Провадження № 2/712/2989/14
Справа № 712/13427/14-ц
13 листопада 2014 року Соснівський районний суд м. Черкаси в складі:
головуючого судді - ПИРОЖЕНКО С.А.
при секретарі - ТІТОВА О.І.
розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу,
Позивач звернулась до суду з позовом до відповідача про стягнення боргу, посилаючись на те, що 15 вересня 2008 року між сторонами був укладений договір позики (безвідсоткової) в іноземній валюті, відповідно до якого відповідач отримав від позивача грошові кошти в сумі 10 000 дол. США, що є еквівалентом 48 520 грн. на момент укладання договору.
Відповідно даного договору Договір позики укладено в письмовій формі, відповідач взяв на себе зобов'язання повернути позику протягом двох років з моменту реальної передачі грошової суми, тобто до 15 вересня 2010 року, відповідно до курсу НБУ на момент повернення позики. В порушення договірних зобов'язань, що виникли між сторонами відповідач взяті грошові кошти в борг не повернув, а тому позивач була змушена звернутись до суду за захистом свого права.
В судовому засіданні, позивач свої вимоги підтримала та просила їх задоволити, шляхом стягнення з відповідача боргу в сумі 134 341 грн. та судовий збір в сумі 1 343 грн. 41 коп.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги визнав та не заперечував проти їх задоволення.
Суд, заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини, які регулюються нормами цивільного законодавства.
Як встановлено в судовому засіданні, 15 вересня 2008 року між сторонами був укладений договір позики (безвідсоткової) в іноземній валюті, відповідно до якого відповідач отримав від позивача грошові кошти в сумі 10 000 дол. США, що є еквівалентом 48 520 грн. на момент укладання договору.
Відповідно даного договору Договір позики укладено в письмовій формі, відповідач взяв на себе зобов'язання повернути позику протягом двох років з моменту реальної передачі грошової суми, тобто до 15 вересня 2010 року, відповідно до курсу НБУ на момент повернення позики. В порушення договірних зобов'язань, що виникли між сторонами відповідач взяті грошові кошти в борг не повернув, а тому позивач був змушений звернутись до суду за захистом свого права.
Згідно ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися в суд за захистом свого цивільного права у випадку його порушення з вимогою про примусове виконання зобов'язання в натурі.
Відповідно до вимог ст. 1046 ЦК України - за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей, того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
У відповідності до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Виходячи з цього, суд вважає, що вимоги позивача про стягнення боргу є цілком обґрунтованими на законі та умовами договору позики від 15 вересня 2008 року, а тому підлягають до задоволення.
Ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу України.
Згідно положень ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Таким чином відповідач ОСОБА_2 належним чином не виконав своїх зобов'язань по поверненню грошових коштів позивачу та по даний час володіє грошовими коштами позивача, в зв'язку з чим у нього утворилася заборгованість в сумі 10 000 Доларів США, що еквівалентно на час їх отримання сумі 48 520 грн., але станом на 19 вересня 2014 року за офіційним курсом НБУ заборгована сума у еквіваленті 1 Долар США = 13,4341 грн., що становить 134 341 грн., яка і підлягає до стягнення з відповідача на користь позивача.
Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України, стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Відповідно до наданої позивачем квитанції розмір судового збору складає 1 343 грн. 41 коп. які і підлягають до стягнення з відповідача на користь позивача.
За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення, а саме до стягнення з відповідача на користь позивача грошові кошти в сумі 134 341 грн. та судовий збір в сумі 1 343 грн. 41 коп., а всього 135 684 грн. 41 коп.
Керуючись ст.ст. 10, 60, 88, 208-210, 212-215, 218, 224- 226 ЦПК України, ст.ст.16, 625, 629, 1046-1047, 1049 ЦК України, суд -
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 134 341 грн., та судовий збір в сумі 1 343 грн. 41 коп., а всього 135 684 грн. 41 коп.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.