладеного, у судових інстанцій не було підстав для задоволення позову.
Доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні позивачем наведених у судових рішеннях правових норм.
Керуючись наведеним, ст.ст. 220, 221, 224, 230 КАС України, колегія суддів,
Касаційну скаргу Державного територіально-галузевого об'єднання “Південно-Західна залізниця» відхилити.
Рішення господарського суду Вінницької області від 13 квітня 2004 рокута постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 24 березня 2005 року залишити без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Судді: