29.06.2006
№ 1-1287/05
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Карася О.В.(головуючого),
Нечитайла О.М., Пилипчук Н.Г., Усенко Є.А., Шипуліної Т.М.
за участі представника відповідача: Боднарука М.М.
за скаргою ОСОБА_1
до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси
на неправомірні дії співробітників ДПІ
31.01.2005 ОСОБА_1 звернувся до суду із скаргою на неправомірні дії співробітників Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси (далі - ДПІ).
Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 24.03.2005, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 25.10.2005, скарга ОСОБА_1 задоволена.
Відповідач звернувся із касаційною скаргою на сказані рішення, зазначивши, що судові рішення винесені з порушенням норм матеріального права. Свої вимоги ДПІ вважає законодавчо обґрунтованими, оскільки чинним законодавством України передбачено використання ідентифікаційного номера фізичними особами-підприємцями та засновниками юридичним осіб-фізичними особами. Враховуючи зазначене, ДПІ зазначає, що місцевий та апеляційний суди належним чином не дослідивши вищезазначені норми матеріального права, скаргу ОСОБА_1 задовольнили неправомірно.
Позивач заперечення на касаційну скаргу не надав.
Перевіривши доводи касаційної скарги, пояснення представника відповідача, рішення судів першої та апеляційної інстанції, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно ч. 2 ст. 1 Закону України “Про єдиний державний реєстр фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів» встановлено, що для осіб, які через свої релігійні або інші переконання відмовляються від прийняття ідентифікаційного номера та офіційно повідомляють про це відповідні державні органи, зберігаються раніше встановлені форми обліку платників податків та інших обов'язкових платежів. У паспортах зазначених осіб робиться відмітка про наявність у них права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера.
Задовольняючи скаргу ОСОБА_1, суд першої інстанції посилаючись на ст. ст. 1,5 Закону України “Про єдиний державний реєстр фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів» зазначив, що, цим Законом не встановлено ніяких обмежень щодо альтернативної форми обліку.
Апеляційний суд, залишаючи без змін зазначене рішення суду першої інстанції, послався на те, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність у ОСОБА_1 права находитись на податковому обліку без ідентифікаційного коду платника податків та інших обов'язкових платежів по релігійним мотивам. При цьому форма заяви, встановлена підзаконним актом, не може служити підставою для створення перепон в реалізації права, наданого законом, звужувати або відміняти права, надані законом.
Суд касаційної інстанції, погоджуючись з висновком суду першої та другої інстанції, звертає увагу на помилковість міркувань Скаржника щодо застосування вищезазначеного Закону до фізичної особи - засновника юридичної особи із обов'язковим присвоєнням ідентифікаційного номера, оскільки Законом України “Про єдиний державний реєстр фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів» не передбачено обмежень застосування зазначених норм щодо осіб без ідентифікаційного номера, які виступають засновника юридичних осіб. Закон визначає тільки одну умову для відмови від ідентифікаційного номера - релігійні переконання людини та зроблене ним повідомлення на адресу ДПІ.
Таким чином встановлено правомірність вимог ОСОБА_1 і безпідставність відмови у веденні альтернативної форми обліку платника податку ОСОБА_1., відповідно дії ДПІ судами визнано неправомірними у відповідності до Закону. За таких обставин рішення суду першої та другої інстанції відповідає вимогам матеріального та процесуального права і не підлягає скасуванню, касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 160, 220, 221, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Ухвала набирає чинності з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий О.В. Карась
Судді: О.М. Нечитайло
Н.Г. Пилипчук
Є.А. Усенко
Т.М. Шипуліна