Справа № 22-ц/793/2808/14Головуючий по 1 інстанції
Категорія : на ухвалу Нестерук Т. М.
Доповідач в апеляційній інстанції
Подорога В. М.
03 грудня 2014 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючогоПодороги В. М.
суддівБородійчука В. Г. , Демченка В. А.
при секретаріАнкудінову О.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_6 на ухвалу Звенигородського районного суду Черкаської області від 01 жовтня 2014 року у справі за заявою ОСОБА_6 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, -
У вересні 2014 року ОСОБА_6 звернувся із заявою про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.
Посилався на те, що рішенням Звенигородського районного суду Черкаської області від 19 липня 2013 року позов Звенигородського підприємства теплових мереж до ОСОБА_6 задоволено частково.
Стягнуто із ОСОБА_6 на користь Звенигородського підприємства теплових мереж заборгованість за теплопостачання за період з 15 квітня 2010 року по 01 жовтня 2012 року в сумі 738 грн. 72 коп. та судові витрати 126 грн. 17 коп.
Ухвалою апеляційного суду Черкаської області від 09 листопада 2013 року рішення суду залишено без змін.
Проте повний текст даної ухвали не був проголошений та не був направлений йому в установленому законом порядку. Вважає, що рішення на даний час не набрало законної сили, відтак помилково було видано виконавчий лист № 694/529/13, на підставі якого відкрито виконавче провадження і Головним управлінням Пенсійного фонду України в Черкаській області безпідставно утримуються грошові кошти із пенсії заявника.
Тому просив визнати виконавчий лист № 694/529/13 виданий 28 лютого 2014 року таким, що не підлягає виконанню. Стягнути на користь ОСОБА_6 всі грошові кошти безпідставно утримані за виконавчим листом з 01 вересня 2014 року головним Управлінням Пенсійного фонду України в Черкаській області із пенсії заявника.
Ухвалою Звенигородського районного суду Черкаської області від 01 жовтня 2014 року в задоволенні заяви ОСОБА_6 відмовлено.
Не погоджуючись з ухвалою суду ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу в якій просив визнати незаконною та скасувати ухвалу Звенигородського районного суду. При цьому вважає ухвалу суду незаконною, постановленою з грубим порушенням норм процесуального права.
Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, судова колегія приходить до висновку про відхилення апеляційної скарги по наступних підставах.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 312 ЦПК України розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.
Відмовляючи в задоволенні заяви суд першої інстанції виходив із того, що ОСОБА_6 не обґрунтована наявність передбачених ст. 369 ЦПК України підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає до виконання, а саме: що обов'язок боржника відсутній повністю або частково чи що виконавчий лист видано помилково. Даний виконавчий лист виданий за рішенням суду, що набрало законної сили та є обов'язковим для виконання.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду.
Згідно ч.2 ст.369 ЦПК України суд, який видав виконавчий лист, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню, та стягнути на користь боржника безпідставно одержане стягувачем за виконавчим листом.
Відповідно до ч. 4 ст. 369 ЦПК України суд ухвалою вносить виправлення до виконавчого листа, а у разі якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин, суд визнає виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню повністю або частково.
З аналізу вказаної правової норми вбачається, що визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, законодавець пов'язує лише з тим, якщо виконавчий лист було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
Судом встановлено, що 09 листопада 2013 року було проголошено вступну та резолютивну частину ухвали апеляційного суду Черкаської області, якою рішення суду першої інстанції залишено без змін (а.с. 160).
Згідно ч.1 ст. 223 ЦПК України, рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Статтею 319 ЦПК України, визначено, що рішення або ухвала апеляційного суду набирають законної сили з моменту їх проголошення.
Відповідно до ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства в Україні є обов'язковість рішень суду.
Посилання апелянта на ту обставину, що апеляційним судом Черкаської області порушені вимоги ст.ст. 13, 222, 324 ЦПК України не заслуговують на увагу, оскільки ч.2 ст.222 ЦПК України визначено, що копії повного рішення суду видаються особам, які брали участь у справі, негайно після проголошення такого рішення. У разі проголошення тільки вступної та резолютивної частин судового рішення, особам, які брали участь у справі і були присутні у судовому засіданні, негайно після його проголошення видаються копії судового рішення із викладом вступної та резолютивної частин.
Із заяви ОСОБА_6 від 09 жовтня 2013 року вбачається, що копію вступної та резолютивної частин судового рішення апеляційного суду Черкаської області ним отримано 09 жовтня 2013 року, тобто безпосередньо після проголошення ухвали суду.
Отже, момент набрання рішенням законної сили у разі подання апеляційної скарги пов'язаний лише проголошенням судового рішення апеляційним судом, а не від отримання сторонами у справі тексту рішення суду (повного чи вступної та резолютивної частини).
Враховуючи встановлені обставини та вимоги закону, суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у задоволенні заяви про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.
Докази, які б підтверджували наявність підстав, передбачених ст. 369 ЦПК України для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, в матеріалах справи відсутні та до суду апеляційної інстанції не надано.Тому судова колегія уважає, що апеляційна скарга ОСОБА_6 підлягає відхиленню, як необгрунтована, а ухвала суду залишенню без змін, як така, що постановлена урахуванням та оцінкою всіх доказів по справі та з дотриманням норм процесуального права.
Керуючись ст.ст. 307, 312, 314, 315 ЦПК України, судова колегія, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 - відхилити.
Ухвалу Звенигородського районного суду Черкаської області від 01 жовтня 2014 року у справі за заявою ОСОБА_6 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий :
Судді :