25 жовтня 2006 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
суддів: Бутенка В.І.,
судді-доповідача: Сороки М.О.,
Гончар Л.Я.,
Лиски Т.О.,
Панченка О.І.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні в порядку касаційного провадження адміністративнусправу за позовом Феодосійського підприємства із забезпечення нафтопродуктами до Феодосійської міської ради про визнання недійсними рішень,
встановила:
У вересні 2005 року Феодосійське підприємство із забезпечення нафтопродуктами звернулось до суду з позовом до Феодосійської міської ради про визнання недійсними рішень.
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 10 листопада 2005 року позов задоволено.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 22 грудня 2005 року рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нове про відмову у задоволенні позову.
У касаційній скарзі Феодосійське підприємство із забезпечення нафтопродуктами,посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права,просить рішення суду апеляційної інстанції скасувати.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що Феодосійська міська радамала право та повноваження приймати оскаржувані пункти рішення від 29.07.2005 р. № 2293 та від 30.09.2005р. №2338, оскільки відповідно до ст. 212 Земельного кодексу України (далі - ЗКУ) самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Згідно ст. 126 ЗКУ право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами. З матеріалів справи вбачається, що Феодосійському підприємству із забезпечення нафтопродуктами державний акт на право користування спірною землею не видано, договору оренди землі не укладено та не зареєстровано. Позивач не надав суду належних доказів законного користування спірною земельною ділянкою відповідно до статей 125, 126 ЗКУ. Не розроблення позивачем на протязі двох років проекту відведення земельної ділянки призвело до нераціонального використання землі та до незаконного користування спірною земельною ділянкою.
Вказаний висновок суду апеляційної інстанції відповідає фактичним обставинам справи.
Згідно ч. 3 ст. 211 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) підставами касаційного оскарження судового рішення є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.
Відповідно до вимог ст. 220 КАС України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Встановлено і це вбачається з матеріалів справи, що оскаржуване рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права та відсутні передбачені ст. 227 КАСУкраїни підстави для його обов'язкового скасування.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне відмовити у задоволенні касаційної скарги.
Керуючись ст. ст.220, 220-1, 221, 223, 224, 230, 231КАС України, колегія суддів,
ухвалила:
Касаційну скаргу Феодосійського підприємства із забезпечення нафтопродуктами залишити без задоволення, апостановуСевастопольського апеляційного господарського суду від 22 грудня 2005 року- без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.
Судді _________________ Бутенко В.І.
_________________ Сорока М.О.
_________________ Гончар Л.Я.
_________________ Лиска Т.О.
_________________ Панченко О.І.